Постанова

від 01.10.2008 по справі 6/158-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 01 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

6/158-07 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:         

головуючого

- судді                                                      

Кривди Д.С.,

суддів                                                            

Жаботиної Г.В., Уліцький А.М.

у відкритому судовому

засіданні за участю представників сторін:

від позивача:        Сергійчук О.І.

від відповідача:    не з'явився

розглянувши  касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1

на постанову 

Житомирського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. 

у справі № 6/158-07 Господарського суду Вінницької

області

за позовом 

Відкритого акціонерного товариства “Вінницьке обласне підприємство

автобусних станцій -10599”

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про

 звільнення приміщення та стягнення неустойки,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите

акціонерне товариство “Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій

-10599” звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до

приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання договору оренди нежитлових приміщень

від 28.04.2006р. № 906 та від 28.04.2006р. 

№ 583 припиненими з 01.01.2007р., зобов'язання приватного підприємця

ОСОБА_1 звільнити незаконно займані приміщення, розташування яких зображено на

планах Вінницьької АС-1 і АС-2, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 та

стягнення неустойки у розмірі 3738,52 грн. за користування приміщенням після

закінчення строку дії договорів.

Заявою

від 05.03.2007р. Відкрите акціонерне товариство “Вінницьке обласне підприємство

автобусних станцій -10599” уточнило позовні вимоги та просить суд визнати

договори оренди нежитлових приміщень від 28.04.2006р. № 906 та від 28.04.2006р.

№ 583 припиненими з 01.01.2007р., зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1

звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру,

встановлену на території Вінницької АС-1, яка знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1загальною площею 25кв.м, згідно експлікації внутрішніх площ

інвентаризаційної справи автовокзалу “Центральний”, яке прилягає до північної

сторони будівлі автовокзалу зі сторони посадочних платформ, справа від входу в

будівлю автовокзалу та зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити та

демонтувати тимчасову будівлю некапітального характеру, площею 40кв.м.  встановлену на території Вінницької АС-2, яка

знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 на першому поверсі будівлі згідно експлікації

внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу “Західний”, навпроти

входу, з лівої сторони, біля кас продажу квитків та стягнути неустойку у

розмірі 3738,52грн. за користування приміщенням після закінчення строку дії

договорів.

Рішенням

Господарського суду Вінницької області від 13.06.2007р. (суддя Н.Говор),

залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду

від 11.12.2007р. (судді: Т.Л.Філіпова, Н.Ф.Горшкова, Г.І.Майор), прийнято

відмову позивача від позову в частині визнання договорів припиненими та

припинено провадження у справі в цій частині, позовні вимоги задоволено

частково: зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити та демонтувати

тимчасову будівлю некапітального характеру, встановлену на території Вінницької

АС-1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1загальною площею 25кв.м, згідно

експлікації внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу “Центральний”,

яке прилягає до північної сторони будівлі автовокзалу зі сторони посадочних

платформ, справа від входу в будівлю автовокзалу та передати його Відкритому

акціонерному товариству “Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій

-10599”,  зобов'язано приватного

підприємця ОСОБА_1 звільнити та демонтувати тимчасову будівлю некапітального

характеру, площею 40кв.м., встановлену на території Вінницької АС-2, яка

знаходиться за адресою:АДРЕСА_1 на першому поверсі будівлі згідно експлікації

внутрішніх площ інвентаризаційної справи автовокзалу “Західний”, навпроти

входу, з лівої сторони, біля кас продажу квитків,  стягнуто з 

приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного

товариства “Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій -10599” неустойку

у розмірі 3738,52грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн.

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі

118,00 грн.

Не

погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями,   приватний підприємець ОСОБА_1 подала

касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду

Вінницької області від 13.06.2007р. та постанову Житомирського апеляційного

господарського суду від 11.12.2007р., мотивуючи свою вимогу тим, що

господарським судом першої та апеляційної інстанції порушено норми

матеріального та процесуального права.

Відповідач

не скористався правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі його представника

у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги був

повідомлений.

Розглянувши

касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом

попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий

господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга приватного

підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Господарським

судом встановлено, що 28.04.2006р. сторони уклали договір № 609 оренди нежитлового  приміщення на Вінницькій автостанції -1, за

яким позивач передав в оренду відповідачу приміщення площею 24кв.м за АДРЕСА_2.

Термін дії зазначеного договору з 01.05.2006р. до 31.12.2007р. 28.04.2006р.

сторони уклали договір № 583 оренди нежитлового 

приміщення на Вінницькій автостанції “Західна”, за яким позивач передав

відповідачу приміщення площею 40кв.м за адресою:АДРЕСА_1 Термін дії даного

договору з 01.05.2006р. до 31.12.2007р.

Згідно

ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання

договору найму (оренди).

Статтею

760 ЦК України визначені правила щодо предмету договору найму та встановлено,

що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними

ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні

(неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути

предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим

законом.

Проте,

вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх інстанцій на підставі

відповідних доказів у встановленому законом порядку не досліджував докази, що

залучені господарським судом до матеріалів справи, та не встановив, яке

фактично майно було предметом договору оренди, що є порушенням ст. ст. 32,

34,36 ГПК України.

Підстави

припинення зобов'язання визначені ст. 598 ЦК України, згідно якої зобов'язання

припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором

або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається

лише у випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, зобов'язання

припиняється на підставах встановлених договором або законом.

Як

вже було зазначено, зобов'язання за вищезгаданими договорами оренди, відповідно

до умов цих договорів, мали бути припинені 31.12.2006р.

Проте,

господарським судом встановлено:

Листом

№ 837 від 03.11.2006р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору

оренди  № 583 з 01.12.2006р. та

необхідність звільнення орендованих площ до 01.12.2006р.

Листом

№ 851 від 03.11.2006р. позивач повідомив відповідача про розірвання договору

оренди № 609 з 01.12.2006р. та необхідність звільнення орендованих площ до

01.12.2006р.

Листом

№ 963 від 27.12.2006 р. позивач вдруге повідомив відповідача про розірвання

договору оренди з 01.12.2006р. та необхідність звільнення орендованих площ до

31.12.2006р.

Підстави

для розірвання договору встановлені ст. 651 ЦК України, згідно ч. 2 якої

договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із

сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках,

встановлених договором або законом. Таким чином, приписами даної правової норми

встановлено, що договір може бути на вимогу однієї із сторін розірвано у разі

істотного порушення договору другою стороною.

Проте,

встановивши обставини щодо вимоги позивача про розірвання договору,

господарський суд попередніх інстанцій на підставі відповідних доказів, що

залучені до матеріалів справи, в установленому законом порядку не встановив

обставин, які порушення були здійснені відповідачем при виконанні договорів

оренди. 

Згідно

ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа,

якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на

укладення договору найму. Таким чином, приписами даної правової норми

встановлено, що право передання майна в найм має власник цього майна, або особа

уповноважена ним. Проте, вирішуючи даний спір, господарський суд попередніх

інстанцій не досліджував обставин щодо того чи був позивач власником переданого

ним в оренду відповідачу майна.

Згідно

ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму,

лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі

без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.  Якщо поліпшення речі зроблено за згодою

наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на

зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Проте,

вирішуючи даний спір та зобов'язуючи відповідача демонтувати тимчасову будівлю

некапітального характеру, господарський суд не врахував вимоги вищенаведеної

правової норми та не досліджував, які поліпшення орендованого майна здійснив

відповідач.

Наведене

свідчить про неповне з'ясування судами першої та апеляційної інстанцій

фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору,

а, отже, і порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу

України  щодо всебічного, повного та

об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно

до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна

інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення

у рішенні або постанові господарського суду.

Оскільки

відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України

касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин

справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий

розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під

час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до

уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного

та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в

залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства,

вирішити спір.

Керуючись

ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України                            

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну

скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення

Господарського суду Вінницької області від 13.06.2007р. та постанову

Житомирського апеляційного господарського суду від 11.12.2007р. у справі №

6/158-07  скасувати, а справу

передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області

Головуючий

- суддя                                                      

Кривда Д.С.

судді                                                                               

Жаботина Г.В.

                                                    Уліцький А.М.