Рішення

від 25.09.2008 по справі 4230-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

25.09.2008

Справа

№2-2/4230-2008

За

позовом: ТОВ «Глогасс» (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 5)

До

відповідача: ТОВ «Фламінго-Ф» (98184, АР Крим, м. Феодосія, пгт.

Орджонікідзе,             вул. Нахимова,

21)

Про

стягнення 39224 грн.                                                       

                                       Суддя  В. І. 

Толпиго

П Р Е

Д С Т А В Н И К И|із :

Від

позивача: ОСОБА_1. - представник по довіреності, довіреність у справі.

Від

відповідача: Любимцева -предст, довір у справі, Стадник - директор, наказ у

справі.

Суть

спору:

Позивач  звернувся 

до Господарського суду АР Крим  з

позовом до відповідача про  стягнення 39

224,00грн., з яких 30000,00грн. передоплати, 1 726грн90коп. процентів за

користування чужими грошовими коштами, 597грн70коп. річних за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань, 5400,00грн. індексу інфляції, 1500 грн. - 5% неустойки,

згідно з п. 5.2. Договору №3.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що 11.5.2007 р., згідно платіжного доручення № 85 від

11.5.2007 р. на розрахунковий рахунок відповідача позивачем перерахована сума

передоплати за дитячі путівки в розмірі 30 000 грн. Однак, відповідач путівки

позивачу не передав та послуг щодо відпочинку та оздоровлення дітей не

здійснив, що і стало підставою для звернення позивача із позовом до суду.

16

вересня 2008 року у судовому засіданні 

представник позивача надав суду пояснення від 15.9.2008р, відповідно до

яких позивач вважає, що при укладенні договору сторонами не було досягнуто

згоди з суттєвих умов договору, а саме з графіку заїзду дітей, отже договір не

може вважатися укладеним, тому позовні вимоги, як зазначено позивачем,

ґрунтуються на ст..1212 ЦК України.

Також

представник позивача у судовому засіданні 16.9.2008р відмовився від вимоги про

стягнення неустойки у сумі 1500 грн. по п.4 ст.80 ГПК України, що відображено у

протоколі судового засідання.

У

тому ж судовому засіданні 16.9.2008р, представник відповідача надав суду відзив

на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні

позовних вимог у повному об'ємі, оскільки при укладенні сторонами договору №3

від 07.5.2007р позивач запевнив відповідача, що заїзд дітей відбудеться

02.6.2007р. Позивач забронював місця для дітей та здійснив попередню оплату,

відповідач, у свою чергу, у травні 2007року набрав обслуговуючий персонал для

дітей, що мали приїхати відповідно до умов договору, але у продовж 60 днів

позивач дітей на відпочинок не привіз, тоді як відповідно до договору, у

випадку не заїзду дітей грошові кошти за невикористані путівки поверненню не

підлягають. Що стосується річних та інфляції, то ці вимоги позивача, на думку

відповідача, також не підлягають задоволенню, оскільки ТОВ «Фламінго-Ф» не

допускав зі свого боку порушення грошового зобов'язання. Вимога про стягнення

відсотків за користування чужими грошовими коштами, як зазначає відповідач, не

підлягає задоволенню тому, що при укладенні договору сторони не передбачили

розмір відсотків за користування чужими коштами та діючим законодавством

конкретний розмір також не передбачений.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Суд

вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129

Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками

судочинства  є зокрема, змагальність

сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом

їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності

сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно

до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами  

виникнення   цивільних  прав 

та  обов'язків є договори та інші

правочини. 

Між

ТОВ «Глогасс» та ТОВ «Фламінго-Ф» був укладений договір №3 від 07.5.2007р,

предметом якого, відповідно до п.1.1, є організація туристичного відпочинку та

оздоровлення дітей віком від 7 до 16 років на базі дитячого оздоровчого

табору  «Фламінго».

Відповідно

до ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України 

договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх

істотних умов договору.

Частинами

2,3 ст.180 Господарського кодексу України господарський   договір 

вважається  укладеним,  якщо 

між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто  згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними

є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного  виду, 

а  також  умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін

повинна бути досягнута згода. При 

укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі

погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом

2.1.1 договору передбачено, що відповідач зобов'язується надати позивачу

можливість розміщення дітей для туристичного відпочинку та оздоровлення на базі

ДОТ «Фламінго», у кількості 180 дітей у зміну з заїздом відповідно графіку

(додаток №1), який є невід'ємною частиною договору, тоді як сторони не

підписали графік заїзду.

Навіть

з п.2.1.5 договору вбачається, що сторони повинні були узгодити кошторис витрат

на кожен заїзд, прете кошторис витрат не оформлений.

В

силу ч.3 ст.180 та ч.2 ст.189 Господарського кодексу України при  укладенні господарського договору сторони

зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна  є 

істотною  умовою  господарського  договору. 

Ціна зазначається в договорі у 

гривнях.  Ціни  у 

зовнішньоекономічних договорах 

(контрактах)  можуть  визначатися в іноземній валюті за згодою

сторін.

Тоді

як договір №3 від 07.5.2007р не містить відомостей про ціну. У договорі

(п.3.1)  вказано, що позивач  проводить розрахунки по цінам, вказаним у

додатку, який є невід'ємною частиною договору, тоді як сторони не представили

доказів  підписання додатку до договору у

якому встановлена ціна.

На

підставі викладеного суд прийшов до висновку, що договір №3 від 07.5.2007р між

ТОВ «Глогасс» та ТОВ «Фламінго-Ф» не укладений.

Відповідно

до ч.1ст.1212 Цивільного кодексу України особа, 

яка набула майно  або  зберегла 

його  у  себе 

за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави

(безпідставно набуте майно),  зобов'язана

повернути потерпілому це майно, незалежно від того, чи безпідставне   набуття  

або  збереження  майна 

було  результатом поведінки

набувача майна,  потерпілого,  інших осіб 

чи  наслідком події. Особа

зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте,

згодом відпала.

11

травня 2007 року позивачем, відповідно до платіжного доручення №85 від

11.5.2007р, на розрахунковий рахунок відповідача  перерахована сума у розмірі 30 000,00грн.

Відповідно

до листа №114/2007 від 13.7.2007р позивач 

звертався до відповідача з вимогою повернути вказану суму у розмірі 30

000,00грн на розрахунковий рахунок позивача, але не отримав ніякої відповіді.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання

зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як він такі в суд не

представив.

Отже

суд прийшов до висновку, що у частині стягнення 30 000,00грн необґрунтовано

отриманих коштів позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Позивачем

також заявлена вимога про стягнення 1500 грн. - 5% неустойки, згідно з п. 5.2.

Договору №3, але позивач у судовому засіданні, що відбулося 16.9.2008р,  відмовився від своєї вимоги у частині

стягнення 1500,00 грн., що відображено у протоколі судового засідання, та

відмова прийнята судом, у зв'язку із чим у частині стягнення 1500,00 грн.   неустойки провадження у справі підлягає

припиненню відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача

від заявленої вимоги.   

У

частині стягнення 597грн70коп. річних за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань та 5400,00грн. індексу інфляції позовні вимоги задоволенню не підлягають,

тому що у силу ст..625 Цивільного кодексу України річні та борг з урахуванням

встановленого індексу інфляції стягуються за порушення грошового зобов'язання,

тоді як позивач, з урахуванням заяви від 15.9.2008р, наданої у судовому

засіданні 16.9.2008, просить суд стягнути з відповідача 30 000,00грн

необґрунтовано отриманих коштів та при цьому 

не представив до суду доказів направлення вимоги про повернення

необґрунтовано отриманих грошових коштів..

У

листі позивача від 13.7.2007 року №114/2007 він просив повернути передоплату у

зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо приймання групи

дітей

У

зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивач не направляв відповідачу вимогу

про повернення необґрунтовано отриманих коштів та підстав для нарахування

річних, суми інфляції заявлених у позові нема.

Не

підлягає задоволенню також вимога про стягнення відсотків за користування  чужими грошовими коштами, тому як ч.1 ст.536

Цивільного кодексу України встановлює загальні умови по сплаті відсотків за

користування чужими грошовими коштами.

Відповідно

до ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування

чужими грошовими  коштами

встановлюється  договором,  законом 

або  іншим  актом 

цивільного законодавства, тоді як 

позивач не представив до суду доказів правомірності застосування за

виниклими  між позивачем та відповідачем

правовідносинами при численні відсотків за користування чужими грошовими

коштами облікової ставки. Відповідно до листа НБУ «Про регулювання грошового

кредитного ринку» від 17.5.2007р. №14-011/1150-5118, Постанови НБУ «Про

регулювання грошового кредитного ринку» від 29.12.2007р.  №492 - 8% та 10% річних.

Позивач

просить віднести на відповідача витрати по оплаті послуг адвоката в сумі

3000,00грн.

Оплата

праці адвоката  здійснюється  на 

підставі  угоди  між громадянином  чи 

юридичною  особою  і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст.

12 ЗУ «Про  адвокатуру»).

Між

позивачем та Адвокатською конторою «ЮКО» в особі директора, адвоката ОСОБА_1.,

був укладений договір №57 від 26.9.2007р «про оплату правової допомоги по

господарській праві», відповідно до п.1.1 якого позивач зобов'язався оплатити

АК «ЮКО» правову допомогу по господарській справі: про стягнення боргу у

розмірі 30000,00грн з ТОВ «Фламінго-Ф» на умовах, вказаних у договорі.

В

силу ст.ст. 44,49 ГПК України до судових витрат відносяться  витрати, пов'язані з оплатою  послуг адвоката і при задоволенні позову

відносяться на відповідача.

Проте

давши оцінку  матеріалам позовної заяви

суд прийшов до висновку про невідповідність вартості витрат, понесених

Адвокатською конторою «ЮКО» в особі директора, адвоката ОСОБА_1. при підготовці

позовної заяви (незначність суми, нескладність доведення підстав і предмету

позову, підготовка і підбір незначної кількості документів, необхідних для

доведення позовних вимог) розміру заявленої до стягнення вартості послуг

адвоката, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зменшити розмір послуг

адвоката, що підлягають стягненню, визначивши суму що підлягає стягненню в

1000,00грн.

Витрати

по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться

на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У

судовому засіданні оголошувалась перерва для підготовки рішення на 25.9.2008р.

Рішення  оголошене 25.9.2008р.

З

урахуванням викладеного, керуючись ст.49,77, п.4 ст.80, ст..ст.82,84,85 ГПК

України, суд

В И Р

І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково

2.          Стягнути з ТОВ «Фламінго-Ф» (98184,

АР Крим, м. Феодосія, пгт. Орджонікідзе, вул. Нахимова, 21, ЗКПО 22269754) на

користь ТОВ «Глогасс» (99045, м. Севастополь, вул. Шостака, 5, ЗКПО 32060846)

30 000,00грн необґрунтовано отриманих коштів, 1 000,00грн. витрат по оплаті

послуг адвоката,  300,00грн. держмита,

90грн.25коп витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          У частині стягнення 1 726грн.90коп.

процентів за користування чужими грошовими коштами, 597грн70коп. річних за

несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 5400,00грн. індексу інфляції

відмовити.

4.          У частині стягнення 1500 грн. - 5%

неустойки припинити провадження по справі у зв'язку з відмовою позивача.

5.          Накази видати після набрання рішенням

законної сили.   

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                        Толпиго В.І.