Рішення

від 09.07.2008 по справі 7/248/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

09.07.08                                                                                       

Справа №  7/248/08

Суддя   Кутищева Н.С.

Позивач  Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія

“ВЕСКО” в особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства “Страхова

компанія “ВЕСКО”, м.Запоріжжя.

Відповідач  Товариство з обмеженою відповідальністю “СУРОЖ

АГРО”,  м. Бердянськ, Запорізька область

Третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:  ОСОБА_1, м. Бердянськ, Запорізька область

Суддя Кутіщева Н.С.

Представники:

Позивача  Тищенко  Н.А., дов. № 

148-08/16 від 10.01.2008р. 

Відповідача  не з'явився.

Третьої особи:

не з'явився.

          До господарського суду Запорізької

області звернулось Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “ВЕСКО” в

особі Запорізької філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія

“ВЕСКО” (далі -позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою

відповідальністю “СУРОЖ АГРО”  (далі

-відповідач ) про стягнення 19862грн.29коп. майнової шкоди, заподіяної

внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що була виплачена страховою компанією

потерпілій стороні, як страховка, відшкодована згідно договору страхування

наземного транспорту  № 1044-а/07зп від

22.03.2007р.

          Позивач свої вимоги обґрунтовує

обставинами, викладеними в позовній заяві та, як на підставу позивних вимог,

посилається на ст.ст. 15, 16,  993, 1166,

1172, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”.

          Ухвалою суду від 14.05.2008р. позовна

заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на

09.07.2008р. 

         Представник відповідача в судове

засідання не з'явився. Про причини неявки свого представника відповідач суд не

повідомив. Відповідач без поважних причин не виконав законні вимоги суду,

викладені в ухвалі від 28.08.2006р., не надав витребувані матеріали.

         Ухвала про порушення провадження по

справі була надіслана на адреси, що вказані позивачем в позовні заяві,

сторін  в установлений законом строк, на

адресу господарського суду Запорізької області поштовим відділенням не

повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце

розгляду спору.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення

президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про

внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких

роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь

у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо

ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,

зазначеною у позовній заяві.

Сторони по справі № 7/248/06 є

юридичними особами. Таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник

підприємства відповідача зобов'язаний направити компетентного

представника  в судове засідання, чи

особисто прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно ст. 22 ГПК України,

сторони  зобов'язані добросовісно

користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до

прав  і охоронюваних законом інтересів другої

сторони, вживати заходів до всебічного, повного 

та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

            Згідно ст. 33 ГПК України, кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.  Третя особа  чи його представник  в судове засідання не з'явився, про причини

неявки суд не повідомив.

             Представник позивача підтримав

заявлені позовні вимоги та надав суду нормативне обґрунтування позовних вимог,

розрахунок позовних вимог, зазначив, що предметом спору  є 

стягнення майнової шкоди.   

            Згідно ст. 75

ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом

документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Спір розглядається згідно ст. 75

ГПК України за наявними у справі матеріалами.

           По усному  клопотанню представника позивача судове

засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового

процесу.

           Судовий процес завершено  09.07.23008р. 

оголошення  вступної та

резолютивної  частин рішення по

узгодженню з представником позивача.

           Розглянувши матеріали справи та

заслухавши пояснення представник позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

           21 червня 2007 року на вул. Б.

Хмельницького в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП)

за участю автомобіля “Мегсеdes-Вепs 3 500”, держ. номер НОМЕР_1 (далі -

автомобіль Мегсеdes), що знаходився під керуванням ОСОБА_2(право на керування

якому було надано власником автомобіля ОСОБА_3. на підставі довіреності від

10.07.2006 року, що зареєстровано в реєстрі НОМЕР_2), та автомобілю ЗАЗ-Daewoo,

держ. номер НОМЕР_3, що знаходився під керуванням ОСОБА_1, автомобіль  належить відповідачу.

            ДТП сталося внаслідок порушення

ОСОБА_1. пунктів 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до

пошкодження автомобілю Мегсеdes-Вепs, що підтверджується довідкою ВДАІ УМВС

України в Запорізькій області вих. № 10/14-3229вх від 23.07.2007 року.

             Вина ОСОБА_1. у скоєні ДТП від

21.06.2007 року встановлена Постановою Ленінського районного суду міста

Запоріжжя від 12.07.2007 року у справі № 3-10815/2007, відповідно до якої він

був притягнений до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

        В результаті протиправних

дій ОСОБА_1. власнику автомобіля 

Мегсеdes-Вепs (яким відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного

засобу НОМЕР_4 є ОСОБА_3) була спричинена майнова шкода, характер та обсяг якої

підтверджується довідкою Відділення оформлення ДТП (для обслуговування м.

Запоріжжя) при УМВС України в Запорізької області про ДТП від 21.06.2007 року,

актом огляду транспортного засобу б/н від 25.06.2007 року (що є додатком № З до

висновку фахівця автотоварознавця № 40/2 від 15.02.2008 року) та висновком

фахівця автотоварознавця по визначенню вартості майнової шкоди № 40/02 від

15.02.2008 року.

            Відповідно до висновку фахівця

автотоварознавця № 40/2 від 15.02.2008 року вартість майнової шкоди визначена

експертом у сумі 24051,43 гривень.

Вартість відновлювального ремонту

відповідно до рахунку-фактури ТОВ «Альфа-Сервіс»№АС-1332 від 26.06.2007 року

дорівнює 19452,29 гривень.

             На дату ДТП автомобіль  Мегсеdes-Вепs було застраховано позивачем на

підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1044-а/07зп

від 22.03.2007 року, укладеного з ОСОБА_3.

            За умовами договору об'єктом

страхування є майнові інтереси, пов'язані із володінням, користуванням та

розпорядженням автомобілем Мегсеdes-Вепs.

       Відповідно до п.7 договору

позивач взяв на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у разі

настання страхового випадку за ризиком „Збитки внаслідок ДТП".

           Подію, що сталася 21.06.2007 року

(пошкодження в ДТП застрахованого автомобілю 

Мегсеdes-Вепs), було визнано позивачем страховим випадком, що

підтверджується страховим актом № 21909-а/07зп від 27.06.2007 року, з настанням

якої відповідно до умов договору та ч. З ст. 19 Закону України „Про страхування",

п. З ч. 1 ст. 998 Цивільного кодексу України виникає обов'язок страховика

здійснити виплату страхового відшкодування.

             На виконання договору страхування

позивач виплатив на користь ОСОБА_3. страхове відшкодування в розмірі 19452,29

грн. (що дорівнювало вартості запасних частин, деталей та обладнання, що

підлягають заміні, без врахування експлуатаційного зносу, і вартості ремонтних

робіт), що підтверджується розрахунком суми страхового відшкодування від

27.06.2007 року, заявою ОСОБА_3. на виплату страхового відшкодування від

27.06.2007 року, платіжним дорученням позивача №1044 від 27.06.2007 року.

            Оскільки при настанні страхового

випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки страхувальника, тому

позивач для визначення їх розміру поніс також витрати на оплату послуг експерта

за проведення огляду автомобіля 

Мегсеdes-Вепsі складання висновку фахівця № 40/02 від 15.02.2008 року у

сумі 410,00 грн., що підтверджується рахунками № 57/12 від 14.12.2007 року та №

74/02 від 15.02.2008 року, актами виконаних робіт № б/н від 14.1.22007 року та

від 15.02.2008 року, платіжними дорученнями № 7 від 08.01.2008 року та № 410

від 21.02.2008 року. Ці витрати відносяться до фактичних витрат позивача на

виплату страхового відшкодування.                                        

            Загальна сума фактичних витрат

(збитків) позивача, понесених у зв'язку з виплатою страхового відшкодування

ОСОБА_3., складає 19862,29 грн., в тому числі: 19452,29 грн. - сума виплаченого

страхового відшкодування, 410,00 грн. - сума сплачених послуг експерта.

             ОСОБА_1., на

дату ДТП, був працівником відповідача і спричинив шкоду ОСОБА_3. при

експлуатації автомобілем ЗАЗ-Daewoo, держ. номер НОМЕР_3, що належить

відповідачу, що підтверджується постановою Ленінського районного суду міста

Запоріжжя від 12.02.2007 року у справі № 3-10815/2007, довідкою ВДАІ УМВС

України в Запорізькій області вих. № 10/14-3229вх від 23.07.2007.

          Згідно з п. 4 Постанови Пленуму

Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за

позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року, під

володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється -юридична особа або

громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в сипу

права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з

інших підстав (договору оренди, довіреності тощо), Не вважається володільцем

джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим

особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з

володільцем цього джерела.

          Згідно зі ст. ст. 1189, 1172 ЦК

України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою,

яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право,

договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом; юридична особа

відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових

(службових) обов'язків.

           Відповідно до ст. 27 Закону України

«Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право

вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування,

має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.

            Згідно зі ст. 1191 Цивільного

кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право

зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування,

якщо інший розмір не встановлений законом.

          Виходячи з викладеного, до позивача

після виплати страхового відшкодування 

ОСОБА_3. перейшло право зворотної вимоги (регресу)   в межах фактичних витрат, понесених

позивачем в розмірі   19452  грн. 29 

коп.

           Крім того, до

фактичних витрат, окрім суми виплаченого страхового відшкодування, позивачем

пред'явлені до стягнення витрати, понесені у зв'язку з оплатою послуг експерта

за проведення автотоварознавчого дослідження пошкодженого автомобіля.

          Сплачена сума за проведення

експертизи склала 410 грн. 00 коп., що підтверджується актами виконаних робіт

б/н  від 14.01.2007 р. та 15.02.2008р.,

рахунком № 57/12 від 14.12.2007р., № 74/02 від 15.02.2008р. та платіжним дорученням

№ 7 від 08.01.2008 р., № 410 від 21.02.2008р.

          Таким чином, сума завданої позивачу

шкоди внаслідок виплати страхового відшкодування, складає 19862 грн. 29 коп.,

пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

         Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК  України, судові витрати, слід покласти на

відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

         На підставі вищевикладеного,

керуючись ст. ст. 993, 1172, 1187, 1189, 1191 ЦК України,  ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82,

84, 85 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

             Позов задовольнити.

       Стягнути

з Товариства з обмеженою відповідальністю “СУРОЖ АГРО”,  71100, м.Бердянськ, Запорізька область, вул.

Макарова,  буд. 2-В, ЕДРПОУ 32997762,

(р/р26008000401001 Ф ВАТ КБ “Надра” Запорізьке РУ, р/р  № 26003000401501 Ф ВАТ КБ “НАДРА” Запорізьке

РУ, МФО 313968) на користь Закритого акціонерного товариства  “Страхова компанія “ВЕСКО” в особі Запорізької

філії Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ВЕСКО”, 690035, м.

Запоріжжя, вул. Сталеварів, 3а (п/р 26502001301194 в філії АКБ “Райфайзенбанк

України” в м. Запоріжжя, МФО 313872, ЕДРПОУ 26183400) 19862 грн. 29 коп. шкоди,

198 грн. 62 державного мита; 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних

послуг по забезпеченню судового процесу.

            Видати наказ.

             Рішення вступає в законну силу

через 10 днів з дня його прийняття.

             Дата підписання рішення суду

“15” липня 2008р.

                       Суддя                                                                            

Н.С. Кутіщева