Рішення

від 01.08.2008 по справі 2/78(7/545)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000,

м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

01.08.08                                                                                

Справа № 2/78(7/545)

За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи

ОСОБА_1, смт. Новоайдар  Луганської

області

до Дочірнього підприємства «ЛІО»спільного підприємства

«Новоайдарський комбінат громадського харчування»Новоайдарської

райспоживспілки, смт. Новоайдар 

Луганської області

до Спільного підприємства «Новоайдарський комбінат громадського

харчування»Новоайдарської райспоживспілки, смт. Новоайдар  Луганської області

про зобов'язання повернути обладнання

та за зустрічним позовом

Дочірнього підприємства «ЛІО»спільного підприємства

«Новоайдарський комбінат громадського харчування»Новоайдарської

райспоживспілки, смт. Новоайдар 

Луганської області

та Спільного підприємства «Новоайдарський комбінат громадського

харчування»Новоайдарської райспоживспілки, смт. Новоайдар  Луганської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,

смт. Новоайдар  Луганської області

про визнання недійсним договору,

Судова колегія у складі: суддя Седляр О.О., головуючий,

                                         суддя Зюбанова Н.М., 

                                        суддя

Яресько Б.В.,

при

секретарі судового засідання Савенко В.Ю.,

в

присутності представників сторін:

від

позивача -ОСОБА_2, довіреність № б/н від 24.10.07,ОСОБА_1,;

від

1-відповідача -не прибув ( явка обов'язкова),

від

2-відповідача -не прибув ( явка обов'язкова),

у

засіданні суду приймала участь фізична особа - ОСОБА_3,

розглянувши

матеріали справи,

в с т а н о в и л а:

           Суть спору: позивачем

заявлено вимогу про зобов'язання щодо повернення обладнання на суму 7885 грн.

00 коп. (з урахуванням уточнення № 27/3 від 30.08.07 ).

Відповідачами у справі подано зустрічну позовну заяву до позивача

у справі з вимогами про визнання недійсним договору № 5 від 05.01.05 в частині

зобов'язань за накладними № 28 від 12.01.05, № б/н від 15.01.05, № 6/1 від

06.01.05 та № 1/VII від 01.07.05.

Заявами від 08.11.07, від 20.11.07 та від 03.12.07, позивачі за

зустрічним позовом уточнюють свої позовні вимоги та просять визнати недійсним

договір  № 5 від 05.01.05 в частині

зобов'язань за накладними № 28 від 12.01.05, № б/н від 15.01.05, № 6/1 від

06.01.05 та № 1/VII від 01.07.05.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від

15.01.08 по  даній справі рішення

господарського суду Луганської області від 03.12.07 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.08 по даній справі

рішення господарського суду від 03.12.07 та постанову Луганського апеляційного

господарського суду від 15.01.08 

скасовано та справу передано на новий розгляд.

При новому розгляді даної справи відповідачі не з'явились та

відзиви на позовну заяву з врахуванням розгляду справи в касаційної інстанції

не надали. Неодноразово ухвалами суду від 29.05.08, від 17.06.08, від 11.07.08,

від  27.07.08 , які були направлені йому

з дотримання строку, встановленого ст. 87 ГПК України, його було повідомлено

про час та місце розгляду даної справи. Відповідачем не надані клопотання про

направлення йому документів за іншою адресою, ніж та, що вказана у позовній

заяві, що свідчить про отримання ним ухвал суду.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справу розглянуто за

наявними у ній матеріалами.    

Відзивом від 06.09.04 ІІ відповідач за первісним позовом проти

позовних вимог заперечує посилаючись, що доручення на отримання

товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували повноваження особи що

підписала накладні,  відсутні. Крім того,

накладні оформлені з порушенням вимог передбачених "Положенням про

документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" і тому не

мають юридичної сили.

Відзивом від 04.10.07 № 28/4 відповідач за зустрічним позовом

проти позовних вимог заперечує 

посилаючись на те, що перевірка наявності прав на підписання договору не

входить до повноваження іншої сторони договору (позивача за первісним позовом),

це є обов'язком та внутрішньою справою відповідача, підпис керівника якого

посвідчений печаткою підприємства. Контракт з керівником підприємства

обов'язковий лише для державних підприємств.

Позивачем, 14.07.08, було подано заяву у порядку ст. 22 ГПК

України про уточнення позовних вимог, відповідно до якої він просить суд

зобов'язати 1 відповідача повернути йому отримане на схов за накладними № 6/1

від 06.01.05, № 28 від 12.01.05, б/н від 15.01.05, № 1/УІІ від 01.07.05

слідуюче обладнання:

- 2 холодильника вартістю 1000 грн. та 300 грн. на загальну суму

1300 грн.;

- 1 мікрохвильову піч вартістю 250 грн.;

- 3 столи дерев'яні вартістю по 250 грн. кожний на загальну суму

750 грн.;

- 5 лавок вартістю по 100 грн. кожна на загальну суму 500 грн.;

- 1 письмовий стіл вартістю 250 грн.;

- 4 стільця вартістю по 100 грн. кожний на загальну суму 400 грн.;

- 2 кеги вартістю по 400 грн. кожна на загальну суму 800 грн.;

- електропіч вартістю 280 грн.;

- 2 каміна (газовий та електричний) вартістю 240 грн. та 550 грн.

на загальну суму 790 грн.;

- 1 магнітофон вартістю 1000 грн.;

- 1 телефон вартістю 55 грн.;

- 18 лотков вартістю по 25 грн. кожний на загальну суму 450 грн.;

- 2 балона вуглекислоти вартістю 530 грн. кожний на загальну суму

1060 грн., тобто обладнання на загальну суму 7885 грн.

  Розглянувши матеріали

справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи,

судова колегія дійшла наступного:

  Заяву позивача щодо

уточнення позовних вимог задовольнити. Позовними вимогами слід вважати:  зобов'язати 1 відповідача повернути йому

отримане на схов за накладними № 6/1 від 06.01.05, № 28 від 12.01.05, б/н від

15.01.05, № 1/УІІ від 01.07.05 слідуюче обладнання:

- 2 холодильника вартістю 1000 грн. та 300 грн. на загальну суму

1300 грн.;

- 1 мікрохвильову піч вартістю 250 грн.;

- 3 столи дерев'яні вартістю по 250 грн. кожний на загальну суму

750 грн.;

- 5 лавок вартістю по 100 грн. кожна на загальну суму 500 грн.;

- 1 письмовий стіл вартістю 250 грн.;

- 4 стільця вартістю по 100 грн. кожний на загальну суму 400 грн.;

- 2 кеги вартістю по 400 грн. кожна на загальну суму 800 грн.;

- електропіч вартістю 280 грн.;

- 2 каміна (газовий та електричний) вартістю 240 грн. та 550 грн.

на загальну суму 790 грн.;

- 1 магнітофон вартістю 1000 грн.;

- 1 телефон вартістю 55 грн.;

- 18 лотков вартістю по 25 грн. кожний на загальну суму 450 грн.;

- 2 балона вуглекислоти вартістю 530 грн. кожний на загальну суму

1060 грн., тобто обладнання на загальну суму 7885 грн.

           В обґрунтування первісного позову позивач

посилається на наступне:

06.01.05, 12.01.05, 15.01.05, 01.07.05  за накладними №№ 6/1, 28, б/н, № 1/УІІ,

позивачем -Приватним підприємцем Фізичною особою ОСОБА_1 було передано 1

відповідачеві -ДП «ЛІО»слідуюче обладнання:

- 2 холодильника вартістю 1000 грн. та 300 грн. на загальну суму

1300 грн.;

- 1 мікрохвильову піч вартістю 250 грн.;

- 3 столи дерев'яні вартістю по 250 грн. кожний на загальну суму

750 грн.;

- 5 лавок вартістю по 100 грн. кожна на загальну суму 500 грн.;

- 1 письмовий стіл вартістю 250 грн.;

- 4 стільця вартістю по 100 грн. кожний на загальну суму 400 грн.;

- 2 кеги вартістю по 400 грн. кожна на загальну суму 800 грн.;

- електропіч вартістю 280 грн.;

- 2 каміна (газовий та електричний) вартістю 240 грн. та 550 грн.

на загальну суму 790 грн.;

- 1 магнітофон вартістю 1000 грн.;

- 1 телефон вартістю 55 грн.;

- 18 лотков вартістю по 25 грн. кожний на загальну суму 450 грн.;

- 2 балона вуглекислоти вартістю 530 грн. кожний на загальну суму

1060 грн., тобто обладнання на загальну суму 7885 грн., що не протирічить

вимогам ст. 11 Цивільного кодексу України.

Дане обладнання було отримано ОСОБА_3, яка є працівником ДП «ЛІО».

У судовому засіданні 01.08.08 ОСОБА_3 підтвердила факт отримання даного

обладнання за вищевказаними накладними №№ 6/1, 28, б/н, № 1/УІІ.

Листом від 10.07.06 ( а.с.12) отриманим 1 відповідачем, позивач у

справі пропонував 1 відповідачеві повернути обладнання взяте ним на зберігання.

Оскільки 1 відповідачем дана вимога виконана не була, тому позивач

звернувся до суд з даним позовом.

ІІ відповідач в обґрунтування зустрічного позову посилається на

те, що:

- доручення на отримання товарно-матеріальних цінностей, які б

підтверджували повноваження особи що підписала накладні, які є предметом

позову, відсутні;

- накладні оформлені з порушенням вимог передбачених «Положенням

про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»і тому не мають

юридичної сили4

- з керівником ДП «ЛІО»в порушення вимог п. 4.3. Статуту ДП

«ЛІО»не було укладено контракт, тому він просить визнати  недійсним договір  № 5 від 05.01.05 в частині зобов'язань за

накладними № 28 від 12.01.05, № б/н від 15.01.05, № 6/1 від 06.01.05 та № 1/VII

від 01.07.05.

Відповідачами не надано оцінки зміненим позовним вимогам позивача,

за заявою від 14.07.08.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд

вважає позовні вимоги за первісним позовом такими, що  підлягають до задоволення, а вимоги за

зустрічним позовом необґрунтованими, з наступних підстав.

Вимогами п. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що

цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами

цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами,

але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 2 цієї статті

зазначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та

інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що 

позивачем за накладними № 6/1 від 06.01.05, № 28 від 12.01.05, б/н від

15.01.05, № 1/УІІ від 01.07.05 було передане на відповідальне зберігання

обладнання на загальну суму  7885 грн.,

що не протирічить вимогам ст. 11 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 937 Цивільного кодексу України

договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання

в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно вартості речі,

яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається

дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або

іншим документом, підписаним зберігачем.

З матеріалів справи та пояснень позивача  вбачається, що обладнання за накладними № 6/1

від 06.01.05, № 28 від 12.01.05, б/н від 15.01.05, № 1/УІІ від 01.07.05 було

отримано однією особою працівником ДП «ЛІО»- ОСОБА_3, про що свідчить підпис на

накладних, скріплених печаткою підприємства.

У судовому засіданні, 01.08.08, ОСОБА_3 особисто підтвердила факт

отримання даного обладнання за вищевказаними накладними №№ 6/1, 28, б/н, №

1/УІІ.

Вимогами  ст.   949  

Цивільного   кодексу   України  

передбачений   обов'язок

зберігача щодо повернення поклажодавцеві прийнятої на зберігання

речі.

Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не

може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ

до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ч. 2 ст. 938 Цивільного

кодексу України).

Листом від 10.07.06 ( а.с.12) отриманим 1 відповідачем, позивач у

справі пропонував 1 відповідачеві повернути обладнання взяте ним на зберігання.

Доказів повернення взятого на зберігання обладнання відповідачами

у справі надано не було.

Посилання 1 відповідача на відсутність доручення на отримання

товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували повноваження особи, що

підписала накладні та відсутність контракту з ДП «ЛІО», не є підставою для

звільнення його від обов'язку повернення позивачеві переданого на зберігання

обладнання, оскільки дані накладні були скріплені печаткою підприємства ДП

«ЛІО»та обладнання, яке буле передане на схов, рахувалось за даним

підприємством в інвентаризаційному описі станом на 03.04.07.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України

одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має

виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла висновку про

обґрунтованість первісного позову, та відсутність підстав для задоволення

зустрічного позову.

У задоволенні вимог первісного позову стосовно ІІ відповідача - СП

«Новоайдарський комбінат громадського харчування», слід відмовити за

необґрунтованістю, оскільки наявними у справі документами не

підтверджено факт правонаступництва 2-го відповідача відносно 1-го, зміни та

доповнення до Статуту не оформлені у державного реєстратора у відповідному

порядку, не складений передавальний акт, процес припинення діяльності ДП

«ЛІО»триває, що підтверджено також відповідними письмовими поясненнями першого

відповідача за первісним позовом.

З врахуванням розгляду даної справи в апеляційної та касаційної

інстанції судові витрати у сумі 204 грн. держмита та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у тому силі з врахуванням

витрат на послуги адвоката у сумі 2200 грн., яка сплачена за квитанціями

прибуткового касового ордеру № 45 від 24.07.07, № 333651 від 17.06.08, які

надані адвокатом ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги від

04.06.07 № 14/2 та від № 3 від 17.06.08 

за первісним позовом покладаються на 1 відповідача. Судові витрати за зустрічним

позовом покладаються на позивачів за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84,

85  Господарського   процесуального   кодексу 

України, судова колегія

в и р і ш и л а:

1. Первісний позов у частині вимог до 1 відповідача

задовольнити.

2. Зобов'язати Дочірнє підприємство «ЛІО»Спільного підприємства

«Новоайдарський комбінат громадського харчування «Новоайдарської

райспоживспілки», смт. Новоайдар Луганської області, вул. Пролетарська, 10, код

30090127 повернути Приватному підприємцю - фізичній особіОСОБА_1, АДРЕСА_1,

ідент. код НОМЕР_1 обладнання :

- 2 холодильника вартістю 1000 грн. та 300 грн. на загальну суму

1300 грн.;

- 1 мікрохвильову піч вартістю 250 грн.;

- 3 столи дерев'яні вартістю по 250 грн. кожний на загальну суму

750 грн.;

- 5 лавок вартістю по 100 грн. кожна на загальну суму 500 грн.;

- 1 письмовий стіл вартістю 250 грн.;

- 4 стільця вартістю по 100 грн. кожний на загальну суму 400 грн.;

- 2 кеги вартістю по 400 грн. кожна на загальну суму 800 грн.;

- електропіч вартістю 280 грн.;

- 2 каміна (газовий та електричний) вартістю 240 грн. та 550 грн.

на загальну суму 790 грн.;

- 1 магнітофон вартістю 1000 грн.;

- 1 телефон вартістю 55 грн.;

- 18 лотков вартістю по 25 грн. кожний на загальну суму 450 грн.;

- 2 балона вуглекислоти вартістю 530 грн. кожний на загальну суму

1060 грн., тобто обладнання на загальну суму 7885 грн.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «ЛІО»Спільного підприємства

«Новоайдарський комбінат громадського харчування «Новоайдарської райспоживспілки»,

смт. Новоайдар Луганської області, вул. Пролетарська, 10, код 30090127 на

користь Приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код

НОМЕР_1 витрати по сплаті державного мита у сумі       грн., витрати на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу у сумі     

грн., витрати на послуги адвоката     

грн., видати наказ.

4. У задоволенні позову відносно ІІ відповідача відмовити.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивачів за

зустрічним позовом.

            Рішення набирає

законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84

ГПК України.

Дата підписання :  04.08.08

Суддя                                                                                                         О.О.

Седляр

Суддя                                                                                                        

Б.В. Яресько

Суддя                                                                                                        

Н.М. Зюбанова