Постанова

від 07.10.2008 по справі 52/410-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 07 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

52/410-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової

Т.Б. -головуючого Волковицької Н.О. 

Рогач Л.І.

за

участю представників сторін:

позивача

не

з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином  

відповідачів

Рудь

С.О. дов. від 03.12.07 р.

третіх

осіб

не

з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства

з обмеженою відповідальністю "СТХ"

на

постанову

від

02.06.2008 року Харківського апеляційного господарського суду 

у

справі

№

52/410-07 господарського суду Харківської області 

за

позовом

Фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1

до

Ватутінської

сільської ради Новодолазького району Харківської області 

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю "СТХ"

треті

особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача

Приватне

підприємство "АБРИС" 

Новодолазький райвідділ земельних ресурсів

про

зобов'язання

виконати певні дії та визнання недійсними акта та договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Фізична

особа -підприємецьОСОБА_1звернулась до господарського суду Харківської області

з позовом до Ватутінської сільської ради Новодолазького району Харківської

області, Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" та третіх

осіб: Приватного підприємства "АБРИС", Новодолазького райвідділу

земельних ресурсів про визнання акту узгодження меж земельної ділянки

Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" від 29.03.2006 року

недійсним з моменту його складення; визнання недійсним договору оренди

земельної ділянки, укладеного між відповідачами.

Позовні

вимоги обґрунтовані порушенням допущеним при підготовці проекту землеустрою,

підписанні акту узгодження меж земельної ділянки та порушення відповідачами

права позивача на користування належною йому згідно договору купівлі-продажу

від 31.07.2003 року земельною ділянкою.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 01.04.2008 року позовні вимоги

задоволені частково.

Визнано

недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року, укладений між

Ватутинською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ".

В

частині визнання акту узгодження меж земельної ділянки Товариства з обмеженою

відповідальністю "СТХ" від 29.03.2006 року недійсним з моменту його

складення у позові відмовлено.

За

апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ"

судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського

апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року залишене без змін з тих

самих підстав.

Товариство

з обмеженою відповідальністю "СТХ" звернулося до Вищого

господарського суду України  із

касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду

Харківської області від 01.04.2008 року та постанову Харківського апеляційного

господарського суду від 02.06.2008 року і прийняти нове рішення, яким відмовити

у позові.

Скаржник

вважає, що рішення та постанова у справі прийняті з порушенням та неправильним

застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На

думку скаржника, суди дійшли помилкового висновку про те, що наявність підпису

суміжного землекористувача у акті погодження меж земельної ділянки є необхідним

елементом для встановлення меж спірної земельної ділянки на місцевості,

оскільки законодавством не передбачена обов'язкова участь будь -яких осіб,

окрім представників землевпорядних організацій, які мають ліцензію на виконання

топографо -геодезичних та картографічних робіт під час встановлення меж

земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також

скаржник вважає посилання суду першої інстанції на те, що акт погодження меж

земельної ділянки є правочином суперечить змісту діючого законодавства, а саме

статті 202 Цивільного кодексу України.

Порушення

процесуальних норм скаржник вбачає у тому, що його не було повідомлено про час

і місце слухання справи після зупинення провадження у справі в зв'язку з

призначенням судово -почеркознавчої експертизи.

Заслухавши

суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника відповідача,

перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки

обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія

суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з

наступних підстав.

Відповідно

до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу

України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови

апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та

на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як

вбачається із матеріалів предметом спору у даній справі є визнання акту

узгодження меж земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю

"СТХ" від 29.03.2006 року недійсним з моменту його складання та

визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між

Ватутінською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та

Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ".

Судами

встановлено, що 25.12.1999 року було укладено договори купівлі -продажу,

відповідно до яких громадянин ОСОБА_2продав, а позивачка купила будівлю складу

типа БМЗ, площею 421,8 кв.м. та ангар (будівля - склад) металевий, площею 350,8

кв.м., розташовані в с.Вільхуватка, Нововодолазького району, Харківської

області.

На

підставі договору купівлі продажу від 31.07.2003 рокуОСОБА_1придбала у

власність земельну ділянкуАДРЕСА_1для промислового та іншого призначення та

отримала державний акт на право власності на землю від 23.12.2004 року.

Рішенням

Ватутинської сільської ради 21.02.2007 року ОСОБА_1. надано дозвіл на

виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для

будівництва під'їзної дороги в АДРЕСА_1 (між ТОВ "СТХ" та земельною

ділянкою гр. ОСОБА_3).

В цей

же день рішенням Ватутінської сільської ради Новодолазького району Харківської

області Товариству з обмеженою відповідальністю "СТХ" надано дозвіл

на проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 4,4га в с. АДРЕСА_1 та

зобов'язано

провести

уточнення та повторне погодження меж зазначеної земельної ділянки, врахувавши

інтереси власників сусідніх земельних ділянок ОСОБА_1. та ОСОБА_3

На

виконання зазначеного рішення позивачкою було замовлено та виготовлено акт

вибору та обстеження земельної ділянки для будівництва під'їзної автодороги.

З

метою виготовлення проекту відведення земельної ділянки для будівництва

під'їзної автодороги позивач листом від 13.09.2007 року звернулась до

спеціалізованої організації Приватного підприємства "Абрис", яке листом

№251 від 14.09.2007 року повідомило про неможливість виготовлення та узгодження

проекту відведення в зв'язку з наявною інформацію, що станом на 14.09.2007 року

частина земельної ділянки на яку вона претендує (згідно з графічною частиною

акту вибору) знаходиться в оренді Товариства з обмеженою відповідальністю

"СТХ".

Судами

встановлено, що 05.11.2006 року між Ватутінською сільською радою (орендодавець)

та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ" (орендар) був

підписаний договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а

орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку

несільськогосподарського призначення для розміщення виробничої бази, яка

знаходиться в АДРЕСА_1

Задовольняючи

позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2006

року недійсним суди попередніх інстанцій виходив із приписів частини 1 статті

215 Цивільного кодексу України, згідно з якою підставою недійсності правочину є

недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які

встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього

Кодексу. Частиною 3 наведеної статті передбачено, що якщо недійсність правочину

прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа

заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин

може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно

до Висновку судово-почеркознавчої експертизи та судово- технічної експертизи

документів  Харківського науково

-дослідного інституту судових експертиз імені Заслуженого професора М.С.

Бокаріуса від 28.02.2008 року, у наданому для дослідження документі -"Акт

встановлення та погодження меж земельної ділянки" від 29.03.2006 року

підпис від імені ОСОБА_1 у графі "Межу погоджено (підпис, печатка)"

являє собою відтиск, що нанесено рельєфним кліше -факсиміле.

Відповідно

до частини 1 статті 198 Земельного кодексу України, кадастрові зйомки -це

комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних

ділянок. Відповідно до пункту „Б” частини 2 наведеної статті кадастрова зйомка

включає погодження меж земельної ділянки з суміжними землевласниками та

землекористувачами. Виконання робіт пов'язаних із встановленням, відновленням

меж земельних ділянок, передбачає закріплення на місцевості межовими знаками

меж земельної ділянки та складання відповідного акта. Закріплення меж земельної

ділянки в натурі (на місцевості) є одним із юридичних фактів у юридичному

складі набуття прав на земельні ділянки.

Відповідно

до частин 2, 3 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається

таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною

(сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення

підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання,

електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису

допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного

законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки

відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно

до частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі", акт

визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), являється

невід'ємною частиною договору оренди землі.

Відповідно

до пункту 43 оспорюваного правочину акт визначення меж земельної ділянки в

натурі (на місцевості), являється невід'ємною частиною договору.

Отже

суди дійшли висновку, що законодавство не забороняє  застосовувати факсиміле в інших випадках

(крім обмежень прямо передбачених законом), але за виключенням тих випадків,

коли документ являється однією з складових частини договору, який потребує

обов'язкової письмової форми..

Крім

того, зважаючи на наявні заперечення позивачки, щодо підписання нею акту

встановлення та погодження меж земельної ділянки, суди врахували той факт, що

згідно посвідчення про відрядження ОСОБА_1 з 27.03.2006 року по 30.03.2006 року

перебувала у відрядженні в місті Києві і не могла підписувати документ

датований 29.03.2006 р.

Обов'язковою

умовою визнання договору недійсним є порушення в зв'язку з цим прав та

охоронюваних законом інтересів позивача. З урахуванням встановлених судом

порушень та того, що матеріалами справи підтверджується наявність спору щодо

меж користування земельною ділянкою між позивачем та другим відповідачем по

справі, і другим відповідачем при підписанні оспорюваної угоди не було

погоджено належним чином межі земельної ділянки яка передається в оренду,

позивач, в свою чергу, був позбавлений права передбаченого статтями 158, 159

Земельного кодексу України, якими передбачено, що у випадку суперечок з питань

суміжного землекористування питання передається на вирішення узгоджувальній

комісії.

Касаційна

інстанція не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Частина

1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд

у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на

яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

До

обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться

обставини, які становлять предмет доказування у справі.

Предмет

доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для

правильного вирішення спору. У предмет доказування включаються факти

матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача, в тому числі

предмет та підстави позову, а також 

заперечень відповідача.

Предмет

позову -це певна матеріально-правова вимога позивача, яка кореспондується із

способами захисту прав та інтересів, передбачених законом або договором.

Як

вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання акта та договору

оренди недійсним в зв'язку з порушенням права позивача користуватись земельною

ділянкою, яка належить йому на праві власності.

Виходячи

з поняття права власності, користування це отримання корисних властивостей

об'єкта власності, а тому для вирішення даного спору по суті судам, насамперед,

необхідно було встановити факти створення перешкод саме у  користуванні земельною ділянкою, а відповідно

надати оцінку тому, чи є договір оренди, який оспорюється,  такою перешкодою та чи є у даному випадку

відповідним обраний спосіб захисту.

При

розгляді даного спору по суті судам також необхідно звернути увагу на те, що

кадастрова зйомка, відповідно до статті 198 Земельного кодексу України, це

комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних

ділянок, які здійснюються в межах управління в галузі використання і охорони

земель для одержання землевпорядної інформації.

Проведення

кадастрової зйомки не впливає на правовий режим земельної ділянки, оскільки

кадастрова зйомка не є юридичним фактом, на підставі якого виникають,

змінюються чи припиняються земельні правовідносини. Порушенню.

Таким

чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та

апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято

до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх

сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх

обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського

спору. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у

пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення

є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і

всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з

нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне

з'ясування всіх обставин справи, які 

мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у

справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки

передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній

інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що

не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,

рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий

розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи

господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і

перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно  оцінити 

докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по

суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального

права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти  обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись

статтями 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110,

11111, 11112 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

П

О С Т А Н О В И В :

Рішення

господарського суду Харківської області від 01.04.08 року та постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.08 року у справі №

52/410-07 господарського суду Харківської області скасувати.

Справу

направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" задовольнити

частково.

Головуючий суддя                                        Т. Дроботова

С у д д і          Н. Волковицька

Л. Рогач