Постанова

від 07.10.2008 по справі 5020-5/047

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 07 жовтня 2008 р.                                                                                   

№

5020-5/047 

                Вищий господарський суд України

у складі колегії  суддів :

головуючого     

Овечкіна

В.Е.,

суддів

Чернова

Є.В.,

Цвігун

В.Л.,

за  участю 

представників  сторін  :

стягувач

- не

з'явився,

боржника

- не

з'явився,

органу

ДВС

- не

з'явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні  касаційну скаргу

 приватного підприємця ОСОБА_1

на  постанову

від

21.06.2008 Севастопольського апеляційного господарського суду

у

справі

5020-5/047

за

скаргою стягувача

приватного

підприємця ОСОБА_1

на

дії

ВДВС

Ленінського РУЮ м.Севастополя

(боржник

-

приватний підприємець ОСОБА_2)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду м.Севастополя від 13.03.2008 (суддя Євдокимов І.В.),

залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського

суду від 12.06.2008 (судді: Маслова З.Д., Антонова І.В., Фенько Т.П.),

відмовлено в задоволенні скарги стягувача на дії ВДВС Ленінського РУЮ

м.Севастополя.

Приватний

підприємець ОСОБА_1. в поданій касаційній скарзі просить ухвалу та постанову

скасувати, скаргу задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення

судами норм процесуального права (ст.86, п.7 ч.2 ст.105 ГПК України) та

неправильне застосування норм матеріального права (ч.2 ст.25, п.8 ч.1 ст.37

Закону України "Про виконавче провадження").

Колегія

суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності

застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права,

дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана

постанова -залишенню без змін з наступних підстав.

Залишаючи

без змін ухвалу про відхилення скарги стягувача апеляційний господарський суд

виходив з того, що:

Рішенням

господарського суду міста Севастополя від 19.11.2007 у справі № 20-5/258

позовні вимоги СПД ОСОБА_1. задоволені. Зобов'язано СПД ОСОБА_2 усунути

перешкоди СПД ОСОБА_1у користуванні майном шляхом звільнення нерухомого майна,

а саме: приміщення буфету в торговому центрі, розташованому по АДРЕСА_1 а також

літнього майданчику камери зберігання з буфетом, розташованого за тією же

адресою.

7

грудня 2007 року господарським судом міста Севастополя був виданий наказ

№20-5/258 на примусове виконання рішення суду.

Статтею

124 Конституції України встановлено, що рішення суду є обов'язковим до

виконання на всій території України.

Відповідно

до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний

виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень,

встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно

до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження"

державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого

документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові

державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який

не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти

днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення

встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат,

пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

13

грудня 2007 року на виконання вказаної норми чинного законодавства державний

виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та встановив

строк для добровільного виконання рішення суду.

22

грудня 2007 року на адресу ВДВС Ленінського РУЮ надійшли документи, які

підтверджують, що СПД ОСОБА_2, на виконання рішення суду, розірвала договір

оренди приміщення від 15 червня 2007 року, укладений між нею та СПД ОСОБА_3, а

приміщення буфету площею 33,5 кв.м. повернуто власнику частки бару

суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3. Повернення зазначеної частки майна

оформлено відповідно до вимог діючого законодавства України, про що складено

акт приймання-передачі  майна від 18

грудня 2007 року.

18

січня 2008 року в ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем був

здійснений вихід за вказаною вище адресою з метою перевірки виконання рішення

суду, та було встановлено, що СПД ОСОБА_2 не перешкоджає СПД ОСОБА_1у користуванні

майном, вказаним в наказі суду, так як дане приміщення СПД ОСОБА_2. звільнено,

та повернуто його власнику СПД ОСОБА_3. (а.с.8). У зв'язку з цим

державним виконавцем ВДВС 12.06.2008р. винесено постанову про закінчення

виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.37 Закону України "Про

виконавче провадження", згідно якого виконавче провадження підлягає

закінченню у випадках фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим

документом.

Таким

чином, дії ВДВС Ленінського РУЮ відповідають вимогам Закону України "Про

виконавче провадження".

Колегія

погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Судами

попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки наявних у справі

постанов про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2007 та про закінчення

виконавчого провадження від 12.06.2008, доказів розірвання договору оренди від

15.06.2007, укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_2. та приватним

підприємцем ОСОБА_3, акта прийому-передачі орендованого майна від 18.12.2007 та

інших доказів в їх сукупності з достовірністю встановлено, а стягувачем не

спростовано факт добровільного виконання боржником наприкінці грудня 2007 року

рішення господарського суду м.Севастополя від 19.11.2007 у справі №20-5/258

шляхом звільнення належної позивачу частини нерухомого майна (приміщення

бару-буфету) та літнього майданчику камери зберігання з буфером по АДРЕСА_1що

обумовлено розірванням договору оренди, укладеного боржником з іншим

співвласником -приватним підприємцем ОСОБА_3, та відсутністю чинення колишнім орендарем

подальших перешкод у користуванні позивачем належними йому приміщеннями.

Наявні

ж заперечення скаржника щодо фактичного повного виконання судового рішення

зводяться по суті до припущень про знаходження у звільнених відповідачем

приміщеннях певного майна, оскільки з матеріалів справи не вбачається, судами

не встановлено та стягувачем не доведено належність вказаного майна саме

боржнику.

Що

стосується посилання скаржника на порушення органом ДВС двохмісячного терміну

проведення виконавчих дій, передбаченого ч.2 ст.25 Закону України "Про

виконавче провадження", то таке допущене органом ДВС порушення не призвело

до прийняття неправильних по суті ухвали і постанови та порушення прав

стягувача, а, відтак, не може бути достатньою підставою для їх скасування.

Адже, фактичне добровільне виконання судового рішення відбулося в межах

встановленого строку.

Зважаючи

на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної

постанови.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

                                 ПОСТАНОВИВ:

Постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.06.2008 у справі

№5020-5/047 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1

-без задоволення.

Головуючий,

суддя                                                                                       

В.Овечкін

Судді:                                                                                            

        Є.Чернов

В.Цвігун