Постанова

від 04.09.2008 по справі 2/232-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.09.08                                                                                              

Справа №2/232-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

   , Кричмаржевський В.А.

при секретарі Акімовій

Т.М.

за участю представників

сторін:

позивача:                         ОСОБА_1., довіреність

від 09.07.2008р. № 02;

відповідача:                     не з'явився;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні              

апеляційну скаргу      Товариства з обмеженою відповідальністю

«Еталон Агро»

на рішення                    Господарського суду

Херсонської області від 10.07.2008 року

у справі                         №  2/232-08  

за позовом                    Товариства з обмеженою

відповідальністю «Контур»

до відповідача                Товариства з обмеженою

відповідальністю «Еталон Агро»

про                                 стягнення

48.499,42грн.,

встановили:

Товариством з обмеженою

відповідальністю «Контур» подано позов до Товариства з обмеженою

відповідальністю «Еталон Агро» про стягнення 48.499,42грн. з яких:

40.769,50грн. основного боргу, 3.234,55грн. пені, 2.595,37грн. інфляційних

збитків, 1.700,00грн. витрат на юридичну допомогу та 200,00грн. транспортних

витрат.

Розглянувши справу по

суті, господарський суд Херсонської області (суддя Скобєлкін С.В.) своїм

рішенням від 10.07.2008р. у справі № 2/232-08 

позов задовольнив. Стягнув з ТОВ «Еталон Агро» на користь ТОВ «Контур»

40.769,50грн. основного боргу, 3.234,55грн. пені, 2.595,37грн. інфляційних

нарахувань, 1.700,00грн. юридичних послуг, 200,00грн. транспортних витрат,

484,99грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване наступним:

Правовідносини між

сторонами врегульовані договором поставки від 09.01.2008р. № 1, згідно з

умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти і

своєчасно оплатити товар. На виконання умов договору позивач передав

відповідачу товар на загальну суму 105.512,50грн. Відповідач свої зобов'язання

за договором  виконав частково, внаслідок

чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Керуючись ст. 193 ГК

України, ст. ст. 525, 526, 230,625 ЦК України, суд першої інстанції дійшов

висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення

заборгованості в сумі 40.769,50грн., 3.234,55грн. пені та 2.595,37грн. втрат

від інфляції.

Не погоджуючись з

прийнятим у справі судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю

«Еталон Агро», відповідач, у поданій апеляційній скарзі вважає, що при

прийнятті рішення суд неповно з'ясував обставини, які мають значення для

справи, визнав встановленими ті обставини, що не були доведені позивачем, вийшов

за межі позовних вимог та зробив висновки, які не відповідають обставинами

справи. В результаті вказаних порушень судом було допущено неправильне

застосування норм матеріального права.

Видаткова накладна від

26.03.2008р. № РН - В000010 на суму 9.337,00грн. не підтверджує факт отримання

товару відповідачем, оскільки на ній відсутні печатки підприємства відповідача

та підпис особи, уповноваженої на отримання товару. Відсутня також довіреність

на отримання товару.

Відповідно до п.3.3

договору, основною умовою поставки товару є зобов'язання  Постачальника передати Покупцю рахунок,

товарну накладну, податкову накладну, посвідчення якості товару. Проте,

Позивачем не було надано рахунків, а відповідно до п.5.1 Покупець сплачує

отриманий товар на підставі пред'явлених рахунків, таким чином Відповідач не

порушив п.1 ст.526 ЦК України щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно накладної від

19.03.2008 року Позивачу було повернуто товар на суму 1.467,76грн.

Позивачем не доведено, що

укладений договір про надання юридичних послуг, а також транспортні та

командировочні витрати об'єктивно пов'язані із розглядом справи. Таким чином,

зазначена сума не є належно обґрунтованою.

При стягненні штрафних

санкцій судом не враховано, що Відповідач сумлінно виконував зобов'язання,

щомісячно сплачував грошові кошти.

Просить рішення

господарського суду від 10.07.2008р. у справі № 2/232-08 скасувати. Постановити

нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Контур» відмовити.

Товариство з обмеженою

відповідальністю «Контур», позивач, у своєму відзиві на апеляційну скаргу  вважає рішення господарського суду таким, що

винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Проти

апеляційної скарги заперечує з наступних підстав: 26 березня 2008р.

транспортний засіб ТОВ «Контур», який здійснював доставку товару до замовника

зламався, у зв'язку з чим, ТОВ «Контур» звернулось до своїх партнерів (в тому

числі до ТОВ «Еталон-Агро») із проханням самостійно забрати товар із зламаного

автомобіля. Товар по накладній № РН-В000010 від 26 березня 2008 р. був

отриманий безпосередньо комірником Відповідача із транспортного засобу ТОВ

«Контур», про що свідчить його підпис на накладній. Згідно із п. 4.3 договору №

1 від 09.01.2008 р. «право власності на товар переходить від Постачальника до

Покупця з моменту підписання видаткової накладної про прийомку товару». Доказом

того, що вищезазначена поставка відбулась, є лист відповідача, який було

отримано позивачем засобом електронного зв'язку, в якому йдеться про

відшкодування відповідачу витрат у розмірі 300,00грн., які він поніс у зв'язку

із самостійною доставкою товару.

Відповідач за весь період

співпраці із Позивачем не звертався до останнього з вимогою надати рахунки для

виконання їм своїх обов'язків за договором.

Звертає увагу, що договором

№ 1 від 09.01.2008р. не передбачено повернення товару Покупцем Постачальнику.

ТОВ «Контур» не уповноважувало будь-кого отримувати будь-який товар від

Покупця. Факт повернення товару позивачем документально не підтверджено.

Заявлені до стягнення юридичні

та транспорті витрати підтверджені документально. Докази їх понесення надані

суду в повному обсязі.

Просить рішення

господарського суду від 10.07.2008р. у справі № 2/232-08 залишити без змін, а

апеляційну скаргу   без задоволення.

Апеляційна скарга прийнята

до провадження, її розгляд призначений на 04.09.2008р.

Розпорядженням першого

заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1681 від

03.09.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого

- Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.

За клопотанням

представника позивача, судовий процес вівся без застосування засобів технічного

забезпечення. За його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

В судовому засіданні

представник ТОВ «Контур» підтримав доводи, викладені в відзиві на апеляційну

скаргу.

ТОВ «Еталон Агро», у

судове засідання повноважних представників для участі у судовому засіданні не

направив, про причини неявки не повідомив. Про час та місце слухання справи

повідомлений належним чином.

Перевіривши законність та

обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали

справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

колегія суддів апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю «Еталон Агро» такою, що підлягає задоволенню

частково з наступних підстав:

Обставини справи

свідчать, що правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовані

договором поставки № 1 від 09.01.2008р. (далі - Договір), за умовами якого ТОВ

«Контур» (Постачальник) зобов'язався передати товар за договірною ціною, у

відповідних асортименті, якості, кількості, строках своїми транспортними

засобами, а ТОВ «Еталон Агро» (Покупець) - отримати цей товар від Постачальника

і оплатити його вартість.

У п. 5.1 Договору,

сторони домовились, що оплата за товар здійснюється Покупцем на розрахунковий

розрахунок Постачальника після фактичного його отримання, на підставі

виставлених рахунків згідно до видаткових накладних, із відстрочкою платежу від

поставки до поставки, але не більше ніж 21 день з дати отримання товару.

В матеріали справи

позивачем надані видаткові накладні: РН-А000025 від 10.01.2008р. на суму

8.538,75грн.; РН-А000050 від 16.01.2008р. на суму 4.318,25грн.; РН-А000080 від

24.01.2008р. на суму 6.567,00грн.; РН-А000100 від 30.01.2008р. на суму

8.196,50грн.; РН-А000127  від 06.02.2008р.

на суму 10.266,25грн.; РН-А000148 від 13.02.2008р. на суму 9.690,00грн.;

РН-А000177 від 20.02.2008р. на суму 7.766,25грн.;  РН-А000204 від 27.02.2008р. на суму

10.303,00грн.;  РН-А000205 від

27.02.2008р. на суму 1.315,25грн.; РН-А000226 від 05.03.2008р. на суму

9.318,50грн.;  РН-А000248 від 12.03.2008р.

на суму 11.655,75грн.; РН-А000268 від 19.03.2008р. на суму 8.240,00грн. та  РН-В000010 від 26.03.2008р. на суму

9.337,00грн.  Загальна сума поставки, за

твердженням позивача складає 105.512,50грн.

Згідно банківських

виписок від: 18.01.2008р., 23.01.2008р., 28.01.2008р., 30.01.2008р.,

01.02.2008р., 06.02.2008р., 08.02.2008р., 11.02.2008р., 14.02.2008р.,

18.02.2008р., 21.02.2008р., 22.02.2008р., 25.02.2008р., 27.02.2008р.,

29.02.2008р., 03.03.2008р., 05.03.2008р., 06.03.2008р, 11.03.2008р., 12.03.2008р.,14.03.2008р.,

17.03.2008р., 18.03.2008р., 20.03.2008р. та від 25.03.2008р., відповідачем

отриманий товар сплачено частково на суму 64.743,00грн.

Позивач вважає, що

оскільки відповідачу товар був поставлений на загальну суму 105.512,50грн., а

сплачено 40.769,50грн., сума боргу за договором складає 40.769,50грн.

Статтями 11 та 509

Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і

обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в

установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Як зазначалось вище,

правовідносини сторін врегульовані Договором № 1 від 09.01.2008р., який за

своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712

Цивільного кодексу України за договором поставки Продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку

діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у

власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в

інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а

Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо

інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин

сторін.

Згідно з вимогами статей

193 ГК України та 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним

чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності

конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних

умовах звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від виконання

зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193

Господарського кодексу України  та ст.

525 ЦК України).

Договір, в силу присів

ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Дослідивши матеріали та

обставини справи, колегія суддів вважає висновок господарського суду, про

задоволення позовних вимог у повному обсязі, передчасним у зв'язку з тим, що

позивачем належним чином не доведено здійснення 

поставки відповідачу товару за видатковою накладною від 26.03.2008р. №

РН-В000010 на суму 9.337,00грн.

Зазначена видаткова

накладна не правомірно прийнята господарським судом  в якості доказу отримання товару, оскільки відповідно

до  статті 9 Закону України "Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факт здійснення

господарських операцій підтверджується відповідними документами первинного

обліку,

Накладна (видаткова

накладна)  є первинним  документом 

бухгалтерського  обліку.

Первинним документом,

згідно Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському

обліку, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88,

є  письмові свідоцтва, що фіксують та

підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи

адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи

повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або,

якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. Первинні  документи 

для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі

обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений

документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст

господарської операції та її вимірники, посади, прізвища і підписи осіб,

відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання

первинного документа пункти 2.2 та 2.4 Положення).

Відповідальною особою є

працівник, який відповідно до своїх службових обов'язків виконує оформлення

первинної документації (диспетчер, бухгалтер, комірник), або інший працівник,

кому доручена ця робота наказом по підприємству, або за письмовим

розпорядженням керівника.

Відповідно до статті 244

ЦК України, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за

довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу

юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою

іншій особі для представництва перед третіми особами.

Довіреності на отримання

ТМЦ є невід'ємною складовою документообігу 

господарюючих суб'єктів. Довіреність на отримання цінностей є

документом, що підтверджує право довіреної особи отримати ТМЦ від імені

суб'єкта господарювання. У свою чергу, для постачальника довіреність є підставою

для відпуску ТМЦ одержувачу. По суті, довіреність є гарантією доставлення

цінностей за призначенням.

Порядок застосування

довіреностей на отримання цінностей регулюється Інструкцією про порядок

реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання

цінностей, затв. Наказом Мінфіну України від 16.05.1996р. № 99 (чинної на час

здійснення господарської операції), у пункті 2 якої зазначено, що

товарно-матеріальні цінності (зокрема, сировина, матеріали, паливо, запчастини,

інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби тощо), а

також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються

покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Таким чином, довіреності

мають видаватися практично при будь-якій передачі ТМЦ, Довіреність підписується

керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами,

уповноваженими на те керівником підприємства, і завіряється печаткою

підприємства.

Колегія суддів вважає, що

належним та допустимим доказом отримання відповідачем товару від позивача за

видатковою накладною від 26.03.2008р. № РН-В000010  має бути саме довіреність на отримання

зазначених в накладній матеріальних цінностей.

В данному випадку,

позивачем не надано довіреності на отримання товару. Крім того, на видатковій

накладній від 26.03.2008р. № РН-В000010 відсутня печатка підприємства

отримувача.

За таких обставин,

колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позову в частині стягнення

основного боргу в розмірі 9.337,00грн. за видатковою накладною від 26.03.2008р.

№ РН-В000010, відсутні. Рішення господарського суду в цій частині підлягає

скасуванню. Задоволенню підлягає сума основного боргу у розмірі 31.432,50грн.

(40.769,50 - 9.337,00).

Статтею 625 ЦК України передбачено,

що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений

факт несвоєчасного виконання грошових зобов'язань на суму 31.432,50грн., вимоги

про стягнення з відповідача втрат від інфляції за заявлений позивачем період

підлягають задоволенню у сумі 2.595,37грн.

Відповідно до вимог

Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих

коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою

сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може

перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у

період, за який сплачується пеня.

Сплата пені передбачена

сторонами у пункті 7.2 договору, відповідно до якого, за порушення строків

оплати, передбачених п. 5.1 Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у

розмірі 0,1% від суми прострочення платежу за кожен день прострочення, але не

більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на даний момент.

Здійснивши перерахунок

суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням визначеної до

сплати суми основного боргу у розмірі 31.432,50грн., колегія суддів зазначає,

що сума пені за період  з 01.02.2008р. по

15.06.2008р. складає 1.560,12грн. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що

первісно, при зверненні позивача з позовною заявою, останнім невірно було

розраховано суму пені.

Відповідно до статті 44

ГПК України, судові витрати складаються з 

державного  мита,  сум, 

що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної

господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових

доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних

з розглядом справи.

Враховуючи надання

позивачем належних і достатніх доказів на підтвердження понесених ним витрат,

пов'язаних з розглядом справи (послуги адвоката та транспортні витрати),

заявлена до стягнення сума, в силу приписів статті 49 ГПК України підлягає

стягненню з ТОВ «Еталон Агро» частково. Судові витрати покладаються на обидві

сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Доводи відповідача про

повернення позивачу товару за накладною від 19.03.2008р. на суму 1.467,76грн.,

колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки Договором поставки від

09.01.2008р. № 1, повернення товару не передбачено, факт повернення товару

документально не підтверджено, повноважень на отримання повертаємої продукції

позивачем не надавалось.

Керуючись ст. ст. 49,

101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний

господарський суд

                                              П

О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон Агро» задовольнити частково.

Рішення господарського

суду Херсонської області від 10.07.2008р. у справі № 2/232-08 скасувати

частково.

Позов ТОВ «Контур»

задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Еталон

Агро» на користь ТОВ «Контур» 

31.432,50грн. основного боргу,1.560,12грн. пені, 2.595,37грн.

інфляційних втрат, 1.292,00грн. витрат на послуги адвоката, 152,00грн.

транспортних витрат, 368,59грн. витрат на державне мито та 89,68грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ТОВ

«Контур»  на користь ТОВ «Еталон Агро»

58,20грн. витрат на державне мито за перегляд справи апеляційною інстанцією.

Видачу відповідних

наказів доручити господарському суду Херсонської області.

Постанову складено у

повному обсязі та підписано 12.09.2008 року.

 Кричмаржевський В.А.