Постанова

від 16.09.2008 по справі 20/151-08-2969

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" вересня 2008 р.

Справа № 20/151-08-2969

Колегія   суддів  

Одеського   апеляційного   господарського  суду  

у   складі:

Головуючого                                                                      

Лашина В.В.

Суддів :                                                                               

Єрмілова Г.А.                                                                                                                        

Воронюка О.Л.

при секретарі                                                            

Толок В.В.         

за участю представників сторін:

Від позивача (ОСОБА_1) -  ОСОБА_4,

-   по довіреності.

 Розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Виробничо-комерційної фірми “Самей” у

вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

на ухвалу

господарського суду Одеської області від 17.07.2008року

зі 

справи 

№ 20/151-08-2969

за позовом  ОСОБА_1

до Виробничо-комерційної

фірми “Самей” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання  недійсним рішення загальних зборів

                                           В С Т А Н О В И Л А:

17 липня 2008 р. ОСОБА_1 (далі

-ОСОБА_1) звернувся до господарського суду з позовом до Виробничо-комерційної

фірми „Самей” у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -ТОВ ВКФ

„Самей”) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ ВКФ

„Самей” від 18.06.2008 р., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно з

протоколом № 1 зборів учасників від 08.02.1999 р. було вирішено створити ТОВ

ВКФ „Самей” та засновниками товариства стали позивач з часткою у розмірі 60 %

статутного капіталу та ОСОБА_2 з часткою 40 % статутного капіталу. 23.12.2004

р. було внесено та зареєстровано зміни до Статуту товариства, за якими учасники

товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали рівну кількість голосів в зборах

учасників, по 28,57 % голосів кожний, а ОСОБА_1 -42,86% голосів. 18.06.2008 р.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було проведено загальні збори учасників ТОВ ВКФ „Самей” щодо

затвердження нової структури управління товариством, звільнення позивача з

посади директора та призначення на цю посаду ОСОБА_2 Однак позивач вважає, що

цими діями грубо порушено норми законодавства, положення Статуту ТОВ ВКФ

„Самей” та його права й законні інтереси, оскільки про проведення цих зборів

позивач не був повідомлений, збори проводились при 57,14 % голосів учасників,

тоді як відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства”

та п. 7.3.8. Статуту ТОВ ВКФ „Самей” загальні збори учасників вважаються

повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що

володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

          Також позивач звернувся до

господарського суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони державним

реєстраторам вносити будь-які зміни до записів Єдиного державного реєстру

юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ ВКФ „Самей”, мотивуючи

тим, що оскільки спірне рішення прийняте незаконно і нелегітимне та є достатньо

обґрунтовані припущення того, що й інші рішення загальних зборів будуть

прийматись без наявності встановленого законом та статутом кворуму, що призведе

до порушення не тільки норм законодавства та прав товариства, а й порушення

прав позивача та третіх осіб.

          Ухвалою господарського суду Одеської

області від 17.07.2008 р. (суддя Щавинська Ю.М.) заява ОСОБА_1 була задоволена,

державним реєстраторам було заборонено вносити будь-які зміни до записів

Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ТОВ

ВКФ „Самей”.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ТОВ

ВКФ „Самей” в апеляційній скарзі просить її скасувати, посилаючись на порушення

місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки суд заборонив

вносити у реєстр будь-які зміни, що не відповідає предмету спору. Апелянт

вказує на те, що така заборона порушує права та законні інтереси товариства в

частині його управління, не відповідає ст. 66 ГПК України, якою передбачено

застосування заходів забезпечення позову, й у даному випадку, як вважає

скаржник, господарський суд не мав достатніх правових підстав для їх

застосування, порушуючи також ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК

України.

          В судове засідання не з'явився

представник відповідача, який був неодноразово належним чином повідомлений про

час і місце його проведення, про що свідчать зворотні повідомлення, про причини

неявки, суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача - ОСОБА_1, перевіривши

матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не

підлягаючою задоволенню з наступних під став.

         Як вбачається зі змісту позовної заяви

та матеріалів справи, позивача, якій раніш перебував на посаді директора ТОВ

ВКФ „Самей” та який є учасником товариства з часткою у 42,86 % в статутному

капіталі, рішенням загальних зборів учасників від 18.06.2008 р., на яких були

присутні учасники: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 57,14 % голосів разом, позивача було

звільнено з посади директора, затверджено новий штатний розклад та нову

структуру управління товариством, директором призначено ОСОБА_2 з правом

розпорядчого підпису.

Згідно з п. 7.6. Статуту ТОВ ВКФ

„Самей” директор здійснює керівництво поточною діяльністю товариства, є єдиним

повноважним представником товариства у взаємовідносинах з державними та іншими

органами і організаціями, розпоряджується грошовими коштами та іншим майном,

укладає господарські договори, учиняє без доручення інші дії від імені

товариства.

          Суд першої інстанції, виносячи

оскаржувану ухвалу, виходив з того, що предметом спору є дійсність рішення

загальних зборів учасників про зміну директора підприємства, який має право

підпису на усіх документах, у тому числі й договорах, якими відчужується майно,

та саме відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних

осіб-підприємців є для третіх осіб підтвердженням правомочності повноважень

керівника на підписання таких договорів, а тому незастосування заходів

забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення

господарського суду у разі задоволення позову та суттєво вплинути на

охоронювані законом права та інтереси позивача як учасника господарського

товариства.

       Аналізуючи матеріали

справи, судова колегія доходить до висновку про обґрунтованість вжиття судом

першої інстанції заходів забезпечення позову, їх адекватність, безпосередню

пов'язаність з предметом спору, відсутність у зв`язку з їх застосуванням позбавлення

товариства здійснювати свою діяльність у відповідності до закону та

направленість на запобігання державної реєстрації рішень, які можуть в

подальшому ускладнити виконання судового рішення з цього спору та спричинити

порушення закону та прав і охоронюваних законом інтересів учасника ТОВ ВКФ

„Самей”.

          Твердження апелянта про те, що ст. 66

ГПК України не передбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову

відносно можливості вплинути на охоронювані законом права та інтереси позивача

як учасника господарського товариства, судова колегія вважає помилковим з

огляду на таке.

          Відповідно до статті 66 ГПК України

господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав

позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо

невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення

господарського суду.

          Отже, виходячи з приписів згаданої

норми, забезпечення позову застосовується як засіб саме для запобігання

можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або

фізичної особи та в разі ускладнення або неможливості в подальшому виконання

рішення господарського суду зі спору.

          За таких обставин, судова колегія

вважає, що оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, а тому достатніх

правових підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись

ст.ст. 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                             П

О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу

Виробничо-комерційної фірми „Самей” у вигляді Товариства з обмеженою

відповідальністю залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду

Одеської області від 17.07.2008 р. по справі 

№ 20/151-08-2969 - без змін.

Головуючий                                                                    

В.В. Лашин

           Суддя                                                                                    

Г.А. Єрмілов

             Суддя                                                                               

О.Л. Воронюк                                                                       

Постанова підписана