Рішення

від 22.09.2008 по справі 9/440-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" вересня 2008 р.                                                                              

Справа № 9/440-08

Господарський суд Київської області

в складі судді Євграфової Є.П.,

розглянувши справу

за позовом

Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, смт. Ворзель,

до

Ворзельської селищної ради

Київської області, смт. Ворезель,

про

визнання недійсним рішення

за участю представників:

позивача:

ОСОБА_2, довір. від 21.07.2008

р., реєстр. № 1971

відповідача:

не з'явились,

обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

(далі -ФОП ОСОБА_1, Позивач) звернувся до господарського суду Київської області

з позовом до Ворзельської селищної ради Київської області (далі -сільрада,

Відповідач) про визнання недійсним рішення Ворзельської селищної ради від

2.10.2007 року № 495-17-V «Про вилучення частини земельної ділянки з договору

оренди орієнтовною площею 0,2000 га у гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1».

Позовні вимоги мотивовані тим, що

17.03.2006 року між ФОП ОСОБА_1 та Ворзельською селищною радою Київської

області було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого

позивач отримав в оренду терміном на 5 (п'ять) років земельну ділянку загальною

площею 0,2035 га , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням Ворзельської

селищної ради Київської області від 2.10.2007 року № 495-17-V, у позивача

вилучена частина земельної ділянки площею 0,2000 га в запас Ворзельської

селищної ради з договору оренди № 133 від 17.03.2006р.

Позивач стверджує, що прийняте

Ворзельською селищною радою рішення безпосередньо порушує його права, як

суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки на даній земельній ділянці

знаходиться торговий павільйон (лар), який належить позивачу на праві приватної

власності, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на

нерухоме майно Ірпінського бюро технічної документації від 06.07.2006 року №

11147453. Зазначає, що рішення щодо вилучення частини земельної ділянки

прийнято з порушенням діючого законодавства та без згоди землекористувача, а

тому повинно бути визнане недійсним.

Ухвалою господарського суду

Київської області від 11.08.2008р. відкрито провадження у справі.

Відповідач в судове засідання

18.08.2008р. не з'явився, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду

справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено

на 22.09.2008 року.

В судовому засіданні 22.09.2008

року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав

викладених в позові.

Відповідач в судове засідання

22.09.2008 року не з'явився, відзиву на позов не подав, про час та місце

розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на наведене, суд вважає за

можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними

матеріалами.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в

сукупності, суд встановив:

Відповідно до рішення Ворзельської

селищної ради від 02.10.2007 року № 495-17-V «Про вилучення частини земельної

ділянки з договору оренди орієнтовною площею 0,2000 га у гр. ОСОБА_1 по

АДРЕСА_1» заслухавши інформацію голови Ворзельської селищної ради Кухарського

С.О. про тривале невикористання земельної ділянки за цільовим

призначенням (договір оренди №133 від 17.03.2006р. та акт обстеження

земельної ділянки) керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування»відповідач

вирішив:  вилучити земельну ділянку

площею 0,20 га в запаси Ворзельської селищної ради з договору оренди №133 від

17.03.2006р. для суспільних потреб (організація ринку селища) у гр. ОСОБА_1

АДРЕСА_1; залишити за торгівельним павільйоном, що розташований на межі з боку

вул. В.Жовтня земельну ділянку площею 0,035 га.

Щодо наявності права на захист

якого подано позов судом встановлено наступне.

17 березня 2006 року між позивачем

ФОП ОСОБА_1 та Ворзельською селищною радою Київської області укладено договір

оренди земельної ділянки. Договір зареєстровано у Ірпінському міському відділі

№ 2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис

від 17 березня 2006 року за № 133.

Відповідно до п.1 орендодавець,

надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку

несільськогосподарського призначення -для обслуговування торговельного

павільйону, яка знаходиться в АДРЕСА_1.

За актом приймання-передачі

земельної ділянки від 17 березня 2006 року Ворзельська селищна рада Київської

області передала, а позивач прийняв в тимчасове користування на умовах оренди

вищезазначену земельну ділянку.

Згідно ст.ст. 116, 124 ЗК України

підставою набуття права власності, права користування та права оренди

земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення

органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних

органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань

земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України

право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і

його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до

встановлення її меж у натурі (на місцевості) одержання документа, що посвідчує

право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Отже, позивач у справі є належним,

а позов подано на захист права оренди земельною ділянкою.

Як свідчать матеріали справи, з

доказів поданих представником позивача в обґрунтування позовних вимог, на даній

земельній ділянці знаходиться торговий павільйон (лар), який належить позивачу

на праві приватної власності відповідно до витягу про реєстрацію права

власності на нерухоме майно Ірпінського бюро технічної документації від 06.07.2006

року № 11147453.

Позивач 13.11.2007 року звернувся

до відповідача з проханням дозволити виконати на даній ділянці проектування та

будівництво торгівельного центру загальною площею 1597, 4 кв.м. Відповідач

надав відповідь, в якій зазначив, що відповідно до рішення від 02.10.2007 року

№ 495-17-V, у позивача вилучена частина земельної ділянки площею 0,2000 га в

запас Ворзельської селищної ради з договору оренди № 133 від 17.03.2006 року.

Щодо наявності факту порушення

права позивача оспорюваним рішенням суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 8 Постанови

Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику

застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»,

вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права

користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган

місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з

підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК. У випадках,

визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права

землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади

чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є

підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів

недійсними.

Відповідно до частини 2 статті 149

Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою

землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів

Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських,

селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно статті 143 Земельного

кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у

судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим

призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства в терміни,

встановлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з

питань земельних ресурсів; в) конфіскації земельної ділянки; г) викупу

(вилучення) земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для

суспільних потреб; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по

зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної

ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у

випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 19

Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оспорюване рішення таким вимогам не

відповідає, оскільки не місить зазначення обставин щодо введення воєнного чи

надзвичайного стану, прийнято без згоди землекористувача, в позасудовому

порядку.

Відповідно до частини 3 статті 152

Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні

ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, визнання недійсним рішень органів

виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Постановою Пленуму Верховного Суду

України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами

земельного законодавства при розгляді цивільних справ», (ч.4 п.9) передбачено,

що власник земельної ділянки або землекористувач, без згоди яких прийнято

рішення про вилучення (викуп) землі, можуть пред'явити позов про визнання

недійсним рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з

цього питання.

З огляду на наведені приписи

законодавства та встановлені обставини суд вважає, що позовні вимоги, щодо

визнання недійсним рішення Ворзельської селищної ради від 2.10.2007 року №

495-17-V «Про вилучення частини земельної ділянки з договору оренди орієнтовною

площею 0,2000 га у гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1», обґрунтованими та такими, що

підлягають задоволенню в повному обсязі, а відповідно оспорюване рішення -

визнанню недійсним.

Витрати по сплаті державного мита

та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються

на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись

ст. 124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального

кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В

:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення

Ворзельської селищної ради від 02.10.2007 року № 495-17-V «Про вилучення

частини земельної ділянки з договору оренди орієнтовною площею 0,2000 га у гр.

ОСОБА_1 по АДРЕСА_1».

3. Стягнути з Ворзельської селищної

ради Київської області (08296, смт. Ворзель, вул. В. Жовтня, 72, код ЄДРПОУ

04380592) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2,

ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрат із сплати держаного мита - 85 грн., та

витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 118 грн.).

3. Наказ видати після набрання

судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                  Є.П.

Євграфова