Рішення

від 09.09.2008 по справі 18/512-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16                                                                               

тел.230-31-77

Іменем

України

РІШЕННЯ

"09"

вересня 2008 р.                                                                   

Справа № 18/512-08

Розглянувши справу за позовом    Приватного підприємця ОСОБА_1  

До           Комунального підприємства «Бюро технічної

інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області»     

           Боярської міської ради 

Про     визнання права власності та зобов'язання

вчинити дії 

суддя  Кошик А. Ю.

за

участю представників сторін:

позивача

- ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача

1 - Шемберко Т.М.

відповідача

2 - не прибув                                      

Суть спору:

Позивач звернувся до суду із

позовом про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії щодо

реєстрації права власності на нежитлові будівлі Виробничої деревообробної бази,

розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, по

вулиці Магістральна, б/н, яка складається з наступних будівель: Адміністративна

будівля (літ. -А) загальною площею 195,8 кв.м., Виробнича будівля (літ. -А')

загальною площею 505,1 кв.м., Будинок охорони (літ. -Б) загальною площею 6,8

кв.м., Навіс (літ. -Г), Цегловий склад (літ. -Е) загальною площею 146,7 кв.м.,

Блок № 2 (літ. -Ж) загальною площею 33 кв.м., Блок № 1 (літ. З) загальною

площею 213,4 кв.м., Цех № 3 (літ. -К) загальною площею 537,8 кв.м., Цех № 2

(літ. -Л) загальною площею 559,6 кв.м., Склад (літ. -М) загальною площею 22,9

кв.м., № 1-3 -Огорожа (надалі -Виробнича деревообробна база, об'єкт

нерухомості).

Ухвалою Господарського суду Київської

області від 01.09.2008 р. було порушено провадження у справі № 18/512-08,

призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 09.09.2008 року.

В судовому засіданні 09.09.2008

року позивач підтримав подані вимоги та просить суд задовольнити позов у повному

обсязі.

Представник відповідача 1 звернуся

до суду з усним клопотанням, в якому просив відкласти розгляд справи, мотивуючи

це тим, що він не отримав позовну заяву та додані до неї матеріали.

Враховуючи те, що в матеріалах

справи знаходяться оригінали документів, що підтверджують відправлення

позивачем відповідачам копії  позовної

заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов 

висновку про  необґрунтованість

клопотання та відмовив  у його

задоволенні.

В судове засідання 09.09.2008 року

представник відповідача 2 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про

день та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що відповідачами не

надано  обґрунтованих заперечень по суті

позовних вимог, суд відповідно до ст. 75 ГПК України дійшов  висновку про розгляд справи за наявними в ній

матеріалами, яких достатньо для вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази,

Господарський суд Київської області, 

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2005 року між позивачем та

відповідачем 2 було укладено Договір оренди землі № 596. За умовами вказаного

договору відповідач 2 передав позивачеві земельну ділянку площею 0,535 га із

цільовим призначенням «під землі промисловості», розташовану в м. Боярка, вул.

Магістральна, б/н, для розташування виробничої бази.

Керуючись положеннями зазначеного

Договору оренди землі позивач використав земельну ділянку за цільовим

призначенням та побудував на ній 

Виробничу деревообробну базу.

21 квітня 2008 року відповідачем №

1 було проведено технічну інвентаризацію Виробничої деревообробної бази про що

було складено Інвентаризаційну справу № 6734.

30 травня 2008 р. позивач звернувся

до відповідача  1 із проханням

зареєструвати за ним право власності на нежитлові будівлі Виробничу

деревообробну базу.

03 червня 2008 року на адресу

позивача від відповідача  1 надійшло

Рішення реєстратора про відмову в реєстрації. У зазначеному документі

відповідач 1 керуючись Законом України від 01.07.2004 р. «Про державну реєстрацію

речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та Наказом Міністерства юстиції

України від 07.02.2002 р. № 7/5 «Про затвердження Тимчасового положення про

порядок реєстрації права власності на нерухоме майно»відмовив позивачу у

реєстрації за ним права власності на об'єкт нерухомості. Також у Рішенні

реєстратора про відмову в реєстрації повідомлялося, що під час проведення

технічної інвентаризації Виробничої деревообробної бази було виявлено, що вона

відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України побудована самочинно.

Відповідно до ч. 2 ст. 331

Цивільного кодексу України:

«Право власності на новостворене

нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту

завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено

прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту

його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме

майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності

виникає з моменту державної реєстрації».

Відповідно до частини першої ст.

376 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України)  житловий будинок, будівля, споруда, інше

нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або

будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без

належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями

будівельних норм і правил.

Як 

встановлено судом, 

будівництво  відбулось на

земельній ділянці, відведеній позивачеві для такої мети, однак, без  належного дозволу та затвердженого проекту.

Згідно з частиною п'ятою ст. 376 ЦК

України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за

ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це

не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України

власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це

право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним

документа, який засвідчує його право власності.

В зв'язку з відсутністю у позивача

проектно-кошторисної документації на будівництво та акту державної комісії про

готовність закінченого будівництвом об'єкту до експлуатації, господарський суд

дійшов висновку, що будинок охорони  є

самочинним будівництвом позивача на орендованій ним земельній ділянці.

Суд враховує наявні  у позивача 

документи на право користування земельною ділянкою, які свідчать, що

будівництво  спірного об'єкту не   суперечить 

цільовому призначенню земельної ділянки та не порушує вимог екологічного

зонування, оскільки позивачеві погоджено  

розташування  виробничого об'єкту

у відповідній екологічній зоні.

Крім того, орендована позивачем

земля  вільна від  обтяжень, 

майнових прав і претензій третіх осіб та сервітутів, тому будівництво на  такій земельній ділянці  безпосередньо стосується прав  власника землі та  користувача земельної ділянки, тобто  відповідача 2 та позивача,  які не порушені.

 Судом досліджено, що  спірний об'єкт  побудований 

з належних позивачеві матеріалів, що 

підтверджується накладними, його балансова вартість відповідає   вартості 

використаних матеріалів. Розташування та призначення об'єкту не

порушують безпеки довкілля та не суперечить суспільним інтересам.

Заперечень проти розташування

такого спірного об'єкту будівництва  зі

сторони  інших осіб  не  

подано,   відповідно до  інвентаризаційних документів БТІ  об'єкт 

має характеристики нежитлової 

будівлі з готовністю, необхідною для його використання  у визначених цілях.

Таким чином, об'єкт, який

завершений будівництвом і введений  в

експлуатацію підприємством  у

відповідності до його призначення, на вимогу позивача  може бути визнаний за ним на праві приватної

власності, оскільки  судом  досліджено  

права  осіб, яких  може стосуватись  самочинне будівництво, і порушень прав  інших осіб  

не  встановлено.

Позивачем доведено, що  об'єкт споруджено ним для використання у

власних господарських цілях на земельній ділянці, наданій в оренду  для  будівництва,

тому  перешкод у визнанні  за позивачем 

права власності на  спірне майно,

судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов

висновку, що позовні вимоги  правомірні

та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають  задоволенню в повному обсязі.

Відповідно

до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір 

виник внаслідок  неправильних дій

сторони, господарський суд має право покласти на неї  судові витрати незалежно від  результатів вирішення спору.  Оскільки,  

спір виник  у зв'язку з

необхідністю визнання права власності на самочинно споруджену позивачем

будівлю, тобто   внаслідок його

неправильних дій,   суд  вважає, що 

судові витрати, сплачені позивачем, не підлягають відшкодуванню за

рахунок відповідача, в діях якого відсутні 

порушення. 

Керуючись ст. ст. 33, 49,  75, 82 - 85 Господарського процесуального

кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Визнати за фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 (проживає:  АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлові будівлі Виробничої

деревообробної бази, розташованої в місті Боярка, Києво-Святошинського району,

Київської області, по вулиці Магістральна, б/н, яка складається з наступних

будівель: Адміністративна будівля (літ. -А) загальною площею 195,8 кв.м.,

Виробнича будівля (літ. - А') загальною площею 505,1 кв.м., Будинок охорони

(літ. -Б) загальною площею 6,8 кв.м., Навіс (літ. -Г), Цегловий склад (літ. -Е)

загальною площею 146,7 кв.м., Блок № 2 (літ. -Ж) загальною площею 33 кв.м.,

Блок № 1 (літ. З) загальною площею 213,4 кв.м., Цех № 3 (літ. -К) загальною

площею 537,8 кв.м., Цех № 2 (літ. -Л) загальною площею 559,6 кв.м., Склад (літ.

-М) загальною площею 22,9 кв.м., № 1-3 -Огорожа.

3.          Зобов'язати Комунальне підприємство

«Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської

області»(08131, м. Київ, п-т Перемоги, 130/1) зареєструвати право власності

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на

нежитлові будівлі Виробничої деревообробної бази, розташованої в м. Боярка,

Києво-Святошинського району, Київської області, по вул. Магістральна, б/н, яка

складається з наступних будівель: Адміністративна будівля (літ. -А) загальною

площею 195,8 кв.м., Виробнича будівля (літ. -А') загальною площею 505,1 кв.м.,

Будинок охорони (літ. -Б) загальною площею 6,8 кв.м., Навіс (літ. -Г), Цегловий

склад (літ. -Е) загальною площею 146,7 кв.м., Блок № 2 (літ. -Ж) загальною

площею 33 кв.м., Блок № 1 (літ. З) загальною площею 213,4 кв.м., Цех № 3 (літ.

-К) загальною площею 537,8 кв.м., Цех № 2 (літ. -Л) загальною площею 559,6

кв.м., Склад (літ. -М) загальною площею 22,9 кв.м., № 1-3 -Огорожа.

Наказ

видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            

Кошик А. Ю.