Рішення

від 27.06.2012 по справі 22-ц-3133/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № Провадження № 22-ц-3133/12 22-ц/1090/3842/12 Головуючий у І інстанції Дубас Т.В. Категорія 44Доповідач у 2 інстанціїБерезовенко 27.06.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 червня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Волохова Л.А.,

суддів: Березовенко Р.В., Семенцова Ю.В.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року в справі за позовом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

в с т а н о в и л а:

У січня 2012 року позивач Боярська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту, посилаючись на те, що рішення про виділення земельної ділянки на 46 сесії Боярської міської ради IV скликання від 25.02.2006 року АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 не приймалося, що підтверджується протоколом засідання депутатів чергової 46 сесії IV скликання №01-1/46 від 25.02.2006 р. Відповідно до наявної інформації у загальному відділі виконавчого комітету Боярської міської ради звернення від гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 року по 01.03.2006 року до Боярської міської ради не надходили з питання виділення земельних ділянок в м. Боярка. Враховуючи те, що гр. ОСОБА_2 отримав земельну ділянку в м. Боярка, порушуючи вимоги передбачені Земельним кодексом України, Боярська міська рада звернулася за захистом своїх прав та інтересів до суду, оскільки підставою виділення земельної ділянки є рішення органів місцевого самоврядування, а саме в даному випадку рішення Боярської міської ради, яке не приймалося по даному питанню.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року позов Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області до ОСОБА_2 про визнання недійсним державного акту задоволено.

Визнано недійсним Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №682676 від 12 листопада 2008 року, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0700 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222410300:01:038:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Знято заборону накладену ухвалою суду від 16 січня 2011 року на земельну ділянку площею 0,0700 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222410300:01:038:0006, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, належну ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп.

В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2008 року виконавчим комітетом Боярської міської ради було видано Державний акт про право власності на земельну ділянку серія ЯЖ № 682676, яким посвідчується право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2 (кадастровий №3222410300:01:038:0006), в якому зазначено, що його видано на підставі рішення XLVI сесії 46 сесії IV скликання Боярської міської ради від 25.02.2006 року №46/423.

Задовольняючи позовні вимоги та визнаючи недійсним Державний акт на ім»я відповідача, суд першої інстанції, керувався ст.ст. 12, 81, 116, 118, 152, 158 ЗК України, ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»та виходив з того, що посилання відповідача на наявність документації про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та розробку проекту відведення земельної ділянки в АДРЕСА_2 на його ім'я належними доказами не підтверджене, а з листа Управління Держкомзему у Києво-Святошинського районі від 2.04.2012 р. №4260 вбачається, що вказану проектну документацію по матеріалах інвентаризації не виявлено. Крім того вважав встановленим, що протоколом засідання депутатів чергової 46 сесії IV скликання №01-1/46 від 25.02.2006 року рішення про виділення земельної ділянки на 46 сесії Боярської міської ради IV скликання від 25.02.2006 року АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 не приймалось, оскільки відповідно до наданої інформації до загального відділу виконавчого комітету Боярської міської ради звернення від гр. ОСОБА_2 за період з 01.01.2005 року по 01.03.2006 року до Боярської міської ради з питання виділення земельних ділянок в м. Боярка не надходили.

Однак з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони є необгрунтованими та безпідставними.

Ст. 116 Земельної кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 126 Земельного Кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено ні даною нормою, ні іншою нормою закону при наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.

Як вбачається з матеріалів справи 25 лютого 2006 року відбулося засідання XLVI сесії 46 сесії IV скликання Боярської міської ради. Відповідно до протоколу 01-1/46 (а.с.8) всього на першому пленарному засіданні XLVI сесії 46 сесії IV скликання Боярської міської ради було прийнято 94 рішення з №46/2359 по №46/2452.

Позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, відповідно до ст.ст. 57-59 ЦПК України, що серед цих рішень немає рішення щодо відповідача. Крім того сама по собі відсутність на даний час в архівах рішення органу місцевого самоврядування на підставі, якого було отримано Державний акт не є підставою для скасування останнього, оскільки не свідчить про порушення порядку під час його виготовлення та отримання. Про що на думку колегії також свідчить і те, що оспорюваний Державний акт, як і позов про його скасування було видано однаєю і тією ж особою -міським головою Т.Г.Добрівським, і тому пояснення представника позивача щодо відсутності у них рішення, відповідно до якого було видано оспорюваний Державний акт, колегією суддів розцінюються критично, оскільки на даний час позивач прямо зацікавлений в скасуванні Державного акту ним же виданого, і не недав суду жодних матеріалів, щодо проведення перевірок правоохороними органами відносно посадових осіб, які на його думку незаконно видали Державний акт відповідачу, в яких було б достеменно встановлено факт відсутності на момент виготовлення та отримання відповідачем рішення міської ради, або рашення суду щодо скасування рішення міської ради на підставі, якого було видано Державний акт відповідачу ОСОБА_2.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, оскільки він є необгрунтованим, недоведеним та безпідставним.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л.А.Волохов

Судді: Р.В.Березовенко

Ю.В.Семенцов