Постанова

від 23.03.2012 по справі 2а-445/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2012 р. Справа № 2a-445/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді ГлавачаІ.А.

за участю секретаря судового засідання Вилка О.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Токар В.І.

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

до відповідача: Приватного підприємства "Альфа-Сервіс"

про стягнення податкового боргу у сумі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

10.02.2012 року Калуська об'єднана державна податкова інспекція в Івано-Франківській області звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Альфа-Сервіс" про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивувала тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, застосованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток, у сумі 1 700,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що підставою для звернення з позовом у справі є несплата відповідачем штрафних санкцій у сумі 1 190,00 грн., застосованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0004301501/0 від 04.06.2010 року, та у сумі 510,00 грн. застосованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0000931501 від 06.04.2011 року за неподання Приватним підприємством "Альфа-Сервіс" податкової звітності з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал 2009 року, ІІ квартал 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року, І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та 2010 рік. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не являвся. Кореспонденція, направлена відповідачу за адресою місцезнаходження, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулася на адресу суду з відміткою працівника поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.20, 32, 38).

Відповідно частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи чи про причини неявки суду не подав.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши представника позивача, дослідивши наявні письмові докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство "Альфа-Сервіс" 24.10.2003 року зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа та взяте на податковий облік як платник податків Калуською об'єднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області.

Суд, у відповідності до вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, що діяли в часі на момент їх виникнення.

Згідно статті 1 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання згідно Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" або іншими законами України.

Законом України "Про систему оподаткування" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 2 частини 1 статті 9 цього Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Порядок та строки подання податкових декларацій встановлено підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року -повну.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 01.06.2010 року та 30.03.2011 року було проведено невиїзні документальні перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток Приватним підприємством "Альфа-Сервіс", за результатами яких складено акти за № 2037/1501/32694724 та 379/1501/32694724 відповідно. В даних актах зафіксовано факти неподання відповідачем податкової звітності з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал 2009 року, ІІ квартал 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року та за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік.

Підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що позивачем на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності за № 2037/1501/32694724 від 01.06.2010 року та 379/1501/32694724 від 30.03.2011 року, керуючись підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, винесено податкові повідомлення-рішення за № 0004301501/0 від 04.06.2010 року (а. с. 13) та за № 0000931501 від 06.04.2011 року (а.с.15) відповідно, згідно яких до Приватного підприємства "Альфа-Сервіс" за несвоєчасне подання податкової декларації з податку на прибуток за 11 місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал 2009 року, ІІ квартал 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, І квартал 2010 року та за І півріччя 2010 року, 9 місяців 2010 року та 2010 рік застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 190,00 грн. та 510,00 грн. відповідно.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Згідно статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків -сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно вказаних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 1 700,00 грн. є грошовим зобов'язанням відповідача, яке останній повинен сплати до державного бюджету як штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог підпункту 4.1.4, пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, абзацу 2 пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону (у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію -підпункт «а»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4) вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків його апеляційного узгодження.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням за № 0004301501/0 від 04.06.2010 року, то сума податкового зобов'язання відповідача у розмірі 1 190,00 грн., у відповідності до пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, є узгодженою.

Згідно підпункту 56.15.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення за № 0000931501 від 06.04.2011 року у строки передбачені статтею 56 Податкового кодексу України, то сума грошового зобов'язання відповідача у розмірі 510,00 грн., у відповідності підпункту 56.15.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

У відповідності до вимог абзацу 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Аналогічно пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, сума грошового зобов'язання, визначена відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень за № 0004301501/0 від 04.06.2010 року та за № 0000931501 від 06.04.2011 року, підлягала сплаті Приватним підприємством "Альфа-Сервіс" у строки, встановлені абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України відповідно.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Аналогічно підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що грошове зобов'язання зі сплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за неподання податкової звітності з податку на прибуток, на загальну суму 1 700,00 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості судом не встановлено.

Доказів сплати податкового боргу відповідач суду не представив, чим фактично не заперечив наявність заборгованості, яка є предметом спору в даній справі.

Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до вимог підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Альфа-Сервіс" (77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Каракая, 2/47, код ЄДРПОУ 32694724) в дохід державного бюджету України 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить приватному підприємству "Альфа-Сервіс".

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Главач І.А.

Постанова складена в повному обсязі 27.03.2012 року.