Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а/1570/10865/2011

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1570/10865/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Соколенко О.М.;

при секретарі -Кулішенко Є.С.

за участю: представника позивача -ОСОБА_1(за довіреністю);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер - Юг»до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ :

З позовом до Одеського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбункер - Юг»до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «П»№ 0001011501 від 11.11.2011 року та податкового повідомлення-рішення за формою «Р»№ 0001021501 від 11.11.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення рішення прийнято на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої податковий орган дійшов висновку про завищення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року, що сталося в результаті включення до показника від`ємного значення об'єкту оподаткування за результатами діяльності у I-му кварталі 2011 року збитків за результатами діяльності у 2010 році. Позивач зазначає, що правомірно включив до податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року з врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року( 2009 року), оскільки зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України вбачається, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. А також, позивач зазначає, що збитки, які виникли до 01.01.2011 року на законних підставах взяли участь в обчислені об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, оскільки включені до валових витрат у рядку 04.9 декларації на підставі п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі викладеного, позивач вважає висновки відповідача безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (а.с.109-112), в яких зазначив про відсутність підстав для задоволення позову, мотивуючи це тим, що згідно до положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України - до другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, як зазначає відповідач, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділу ІІІ ПК України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається. Відповідач вказує, що оскільки по даним перевірки фактична сума від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по ряд. 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року відсутня, таким чином, витрати підприємства за II квартал 2011 року завищено, а об'єкт оподаткування відповідно занижено. А відтак, відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного податкового законодавства, є правомірними, а отже скасуванню не підлягають. Просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 28.03.2012 року судом в порядку правонаступництва здійснено заміну відповідача - державної податкової інспекції у м. Южному на його правонаступника - державну податкову інспекцію у м. Южному Одеської області Державної податкової служби.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та наданих поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнала та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбункер-Юг» зареєстровано Виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області 23.06.2000 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.29), та знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Южному Одеської області ДПС.

Також, судом встановлено, що позивач надав до податкової інспекції Декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (а.с.16-17).

26.10.2011 року посадовою особою ДПІ у м. Южному на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (надалі - ПК України) проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2011 року №553/15-0108/31039918 (а.с.5-6).

Вказаним актом встановлено, що відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (рег. № 9002981110 від 08.02.2010 р.) об'єкт оподаткування складає «-»8176400 грн. Відповідно до абзацу першого п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94 ВР від 28.12.1994 і. (із змінами та доповненнями, далі - Закон України № 334/94 ВР) у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. Згідно з п. 1 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону країни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 20.05.2010 р. № 2275-УІ, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»набирає чинності з початку наступного звітного (податкового гріоду), за періодом, на який припадає набрання чинності Закону України №2275-УІ, тобто з III кварталу 2010 року. Таким чином відповідно до наданої декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року (рег. № 11832 від 09.11.2010 р.) ТОВ «Трансбункер-Юг»до складу валових витрат, а саме до ряд. 04.9 включено суму збитків 2009 року у розмірі 1635280 грн. (8176400 * 20% = 1635280).

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (рег. № 9002857125 від 06.05.2011 р.) підприємством до складу валових витрат, а саме до ряд. 04.9 декларації включено невраховане від'ємне значення об'єкту оподаткування за результатами 2009 року 6541120 грн. (8176400 - 1635280).

У ряд. 06.6 податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року відображена сума від'ємного об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду у сумі 4559720 грн., що є збитками 2009 року. Фактична сума від'ємного значення об'єкту оподаткування по результатам діяльності підприємства за І квартал 2011 року (ряд. 08 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 06.05.2011 р. рег.№ 9002857125) складає 4559720 грн., з урахуванням ряд. 04.9 декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року»у сумі 654120 грн.

Тобто, по даним перевірки фактична сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду ряд. 06.6 податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року відсутня, і таким чином, витрати підприємства за ІІ квартал 2011 року завищено, а об'єкт оподаткування -занижено.

Судом встановлено, що позивачем 08.11.2011 року за вих.№ 111 направлено до державної податкової інспекції у м. Южному заперечення на вказаний акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 26.10.2011 року №553/15-0108/31039918 (а.с.7). За результом розгляду вказаних заперечень, державною податковою інспекцією м. Южному направлено позивачу відповідь від 08.11.2011 року №15043/10/15-01202, відповідно до якої висновок акту перевірки від 26.10.2011 року №553/15-0108/31039918 залишено без змін та визнано таким, що відповідає нормам чинного законодавства (а.с.8).

На підставі акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 26.10.2011 року №553/15-0108/31039918, відповідачем 11.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення за формою «П»№0001011501 (а.с.9), яким позивачу зменшена сума від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 4559720,00 грн. та податкове повідомлення-рішення за формою «Р»№0001021501 (а.с.10), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 339190 грн. (а.с.10).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання 18.11.2011 року скарги до державної податкової адміністрації в Одеській області (а.с.11-12), в результаті чого рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області від 08.12.2011 року №42354/10/25-007 (а.с.13-14), первинна скарга позивача від 18.11.2011 року №117 залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 11.11.2011 року №0001011501 та №0001021501 -без змін, а скарга залишена без задоволення.

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив вищевказані рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Спірні податкові повідомлення-рішення базуються на викладених в акті камеральної перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.150.1 ст.150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 3084980 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток (у податковій звітності) на 339190 грн. Вказані висновки вмотивовані тим, що згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010, 2009 років.

Тобто, як вбачається з викладеного, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням позивачем у податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів (2009,2010 року), а вказане, на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки зміст вказаних норм права при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Суд не погоджується з висновками державної податкової інспекції у м. Южному та зазначає наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, порядок визначення доходів та їх склад, склад витрат та порядок їх визнання, порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначаються та регулюються Податковим кодексом України вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI, зокрема, розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств».

Згідно п.1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, він набирає чинності з 01.01.2011 року, окрім положень Розділу ІІІ "Податок на прибуток підприємств", який набирає чинності з 01.04.2011 року.

Пунктом 150.1 ст.150 Податкового кодексу України встановлено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.2 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, порядок включення платниками податку на прибуток підприємств даних до податкових декларацій за підсумками ІІ кварталу 2011 року регламентується нормами Податкового кодексу України з урахуванням його Перехідних положень.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, розділ III цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Разом із тим, за змістом розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність з 01 квітня 2011 року.

Таким чином, оскільки положення Розділу ІІІ Податкового кодексу України набрали чинності з 01.04.2011 року, порядок обчислення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств у І кварталі 2011 року (в період з 01.01.2011 року по 01.04.2011 року) регламентувався положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року ПК України.

Згідно п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Окрім того, повинні враховуватись положення пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Пунктом 22.4 ст.22 цього ж Закону передбачено, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі, не має.

Отже, з урахуванням наведених вище норм, від'ємне значення 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону, чинного на час існування спірних відносин.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового Кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Суд зазначає, що у першому кварталі 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року № 143, зареєстрований у Мін'юсті України 08.04.2003 року за № 271/7592, яким був затверджений Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства. Згідно вказаного Порядку, сума збитків попереднього року включається в рядок 04.9 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», яка акумулюється в р. 04 «Валові витрати», та задекларована у рядку 08 «Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)»декларації з податку на прибуток підприємств.

Судом встановлено, що позивач надав до податкової інспекції Декларацію з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року (а.с.15), згідно якої об'єкт оподаткування складає (-)4559720 грн. (рядок 08 декларації), до складу валових витрат за І квартал 2011 року віднесено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (рядок 04.9 декларації) в сумі 6541120 грн.

Зазначені дії позивача відповідають положенням п.6.1 ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами 1 календарного кварталу.

Вірність арифметичного підрахунку позивачем зазначених показників декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року підтверджена актом планової виїзної перевірки позивача від 23.12.2011 року №750/75/23-1008/31039918 (а.с.59-105), та разом з тим, у судовому засіданні представником відповідача правомірність формування та визначення позивачем об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року, відображеного у Декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року не заперечувалась, а тому, на підставі положень ч.3 ст.72 КАС України ця обставина вважається встановленою.

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі «-4559720 грн.»з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 6541120 грн.

Згідно наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств»№ 114 від 28.02.2011 року, який зареєстровано Міністерством юстиції України 25.03.2011 року за №397/19135 та який діяв на час подання декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року, суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року) слід вказувати в рядку 06.6 декларації в р. 06 «Інші витрати»і відповідно вона включається в рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування», які складаються з усіма витратами звітного податкового періоду і стають витратами звітного періоду.

Тобто, у рядку 06.6 Декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року , платник податку повинен включати від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року (а.с.16-17), позивачем в рядку 07 задекларований об'єкт оподаткування в сумі «-3084980 грн.», в рядку 06.6 "Від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення р.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) - від'ємне значення в загальній сумі «4559720 грн.».

Системний аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Водночас, обмеження витрат, що формують склад валових витрат І кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Крім того, стаття 139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Однак, у цьому переліку не зазначено про те, що до складу валових витрат не включається "від'ємне значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Таким чином, обрахований позивачем об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у І кварталі 2011 року мав від'ємне значення в сумі 4559720 грн., а тому позивач, згідно положень п.3 Підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, мав право включити цю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року до складу валових витрат підприємства у декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року.

Також суд зазначає, що правомірність декларування платником податку у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення з урахуванням від'ємного значення попередніх періодів 2010 року (2009 року), узгоджується з позицією Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, висвітленою у листі № 04-39/10-1160 від 10.11.2011 року.

Окрім того, слід зазначити, що відповідач вказуючи про те, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року підлягає включенню лише від'ємне значення створене в першому кварталі, в той же час, не зазначає куди слід включити від'ємне значення (збитки) минулих періодів або самостійно виявлені помилки у декларуванні витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, зокрема 2010 та 2009 року, що ніяким чином не узгоджується із вищезазначеними положеннями нормативно-правових актів.

Згідно до пункту 7.3. статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 4.4. статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України. Відтак права та обов'язки податкового органу передбачені статтями 20, 21 Податкового кодексу України не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексу України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачем не надано належних та допустимих доказів неправомірності перенесення позивачем в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за перший квартал 2011 року, визначеного з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а отже відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів суду правомірності прийнятих ним оскаржуваного рішення № 0001011501 щодо зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та оскаржуваного рішення № 0001021501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим податковим законодавством, суперечить вимогам статті 19 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема про скасування або визнання не чинним рішення чи його окремих положень.

З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно зменшено позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 4559720 грн. та неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 339190 грн., а тому податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Южному від 11.11.2011 року за формою «П»№0001011501 та за формою «Р»№ 0001021501 підлягають скасуванню, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 16.12.2011 року № 1549 та від 28.04.2012 року № 28 підтверджується сплата позивачем судового збору в сумі 1882 грн. 00 коп.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати ТОВ «Трансбункер-Юг» зі сплати судового збору в сумі 1882 грн. 00 коп. підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, оскільки рішення по даній справі ухвалено на користь позивача.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 25 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 -163,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер - Юг» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення за формою «П» № 0001011501 від 11.11.2011 року та податкового повідомлення-рішення за формою «Р» № 0001021501 від 11.11.2011 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області за формою «П»№ 0001011501 від 11.11.2011 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області за формою «Р»№ 0001021501 від 11.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбункер - Юг»(ідентифікаційний код 31039918) суму сплаченого судового збору в розмірі 1882 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 02 липня 2012 року.

Суддя О.М. Соколенко

.