Постанова

від 07.05.2012 по справі 3379/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а- 3379/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Савві Л.Є., відповідача - Хищенка А.Ю.,

третьої особи - Марченка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання "Наномікс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, третя особа: ТОВ "Промтехноопт" про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНООПТ», в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002062302 від 06.03.2012 р., яке винесено на підставі Акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова № 595/235/36626417 від 23.02.2012 р. про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Міжрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»з питань взаємовідносин з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2010

В обґрунтування вимог адміністративного позову та власної позиції позивач зазначив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідає фактичним обставинам, висновки відповідача про неправомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»не підтверджені, придбання товару, а також його подальше використання у власній господарській діяльності мали реальний характер і здійснені в межах господарської діяльності, вимоги цивільного законодавства при укладанні та виконанні угод не порушувались, укладені угоди були спрямовані на отримання прибутку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова проти позову заперечував, в наданих суду письмових запереченнях проти позову виклав власну позицію щодо обставин справи, вимоги адміністративного позову не визнав з посиланням на висновки акту № 595/235/36626417 від 23.02.2012 р. про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»з питань взаємовідносин з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ» за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2010, вважає, що придбання товарів у ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»не мало реального характеру, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник ТОВ«ПРОМТЕХНООПТ»позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, вивчивши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, з'ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за наслідком аналізу змісту норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Позивач, ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС», набув правового статусу суб'єкта господарювання юридичної особи шляхом державної реєстрації виконавчим комітетом Харківської міської ради 07.10.2009 р., про що здійснено запис № 1 480 1020 0000 45188 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 36626417, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова. Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового розгляду, у суду немає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, щодо вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом додатково не доказуються.

Судом встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ«Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»з питань взаємовідносин з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2010 р.

За результатами проведеної перевірки ТОВ«Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»відповідачем 23.02.2012 р. складено акт № 595/235/36626417, яким встановлено порушення позивачем ст.198 розділу 5 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 84609 грн., у т.ч. за квітень 2011 р. в сумі 54023 грн., за вересень 2011 р. в сумі 30586 грн. та встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового періоду рядок 19 Декларації в сумі 1744 грн., у т.ч. за вересень 2011 р. в сумі 1744 грн.

На підставі акту перевірки № 595/235/36626417 від 23.02.2012 р. Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002062302 від 06.03.2012 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 84609 грн. та штрафні санкції в сумі 7647,5 грн.

Податкове повідомлення-рішення № 0002062302 від 06.03.2012 р. в адміністративному порядку, передбаченому ст.56 Податкового кодексу України не оскаржувалось.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті перевірки № 595/235/36626417 від 23.02.2012 р.судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що в акті перевірки відповідач не перевірив факт реального отримання товару та використання його в подальшому у господарській діяльності позивача, а свої висновки зробив на підставі наявності розбіжностей між сумою задекларованих зобов'язань ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», та сумою задекларованого податкового кредиту позивача, згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА за квітень, вересень 2011 р. ; акту перевірки ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»№ 1489/23-03-05/27092055 від 01.07.2011 р. та акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р., якими нібито встановлено неможливість реального здійснення ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ( незначний штат працюючих, приміщень для зберігання товарів )

Щодо посилань відповідача в акті перевірки на розбіжності між сумою задекларованих зобов'язань ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», та сумою задекларованого податкового кредиту позивача, згідно бази автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА за квітень, вересень 2011 р. суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак, за змістом Податкового кодексу України, - окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податку на додану вартість, яка відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Висновок про те, що платник податків не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд визнав, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Крім того, ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»до матеріалів надані копії додатків 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»до податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, вересень 2011 року з відмітками Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про прийняття, які підтверджують своєчасне декларування ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»податкових зобов'язань по господарським операціям з позивачем.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМТЕХНООПТ»надані до матеріалів справи Постанова Харківського окружного суду по справі № 2а-9525/11/2070 від 21.09.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 р. Вказаними судовими рішеннями встановлені неправомірність дії Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», результати якої оформлені актом № 1489/23-03-05/27092055 від 01.07.2011 р. та скасовано Наказ Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»№ 529 від 06.05.2011 р.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в ст. 83 Податкового кодексу України наведено матеріали, що є підставами для висновків під час проведення перевірок, серед яких: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами. За приписами п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків, що полягає в співставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів, за результатами якого складається довідка. З цих підстав суд дійшов висновку, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок не є тим самим, що і результати проведених зустрічних звірок, які є джерелом отримання податкової інформації, що положеннями ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків під час проведення перевірок.

Таким чином, акт Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 1489/23-03-05/27092055 від 01.07.2011 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»та акт Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про неможливість проведення зустрічної звірки № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р. не є носіями доказової інформації про виявлені порушення податкового законодавства ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ», дані цих актів не можуть офіційно свідчити ні про завищення, ні про заниження податкових зобов'язань з боку ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

Відповідно, висновки акту № 595/235/36626417 від 23.02.2012 р. про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ«Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»з питань взаємовідносин з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011 р. за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2010,зроблені на підставі актів перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»№ 1489/23-03-05/27092055 від 01.07.2011 р. та акту про неможливість проведення зустрічної звірки № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 р. , є неправомірними, і в свою чергу не можуть бути доказом про наявність в діях ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»порушень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій з контрагентом ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

З наявних у справі документів вбачається, що Між ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»та ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»01.04.2011 р. було укладено письмовий правочин у формі договору поставки № ДТ-8, предметом якого є поставка пластикової тари з запірною арматурою та хімічні реактиви. Відповідно до умов договору поставка здійснюється на умовах самовивезення.

Оцінивши правочин за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин був укладений між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом правочин не суперечить закону, предметом спірного правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони спірного правочину мають правовий статус платників ПДВ.

Таким чином, договір поставки визнається судом належними та допустимим доказом наявності між позивачем та його контрагентом факту вчинення правочину в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»видаткові накладні від 28.04.2011 р. на суму 324138 грн.: № 17 на суму 33828,0 грн. в т.ч. ПДВ 5638,0 грн., № 18 на суму 74010,0 грн. в т.ч. ПДВ 12335,0 грн. , № 19 на суму 216300 грн. в т.ч. ПДВ 36050,0 грн .; від 01.09.2011 р. № 0109 на суму 193980,0 грн. в т.ч. ПДВ на суму 32330,0 грн.

Товар було відвантажено за повідомленням продавця зі складу ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»Харківська обл.,м.Мерефа, Залізничний тупік, 32 (копія договору надана третьою особою до матеріалів справи) транспортування товару здійснювалось за ТТН № НМ 28.04.11.17 від 28.04.2011 р., № НМ 28.04.11.18 від 28.04.2011 р., № НМ 28.04.11.19 від 28.04.2012 р., № НМ 01.09.11 від 01.09.2011 р. на склад позивача в м. Харкові (Харківська обл, Харківськ.р-н, хут.Небоженко,вул. Залютинська 14, Військове містечко 122, зд.№ 34)

ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за фактом передачі товару 28.04.2011 р. були виписані податкові накладні № 498 на суму 33828,0 грн. в т.ч. ПДВ 5638,0 грн., № 508 на суму 74010,0 грн. в т.ч. ПДВ 12335,0 грн. , № 496 на суму 216300 грн. в т.ч. ПДВ 36050,0 грн., № 118 від 01.09.2011 р. на суму 193980,0 грн. в т.ч. ПДВ на суму 32330,0 грн.

Позивач повністю розрахувався за поставлений товар що підтверджується банківськими виписками від 28.04 2011 р. на суму 324138 грн., від 30.09.2011р. на суму 193980,0 грн.

На підтвердження доводу використання придбаного товару у власній господарської діяльності позивачем надані до матеріалів справи прибуткові накладні, які підтверджують оприбуткування товару та операцій, що були проведені в межах спірного правочину.

Крім того, позивачем надані Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, затверджений Санітарно - епідеміологічною службою України 14.09.2010 р., яким затверджені Технічні умови на виробництво мікродобриваз комплексом біостимуляторів «НАНОМІКС»та Посвідчення про державну реєстрацію, яке видане Міністерством охорони навколишнього середовища України серії А № 02253, зареєстровано в держреєстрі за № 4793 07.12.2010 р., яке видане ТОВ «Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»на мікродобриво з комплексом біостимуляторів «НАНОМІКС». У вказаному Посвідченні зазначено склад діючої речовини та тара в якої реалізується мікродобриво. Позивачем у ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»за спірним договором придбавалися хімічні сполуки, які входять до складу мікродобрива та пластикова тара для зберігання мікродобрива, зазначені в Посвідченні про державну реєстрацію .

Оцінивши перелічені первинні документи, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання сторонами зобов'язань за спірними правочинами. Приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного переміщення товару, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що позивачем надані достатні докази стосовно транспортування товару, а також докази оприбуткування, складського обліку та використання у власної господарської діяльності.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має. Судом також встановлено, що мотиви фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, невикористання товару в господарській діяльності позивача, вартісних показників придбаного товару, способу, порядку та стану розрахунків не були покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення.

Вирішуючи спір, суд також бере до уваги, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій з урахуванням фізичних характеристик товару, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. У ході розгляду справи відповідачем не доведений факт несумісності предмету перелічених правочинів з напрямом господарської діяльності ТОВ«Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС». Доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не подав.

Пунктом 198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

У чому саме полягає порушення позивачем положень наведених норм кодексу, в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не зазначено.

Таким чином, суд робить висновок, що викладене в акті перевірки судження відповідача про порушення ТОВ«Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання «НАНОМІКС»п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів порушення платником податків вимог Податкового кодексу України при справлянні ПДВ, позивачем надані чисельні докази, яким суд надав оцінку, які підтверджують реальність проведеної між позивачем та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»господарської операції.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання "Наномікс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, третя особа: ТОВ "Промтехноопт" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0002062302 від 06.03.2012 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Межрегіональне Науково-Виробниче Агрооб'єднання "Наномікс" (код 36626417) 922,57 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 14 травня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.