Постанова

від 26.06.2012 по справі 6173/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2012 р. № 2-а- 6173/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - не прибув, відповідач - Горелов А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної фірми "Барс" про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Харківське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватної фірми «Барс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів та пені у загальному розмірі 10 306,51 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Таким чином за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач до 17.04.2012 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10 247 грн. 06 коп. У зв'язку з несплатою відповідачем зазначених санкцій, з останнього підлягає стягненню пеня в сумі 59 грн. 45 коп.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що не створення ПФ «Барс»нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів відбулось внаслідок бездіяльності позивача, яким не було вжито усіх передбачених заходів для створення на підприємстві робочих місць, а саме не забезпечено фінансового їх створення та не вжито жодних заходів щодо доведення кількості працездатних інвалідів до нормативної. Крім того, позовні вимоги про стягнення з підприємства суми фінансових санкцій у розмірі 10306,51 грн. призведе до податкового фінансового навантаження на підприємства, за умов того, що у 2011 році підприємством прибуток отримано не було.

У судове засідання, призначене на 26.06.2012 року представник позивача не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову, одночасно зауваживши на тому, що ПФ «Барс»у 2011 році не виконувало свого обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вакансій (форма № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, в тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних потреб реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положення по робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затверджене Постановою КМУ від 03.09.95р. №314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інвалідів (п.1).

Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інваліда відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на нього інваліда (п.3).

Згідно п.5 даного Положення, підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З аналізу положень Закону України № 875-XII витікає, що підприємства зобов'язані створювати робочі місця для інвалідів, при цьому ст.18 даного Закону встановлено, що також повинні надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Наказом Державного комітету статистики № 420 від 19.12.2005 р., затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, які спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані за порушення правил, встановлених законодавчими актами.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 19 Закону України № 875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-XII встановлений обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форм власності і господарювання, де середньооблікова кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце не зайняте інвалідом.

Як було встановлено під час розгляду справи, відповідно до поданого ПФ «Барс»звіту про зайнятість інвалідів за 2011 рік за формою №10 - ПІ середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2011 році становила 17 осіб, з них середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становить 0 осіб, чисельність інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст. 19 Закону України № 875-XII становить 1 особа. Середня річна заробітна плата штатного працівника становить 10247,06 грн.

Зважаючи на викладене, відповідач мав самостійно розрахувати та сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції у сумі 10247,06 грн. згідно вимог статті 20 вище зазначеного Закону.

Під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України № 875-XII щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

В розумінні норм ст.ст.18,19 та 20 Закону України № 875-XII підприємство зобов'язано на протязі всього року здійснювати заходи направлені на працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення", підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, підприємством не було подано у 2011 році до центру зайнятості звіти форми № 3-ПН.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем у 2011 році свого обов'язку щодо інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць на його підприємстві та потребу у направленні йому центром зайнятості інвалідів для працевлаштування, що полягало в тому, що відповідачем не подавались кожного місяця до центру зайнятості звіти форми 3-ПН про необхідність направлення йому для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, за наявності офіційно оприлюднених нормативних актів, про які керівництво відповідача зобов'язано було знати, відповідач протиправно не вчинив дій, передбачених законодавством щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, що свідчить про наявність вини відповідача як умови настання господарсько-правової відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Частиною 5 ст. 19 Закону України № 875-XII встановлено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Доказів добровільної сплати 10247,06 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворені 3 робочі місця для працевлаштування інваліда в 2011 році відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2011 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій до встановленого терміну, позивачем відповідно до частини 2 статті 20 цього ж Закону було нараховано пеню за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів у розмірі (10247,06 х 0,02 %) х 29 днів = 59,45 грн.

Щодо посилання відповідача на відсутність у 2011 році на підприємстві прибутку, суд зазначає, що нормами чинного законодавства не встановлена залежність сплати підприємствами адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів від наявності чи відсутності прибутку у роботодавця, який не виконував норматив працевлаштування інвалідів.

Доводи відповідача щодо бездіяльності позивача, яким не було вжито усіх передбачених заходів для створення на підприємстві робочих місць, а саме не забезпечено фінансового їх створення та не вжито жодних заходів щодо доведення кількості працездатних інвалідів до нормативної, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не було виконано саме покладеного на нього законодавцем обов'язку щодо створення робочих місць для інвалідів та щомісячного інформування про них до центру зайнятості. Дана обставина відповідачем фактично не оскаржується.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватної фірми "Барс" про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми "Барс" (61103, м. Харків, вул. Шатилова дача, буд. 4, кв. 703, код 31344373, МФО 351964, р/р 26007800694101 у філії "Харківське РУ" КБ "Експобанк" у м. Харкові) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р/р 31219230700003, МФО 851011, код 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 10 247 (десять тисяч двісті сорок сім) грн. 06 коп. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 59 (пятдесят девять) грн. 45 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Повний текст виготовлено 02.07.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.