Ухвала

від 02.04.2012 по справі 2а-11657/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2012 р.Справа № 2а-11657/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-11657/11/2070

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 серпня 2010 року №0002471720/0. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновки акту перевірки від 27.08.2010 року №2068/172/1795702084, з посиланням на який було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, є помилковими. За твердженням позивача судження податкового органу про вчинення ФО підприємцем ОСОБА_1 в названому акті порушень п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", невірне обрахування суми податку на додану вартість за взаємовідносинами з ДП "Секунда" Концерну "Право-медіа-холдінг" (ЄДРПОУ 30752705) є хибним, а тому підстави для виключення зі складу податкового кредиту сплачених вказаному контрагенту сум ПДВ відсутні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Харкова від 30.08.2010 року №0002471720/0.

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, в рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не доведено обґрунтованості винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідачем 17.08.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка ФО-П ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ДП "Секунда" Концерну "Право-медіа-холдінг" (ЄДРПОУ 30752705), за результатами якої відповідачем був складений акт від 17.08.2010 року №2068/172/1795702084.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.08.2010 року №0002471720/0, про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 26739,06 грн. (основний платіж 17826,04 грн.; штраф 8913,02 грн.).

Фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 17.08.2010 року №2068/172/1795702084 висновки ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог п.п.7.2.3 п. 7.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: неправомірне включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку, що були сплачені на користь контрагенту в ціні придбаної послуги, так як задекларовані контрагентом податкові зобовязання з ПДВ не збігаються з сумою задекларованою ФО-П ОСОБА_1 податкового кредиту з ПДВ.

Встановлено, що відповідно до інформації отриманої з "Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" встановлено розбіжність по 5 додатку декларації по ПДВ. В зв'язку з чим відповідач до ДПІ у Київському районі м.Харкова направив запит з питань підтвердження задекларованих позивачем показників. Податковий орган повідомив, що встановити правомірність формування податкового кредиту з урахуванням сум розбіжностей по ПДВ не вбачається можливим, в зв'язку з неможливістю її проведення з причини не знаходження вказаного контрагента за місцем реєстрації.

Колегія суддів зазначає, що 10 січня 2006 року між позивачем, ФО-П ОСОБА_1 та ДП "Секунда" Концерну "Правомедіа-холдінг" (ЄДРПОУ 30752705) укладений договір, предметом якого є надання рекламних послуг. За результатами виконання робіт по договору сторонами підписані акти здачі -приймання виконаних робіт (послуг) та виписані податкові накладні, а саме: від 25.01.2008 року №176 на загальну суму 7966,80 грн., від 31.08.2008 року №228 на загальну суму 7468,88 грн., від 29.02.2008 року №460 на загальну суму 2688,79 грн., від 07.03.2008 року №518 на загальну суму 3684,65 грн., від 13.03.2008 року №553 на загальну суму 2390,04 грн., від 17.03.2008 року №578 на загальну суму 1294,61 грн., від 31.03.2008 року №709 на загальну суму 1439,77 грн., від 13.065.2008 року №997 на загальну суму 1394,20 грн., від 04.06.2008 року №1172 на загальну суму 7269,71 грн., від 23.06.2008 року №1291 на загальну суму 2489,63грн., від 27.06.2008 року №1339 на загальну суму 1185,06 грн., від 08.07.2008 року №1421 на загальну суму 7468,88 грн., від 11.07.2008 року №1448 на загальну суму 5775,94 грн., від 18.07.2008 року №1501 на загальну суму 1941,91 грн., від 25.07.2008 року №1552 на загальну суму 4481,33 грн., від 07.08.2008 року №1661 на загальну суму 4979,26 грн., від 21.08.2008 року №1778 на загальну суму 14937,76 грн. , від 29.08.2008 року №1827 на загальну суму 4127,15 грн. від 11.09.2008 року №1950 на загальну суму 11950,21 грн., від 19.09.2008 року №2014 на загальну суму 6970,96 грн., від 02.10.2008 року №2124 на загальну суму 6970,96 грн., від 20.10.2008 року №2247 на загальну суму 12946,06 грн., від 31.10.2008 року №2339 на загальну суму 1593,36 грн., від 06.11.2008 року №2378 на загальну суму 40829,88 грн., від 14.11.2008 року №2465 на загальну суму 8962,66 грн., від 28.11.2008 року №2552 на загальну суму 1095,43 грн., від 03.12.2008 року №2596 на загальну суму 298,75 грн., від 05.12.2008 року №2626 на загальну суму 1892,11 грн., від 12.12.2008 року №2678 на загальну суму 1991,70грн., від 18.12.2008 року №2704 на загальну суму 4361,82 грн., від 19.12.2008 року №2719 на загальну суму 5477,18 грн., від 26.12.2008 року №2760 на загальну суму 4879,67 грн., від 30.12.2008 року №2768 на загальну суму 5503,57 грн.

Податкові накладні, які має позивач, містять всі необхідні реквізити та оформлені належним чином відповідно до вимог п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та наказу ДПА України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку її заповнення".

Сплата повної вартості згідно вищевказаного договору підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу за рекламні послуги згідно договору 8-06/КЛ від 10.01.2006р. (№ 3 від 31.01.2008р. на суму 7500,00 грн., № 1 від 25.01.2008р. на суму 8000,00 грн., № 5 від 29.02.2008р. на суму 2700,00 грн. № 7 від 07.03.2008р. на суму 3700, 00 грн., № 8 від 13.03.2008р. на суму 2400,00 грн., № 10 від 17.03.2008р. на суму 1300,00 грн. № 15 від 13.05.2008р. на суму 1400,00 грн., № 17 від 04.06.2008р. на суму 7300,00 грн., № 18 від 23.06.2008р. на суму 2500,00 грн., № 19 від 27.06.2008р. на суму 1190,00 грн., 21 від 08.07.2008р. на суму 7500,00 грн., № 22 від 11.07.2008р. на суму 5800,00 грн., № 23 від 18.07.2008р. на суму 1950,00 грн., № 25 від 25.07.2008р. на суму 4500,00 грн., № 30 від 07.08.2008р. на суму 5000,00 грн., № 32 від 21.08.2008р. на суму 15000,00 грн., № 36 від 10.09.2008р. на суму 12000,00 грн. № 39 від 02.10.2008р. на суму 7000,00 грн., № 40 від 17.10.2008р. на суму 13000,00 грн., № 41 від 31.10.2008р. на суму 1600,00 грн., № 42 від 06.11.2008р. на суму 41000,00 грн., № 45 від 14.11.2008р. на суму 9000,00 грн., № 46 від 28.11.2008р. на суму 1100,00 грн., № 47 від 03.12.2008р. на суму 300,00 грн., № 49 від 05.12.2008р. на суму 1900,00 грн., № 51 від 12.12.2008р. на суму 2000,00 грн., № 54 від 19.12.2008р. на суму 5500,00 грн., № 56 від 26.12.2008р. на суму 4900,00 грн.

Згідно ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку.

Чинним законодавством України не передбачена відповідальність за зобов'язаннями та податковим кредитом контрагентів.

Положеннями пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлюється, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну. Згідно з пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпункт 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з приписами ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм Закону України "Про систему оподаткування" за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (ст. 9) та не визначено права (ст. 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину.

Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.

Виходячи з вищевикладеного, позивач у відповідності до п.п.7.4.1,п.п.7.4.5 п.7.2.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ. Отже, вимоги позивача правомірні та обґрунтовані.

Щодо висновку про порушення позивачем положень Закону України "Про податок на додану вартість", відповідач дійшов з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Відповідно до п.п.7.4.1., п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуги), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги ), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст..8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв язку з: придбанням або виготовлення товарів (у том числі при їх імпорті) та послугах з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у том числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у том числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги ) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст.5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

При цьому, в силу застереження згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" єдиною підставою для не включення суми податку до складу податкового кредиту є не підтвердження оплаченого (нарахованого) податку податковими накладними чи митними деклараціями, тобто фізична відсутність податкової накладної чи митної декларації.

Враховуючи наведене, наявними у справі документами доведено як фактичне виконання господарських операцій за правочином між позивачем та вищевказаним контрагентом, так і понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах.

Данні документів платника податків податковим органом не спростовані.

За таких підстав, висновки ДПІ про порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є необґрунтованими.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.10.2011р. по справі № 2а-11657/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 09.04.2012 р.