30/330
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 30/330
22.06.06
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест”
До Закритого акціонерного товариства „Агроексімтрейд”
Про стягнення 204 520,02 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Конашевич Т.А. –представник за довіреністю № б/н від 20.04.06.
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” до Закритого акціонерного товариства „Агроексімтрейд” про стягнення 204 520,02 грн. (93 005,08 грн. –сума основного боргу, 103 061,34 грн. –штрафу, 8 453,60 грн. - пені) заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору суборенди № 2/1 від 27.07.05. не сплачував позивачу суборендну плату за користування орендованим приміщенням та комунальні платежі, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 204 520,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.06. порушено провадження у справі № 30/330, розгляд справи було призначено на 01.06.06. о 11-15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.06., з зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи № 30/330 було відкладено на 22.06.06. о 11-00.
У судовому засіданні 22.06.06. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.
22.06.06. представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, клопотань та заяв до канцелярії Господарського суду міста Києва не подавав та не надсилав, вимоги ухвали Господарського сулу міста Києва про порушення провадження у справі № 30/330 від 15.05.06. не виконав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою, наданою позивачем, про включення Закритого акціонерного товариства „Агроексімтрейд” до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27.07.05. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” (Орендар) та Закритим акціонерним товариством „Агроексімтрейд” (Суборендар) було укладено Договір суборенди № 2/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендар передав, а Суборендар прийняв у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 339,80 кв. м, що знаходиться в м. Києві по вул. Московська, 43/11 (надалі –об'єкт оренди) під розміщення офісу.
Відповідно до п. 1.3. Договору, об'єкт суборенди знаходиться в користуванні Орендаря у відповідності до договору оренди № 4 від 15.07.05., який укладений між Орендарем - ТОВ „Інтернафта Інвест” та ВАТ „Джи Єм Си Аллайенс ЛЛП”, який в подальшому називається Власник об'єкту суборенди.
Згідно п. 1.4 Договору, передача в суборенду об'єкта суборенди оформлюється відповідними актами прийому-передачі, які є невід'ємною частиною даного Договору в якості додатків до Договору.
Відповідно до умов Договору 05.08.05. Орендар передав Суборендарю у відповідності до акту прийому-передачі майна по Договору суборенди № 2/1 від 27.07.05. у тимчасове платне користування нежиле приміщення загальною площею 339,80 кв. м, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Московська, 43/11 під розміщення офісу.
Відповідно до п. 2.1. Договору, сторонами було погоджено, що даний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 15.05.06.
Крім того, відповідно до п. 2.2 Договору, сторони визначили, що датою початку використання Суборендарем об'єкту суборенди є дата підписання сторонами Акту прийому-передачі об'єкту суборенди.
Відповідно до п. 3.1. Договору, плата за користування об'єктом суборенди становить 151,65 грн. в місяць за один кв. м, а в цілому –51 530,67 грн. в місяць.
Згідно п. 3.1.1. Суборендар зобов'язався перерахувати на банківський рахунок Орендаря суборендну плату у формі передоплати за перші два місяці користування об'єктом суборенди, але не пізніше десяти днів з моменту підписання Договору.
Пунктом 3.4 Договору сторони визначили, що до початку п'ятого числа кожного календарного місяця суборенди об'єкту суборенди Орендар виставляє Суборендарю рахунок за суборенду об'єкту суборенди за поточний календарний місяць.
Відповідно до п. 3.5. Договору, суборендар повинен сплатити суборендну плату на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа поточного місяця.
Крім того, у відповідності до п. 3.6.1 Договору, крім суборендної плати, вказаної в п. 3.1 Договору, Суборендар компенсує Орендарю витрати, пов'язані із забезпеченням об'єкту суборенди електричної енергії, тепло-, водопостачання, за послуги , пов'язані з охороною території, прилеглої до об'єкту суборенди, та послуги, пов'язані з підтримкою пропускного режиму, а також компенсацію за вивезення сміття та інші витрати, які несе позивач у зв'язку з діяльністю відповідача (витрати за комунальні послуги).
Але як зазначає позивач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України, відповідач не сплачував позивачу Су орендну плату за користування об'єктом суборенди, що призвело до виникнення у Закритого акціонерного товариства „Агроексімтрейд” заборгованості.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.05. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, яку було підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств, відповідно до якої сторони дійшли згоди щодо розірвання Договору суборенди з 21.11.05. з настанням наслідків, викладених у п. п. 2, 3 Додаткової угоди.
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди відповідач зобов'язався до 30.12.05. включно сплатити заборгованість, яка виникла внаслідок несплати відповідачем суборендної плати за жовтень 2005 року у розмірі 51 530,67 грн., несплати комунальних послуг за третій квартал 2005 року в розмірі 3021,43 грн., а також сплатити суборендну плату за листопад 2005 року (до 21.11.05. включно) в розмірі 36071,47 грн. та комунальні послуги за четвертий квартал 2005року в розмірі 2381,51 грн.
Згідно п. 3 Додаткової угоди передбачено, що відповідач зобов'язався звільнити об'єкт суборенди та передати його по акту прийому –передачі позивачу не пізніше 22.11.05.
Відповідно до матеріалів справи, 21.11.05. відповідач у відповідності до акту прийому-передачі майна по Договору суборенди № 2/1 від 27.07.05. передав, а позивач прийняв нежиле приміщення загальною площею 339,80 кв. м, що знаходиться в м. Києві по вул. Московська, 43/11.
Але як зазначає позивач, станом на 21.04.06. відповідачем не було виконано зобов'язань, покладених на нього п. 2 Додаткової угоди № 1 від 18.11.05., а саме ним не було сплачено позивачу заборгованості по суборендній платі та комунальних платежах, яка становить 93 005,08 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови договору.
За таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в сумі 93 005,08 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 6.3 Договору, якщо відповідач припустить прострочку при сплаті суборендної плати, перерахуванні сум компенсацій за комунальні послуги або сплаті додаткових послуг, він зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5 % несплаченої суми за кожен день прострочки.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по суборендних платежах та по комунальних платежах, позивач на підставі п. 6.3. Договору № 2/1 від 27.07.05. просить суд стягнути на свою користь з відповідача 8 453,60 грн. пені.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Щодо стягнення на користь позивача пені в сумі - 8 453,60 грн., суд прийшов до висновку, що заявлена сума завищена, в зв'язку з цим, пеня підлягає стягненню частково, а саме в розмірі –231,61 грн. (за уточненим розрахунком суду).
Крім того, у відповідності до п. 6.5 Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 103 061,34 грн. штрафу.
Згідно п. 6.5. Договору, у разі якщо про строчка по сплаті суборендної плати, перерахунку сум компенсації за комунальні послуги чи оплати додаткових послуг буде тривати більше одного календарного місяця, з відповідача стягується штраф на користь позивача в розмірі узгодженої сторонами суборендної плати за два місяці.
Як вбачається з умов Договору, узгоджена сторонами сума суборендної плати становить 51 530,67 грн.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у сумі –103 061,34 грн.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” у позовній заяві.
Оскільки позивачем при подачі позовної заяви було сплачено державне мито в більшому розмірі –2 849,79 грн., ніж це передбачено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», то зайво сплачена сума державного мита в розмірі 804,59 грн. підлягає поверненню з Державного бюджету України на користь позивача –ТОВ „Інтернафта Інвест”.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Торговий дім „Агроексімтрейд” (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, кв. 43, код ЄДРПОУ 33498071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” (01015, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код ЄДРПОУ 32071617) 93 005 грн. 08 коп. - основного боргу, 231 грн. 61 коп. –пені, 103 061 грн. 34 коп. –штрафу, 1 962 грн. 98 коп. - державного мита та 113 грн. 26 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. На підставі даного рішення повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернафта Інвест” (01015, м. Київ, вул. Московська, 43/11, код ЄДРПОУ 32071617) 804 грн. 59 коп. зайво сплаченого державного мита.
5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко
Дата підписання
рішення 04.07.2006.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 25089 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чоха Любов Василівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Євстигнеєва Надія Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні