Постанова

від 11.11.2008 по справі 5/118-2573

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/118-2573

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

11.11.08                                                                                           Справа  № 5/118-2573

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                                                                               Мельник Г.І.

суддів:                                                                                                    Новосад Д.Ф.

                                                                                                               Михалюк О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль б/н від 18.08.2008 року

на рішення    господарського суду Тернопільської області від 31.07.2008 року

у справі          № 5/118-2573

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль

про стягнення 44 904,79 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Колодій С.Б. (довіреність від 25.09.2007 року),

.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Андрушків Г.З.) від 31.07.2008 року у справі № 5/118-2573 позовні вимоги задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мак Хаус», м. Київ –37048 грн. 00 коп. боргу, 2469 грн. 80 коп. пені, 3640 грн. 14 коп. втрат від інфляції; в решті позову –відмовлено.

Відповідач –ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД з постановленим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та вирішити справу по суті, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що відповідно до п. 3.6 договору поставки підставою для перерахування коштів за товар є рахунок, який надається постачальником з кожним відвантаженням товару, однак, позивачем не надано доказів вручення відповідачеві таких рахунків в момент передачі товару і це питання місцевим господарським судом не досліджувалось.

Позивач –ТзОВ «Мак Хаус»у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що видаткові накладні оформлені належним чином, факт передачі товару підтверджується довіреностями суворої звітності, водночас, згідно п. 3.2.1 договору поставки плата за відвантажений товар мала здійснюватися протягом 30 календарних днів з моменту оформлення відвантажувальних документів (видаткової накладної), а тому вважає, що позивачем підставно нараховано штрафні санкції з дня, наступного за останнім днем тридцятиденної відстрочки платежу. Поряд з цим, посилається на те, що відповідач погодився з існуванням боргу за поставлені товари в сумі 37048,00 грн., підписавши акт звірки від 28.07.2008 року. На підставі наведеного просить рішення господарського суду Тернопільської області від 31.07.2008 року у справі № 5/118-2573  залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Розгляд справи  відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року. Цією ж ухвалою відповідача було зобов'язано надати суду обґрунтування апеляційних вимог щодо розрахунку суми боргу, пені та інфляційних згідно договору поставки № 22/05-02 від 22.05.2007 року. Однак, останній вимог ухвали суду не виконав, але в поясненні, наданому його представником в судовому засіданні 11.11.2008 року, зазначає, що у зв'язку з відсутністю доказів про надання позивачем відповідачеві рахунків на оплату товару, вимога про сплату вартості товару не надсилалась, а тому вважає, що відповідача не можна вважати таким, що прострочив оплату вартості товару та вважає стягнення пені та інфляційних втрат безпідставним.

Позивач в судове засідання не з'явився, але у відзиві на апеляційну скаргу просив розглянути дану справу за відсутності його представника, тому колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Тернопільської області від 31.07.2008 року у справі № 5/118-2573 –залишити без змін.

          При цьому колегія виходила з наступного.

22 травня 2007 року між  ТзОВ «Мак Хаус»(Постачальник) та ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД (Покупець) укладено договір поставки № 22/05-02, згідно умов якого Постачальник постачає, а Покупець приймає та оплачує поліграфічні витратні матеріали. Загальна сума договору складає 300 000 грн. з урахуванням ПДВ, однак вона не є остаточною і може змінюватися за згодою сторін. Кількість поставленого Покупцеві товару вказується в рахунку, видатковій і податковій накладних, ціна за товар, що поставляється, обумовлюється окремо за кожну партію поставки і вказується в рахунках-фактурах.  

Розділами 3, 6 даного договору передбачено, що при здійсненні закупівлі на суму в 75000 грн. з урахуванням ПДВ за попередній квартал плата за відвантажений товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оформлення відвантажувальних документів (видаткової накладної), якщо Покупець здійснює закупівлю на суму менш ніж 26500 грн. з урахуванням ПДВ за попередній квартал, відстрочення платежу за поставлений товар зменшується до 14 календарних днів, при цьому, загальна вартість відвантаженого і несплаченого товару не повинна перевищувати 25000 грн. з урахуванням ПДВ. Підставою для перерахування коштів за товар є рахунок, який надається Постачальником з кожним відвантаженням товару, датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника. Факт прийому-передачі товару оформляється і підтверджується видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін, а підтвердженням отримання товару є довіреність сторогої звітності, отримана від Покупця.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні вимоги встановлені статтею 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання взятих на себе згідно укладеного договору зобов'язань позивач по  накладних № 2311/31 від 23.11.2007 року, № 0612/23 від 06.12.2007 року, № 1401/34 від 14.01.2008 року через представників відповідача згідно виданих довіреностей, відповідно, серії ЯОБ № 373798 від 22.11.2007 року, серії ЯОБ № 373820 від 06.12.2007 року та серії ЯОУ № 720804 від 14.01.2008 року поставив ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД товар на загальну суму 51048,00 грн., у зв'язку з чим Постачальником відповідно до п. 3.6 договору поставки  № 22/05-02 від 22.05.2007 року були представлені  відповідачу рахунки для перерахування коштів за поставлений товар, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 8,11,14).

Однак,  з матеріалів справи вбачається, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості перед відповідачем станом на 28.07.2008 року в сумі 37048,00 грн.. Розмір основного боргу підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний уповноваженими представниками сторін договору поставки № 22/05-02 від 22.05.2007 року, і не заперечувався представником скаржника в судовому засіданні.

Водночас,  відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 7.2 договору поставки № 22/05-02 від 22.05.2007 року встановлено, що у випадку порушення термінів оплати, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але неоплаченого в строк товару за кожний день прострочення. Згідно поданого позивачем розрахунку розмір пені за період з 23.11.2007 року по 30.04.2008 року становить 2469,80 грн..   

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті аналізу поданого позивачем розрахунку колегією встановлено, що сума інфляційних втрат від несплати відповідачем за поставлений товар за період з січня 2008 року по квітень 2008 року становить 3640,14 грн.. Поряд з цим, колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 1746,85 грн. інфляційних нарахувань, оскільки оплата товару відповідачем по накладній № 1401/34 від 14.01.2008 року повинна бути проведена 14.02.2008 року.

Покликання скаржника на те, що у зв'язку з відсутністю доказів про надання позивачем відповідачеві рахунків на оплату товару, вимога про сплату вартості товару не надсилалась, а тому відповідача не можна вважати таким, що прострочив оплату вартості товару, а тому і стягнення пені та інфляційних втрат є безпідставним, не приймаються колегією до уваги як такі, що не підтверджуються жодними доказами, не базуються на матеріалах даної справи, а протирічать аналізу доказів у ній та висновку місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат не спростовують.

Аналізом матеріалів справи колегію встановлено, що відповідач в порушення зобов'язань згідно договору поставки № 22/05-02 від 22.05.2007 року розрахунків за поставлений товар в сумі 37048,00 грн. не здійснив, пеню та інфляційні втрати позивачу не відшкодував.

За таких обставин колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог в частині стягнення 37048,00 грн. боргу, 2469,80 грн. пені та 3640,14 грн. втрат від інфляції, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з'ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.  

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 31.07.2008 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

          1.  В задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Поліграфіст»ЛТД, м. Тернопіль б/н від 18.08.2008 року –відмовити.

           2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 31.07.2008 року у справі                  № 5/118-2573 залишити без змін.

            3.  Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

          4.  Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.

Головуючий-суддя                                                                        Мельник Г.І.

Суддя                                                                                               Новосад  Д.Ф.

         Суддя                                                                                               Михалюк О.В.