Постанова

від 25.11.2008 по справі 6/295

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/295

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 листопада 2008 р.                                                                                    № 6/295  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши    касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України"

                       НАК "Нафтогаз України"

на                    постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р.

у справі         господарського суду міста Києва №6/295

за позовом     Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

                        "Харківміськгаз"

до                        Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

про                       спонукання до виконання умов договору

та за зустрічним позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України"

до                      ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз"

3-ті особи        1) Урядовий орган державного управління Державна комісія з

                             енергозбереження;

                      2) Закрите акціонерне товариство "Теплоелектроцентраль-3"

про                      спонукання до виконання умов договору,          

за участю представників:

від ВАТ "Харківміськгаз": Зубрич Д.О. –довіреність від 03.01.08 №06/17,

від ДК "Газ України": Левченко О.Є., Тютюнник С.В. –довіреності у справі,

від 3-тьої особи 1: не з'явився,

від 3-тьої особи 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" і просило суд спонукати останнього  виконати умови договорів поставки природного газу №06/08-198 від 25.03.2008р. (для забезпечення потреб бюджетних установ), на постачання природного газу для виробничо-технологічних витрат №06/08-247 від 25.03.2008р., на постачання природного газу для нормованих витрат №06/08-292 від 25.03.2008р., на постачання природного газу №15/1-06/07-2769 від 29.12.2007р. (для забезпечення потреб населення) шляхом виділення в установленому порядку ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3" планових обсягів (лімітів) природного газу відповідно до укладених договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач –ДК "Газ України" своїми діями, які полягають у не виділенні ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3" планових обсягів природного газу, не виконує умови договорів, укладених між позивачем та відповідачем, порушує права ВАТ "Харківміськгаз" та спричиняє останньому збитки.

Відповідач –ДК "Газ України" звернувся до суду із зустрічним позовом до  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" і просив суд спонукати останнього виконувати умови договору від 22.05.2008р. №05/08-689-72/4, а саме: здійснити відключення від газопостачання ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3" та опломбування газових пристроїв ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3".

Одночасно ДК "Газ України" звернувся до суду із заявою про забезпечення зустрічного позову і просив суд заборонити ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" здійснювати транспортування природного газу ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3" без наявності у нього погоджених у встановленому порядку Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз" планових обсягів (лімітів) поставки природного газу шляхом опломбування газових пристроїв ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3 та заборонити Державній інспекції з енергозбереження  вчиняти будь-які дії (бездіяльність), які призведуть до поновлення газопостачання ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3", без наявності у нього погоджених у встановленому порядку Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК "Укртрансгаз" планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.

Вказана заява мотивована тим, що ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та Державною інспекцією з енергозбереження не було відключено від газопостачання та не опломбовано газові пристрої ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3", відтак останній незаконно споживає природний газ, а ВАТ  по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та Державна інспекція з енергозбереження не вживають заходів щодо припинення безлімітного споживання газу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2008р. (суддя С.А.Ковтун) заяву ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про вжиття заходів забезпечення зустрічного позову задоволено з огляду на можливість утруднення або унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволенні зустрічного позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. (головуючий, суддя Зеленін В.О., судді Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) ухвалу суду першої інстанції від 18.06.2008р. скасовано з тих підстав, що припинення газопостачання технологічного об'єкту ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" призведе до порушення останнім своїх зобов'язань перед споживачами.

Одночасно судом апеляційної інстанції врахована й ухвала господарського суду Харківської області від 18.02.2008р. в іншій справі №45/45-08, залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.05.2008р., якою, зокрема, було заборонено ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" та будь-яким іншим особам до вирішення справи по суті припиняти та обмежувати транспортування та постачання природного газу ЗАТ "Теплоелектроцентраль -3" в межах обсягів, необхідний для вироблення теплової енергії для потреб населення та бюджетних підприємств,  установ та організацій м.Харкова.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач за зустрічним позовом –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд її скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції про забезпечення зустрічного позову.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову  є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Всупереч положенням ст.66 ГПК України заява ДП "Газ України" та  ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення зустрічного позову нічим не обґрунтовані.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (додатково дивись Інформаційний лист  ВГСУ від 12.12.2006р. №01-8/2776, узагальнення Судової палати у господарських справах ВСУ від 01.01.2004р.  судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України "Про господарські товариства" у частині регулювання діяльності акціонерних товариств).

Предметом спору у даній справі є, зокрема,  зустрічна вимога ДК "Газ України" про спонукання ВАТ по газопостачанню та газифікації "Харківміськгаз" виконувати умови договору від 22.05.2008р. №05/08-689-72/4, а саме: здійснити відключення від газопостачання ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3" та опломбування газових пристроїв ЗАТ "Теплоелектроцентраль –3".  

Вживаючи заходи до забезпечення зустрічного позову, викладені в ухвалі суду першої інстанції, суд фактично вирішив даний спір по суті заявлених зустрічних вимог та задовольнив зустрічний позов, а відтак вже на стадії порушення провадження у справі надав оцінку фактичним обставинам справи та зробив висновки щодо прав та обов'язків сторін, які стосуються предмету спору за відсутності, при цьому, правових підстав, оскільки справа по суті заявлених як первісних,  так і зустрічних вимог не розглядалась.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст.ст.66, 67 ГПК України,  оскільки застосування визначених ст.67 ГПК України заходів, можливо лише у разі, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що у даному випадку не вбачається.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова, якою правомірно скасовано ухвалу суду першої інстанції, відповідає нормам процесуального права, ґрунтується на матеріалах справи, а тому підстав для її зміни або скасування немає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. у справі №6/295 – без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

Суддя                                                                                В.М.Палій