Рішення

від 10.11.2008 по справі 19/331-08-33/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19/331-08-33/362

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом        товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «ПоліПРЕС»ЛТД

до                         товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ Клаб»

про                        стягнення 17 245,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:       Кізілова І.І. –представник за довіреністю № б/н від 03.06.2008 року;

від відповідача:  не з'явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «ПоліПРЕС» ЛТД звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ Клаб»про стягнення заборгованості в сумі 17 245,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 28.11.2007 року було укладеного договір на виготовлення поліграфічної продукції, відповідно до умов якого позивач зобов'язаний виготовляти поліграфічне видання на замовлення відповідача, а відповідач зобов'язаний оплатити послуги по виготовленню періодичної продукції.

Відповідно до п.2.1 договору від 28.11.2007 року підрядчик виготовляє поліграфічну продукцію на умовах здійснення замовником попередньої оплати в розмірі 60% суми, зазначеної в рахунку. Інші 40% суми рахунку замовник оплачує протягом 2 календарних тижнів з дня отримання готового тиражу видання.

21.01.2008 року відповідач отримав замовлені журнали.

Листами від 25.12.2007 року та 04.02.2008 року відповідач гарантував погашення боргу згідно графіку до кінця 1 кварталу 2008 року.

На момент звернення до суду сума заборгованості відповідача становить 14 510,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.07.2008 року відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №19/331-08.

У відповідності до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України справу направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.10.2008 року прийнято справу до свого провадження та присвоєно їй № 19/331-08-33/362, розгляд справи призначено на 28.10.2008 року.

В судове засідання 28.10.2008 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 10.10.2008 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи факт нез'явлення в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування нових доказів суд відклав розгляд справи на 10.11.2008 року.

У судовому засіданні 10.11.2008 року представник позивача подав документи на вимогу ухвал суду від 10.10.2008 року та 28.10.2008 року та подав уточнення позовних вимог. Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 14 510,00 грн., пеню в розмірі 868,14 грн., три відсотки річних в розмірі 165,41 грн. індекс інфляції в розмірі 406.28 грн., збитки в розмірі 2 000,00 грн. та  витрати по сплаті державного мита в сумі 172,45 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 06068093 на юридичну адресу: 01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, оф.11.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з перерахуванням судом штрафних санкцій.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

28.11.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «ПоліПРЕС» ЛТД та товариством з обмеженою відповідальністю «ДАВ Клаб»укладено договір на виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до п.1.1 договору від 28.11.2007 року підрядчик (позивач) зобов'язується виготовляти поліграфічне видання на замовлення замовника (відповідача): найменування видання: журнал «Горящие путевки», тираж 39 200 екземплярів, а замовник зобов'язується оплатити послуги по виготовленню періодичної продукції, в розмірах та строки, передбачені розділом 2 даного договору.

Згідно п. 2.2 договору від 28.11.2007 року ціна тиражу встановлюється в сумі 38 510,00 грн. з ПДВ.

21.01.2008 року позивач отримав від відповідача видання в кількості 39 200 примірників на загальну суму 38 510,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- рахунком-фактурою № 1169 від 28.11.2007 року на суму 38 510,00 грн.;

- видатковою накладною № 1186 від 05.12.2007 року;

- довіреністю ЯМЛ № 382795 від 21.01.2008 року.

Пунктом 2.1 договору від 28.11.2007 року передбачено, що підрядчик виготовляє поліграфічну продукцію на умовах здійснення замовником попередньої оплати в розмірі 60% суми, вказаної в рахунку. 40% суми рахунку замовник оплачує протягом двох календарних тижнів з дня отримання готового тиражу видання.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки, відповідач отримав продукцію 21.01.2008 року, тому моментом прострочення зобов'язання з оплати є 06.02.208 року.

Відповідач частково оплатив продукцію на суму 24 000,00 грн., що підтверджується      наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- банківськими виписками від 30.11.2007 року на суму 18 000,00 грн., від 14.04.2008 року на суму 2 500,00 грн., від 15.05.2008 року на суму 2 500,00 грн.;

- прибутково касовим ордером № 27 від 24.06.2008 року на суму 1 000,00 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 14 510,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.1 договору від 28.11.2008 року за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до норм діючого законодавства України, винна сторона виплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки, встановленої НБУ, за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Період нарахуванняСума заборгованості, грн.Кількість днів простроченняСтавка НБУ, %Сума пені, грн.

06.02.08-14.04.0820 510,006910,0386,66

15.04.08-29.04.0818 010,00 1510,073,81

30.04.08-15.05.0818 010,001612,094,47

16.05.08-24.06.0815 510,004012,0203,40

25.06.08-06.08.0814 510,004212,00199,80

Таким чином, розмір пені за перерахунком суду становить 958,14 грн. та підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в розмірі 406,28 грн. та трьох процентів річних в розмірі 165,41 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В позовній заяві, уточненні позовних вимог та в судовому засіданні позивач просить стягнути з відповідача збитки, завдані невиконанням зобов'язання в розмірі 2 000,00 грн. посилаючись на те, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «ПоліПРЕС»ЛТД відсутня посада юриста, який би мав можливість представляти інтереси в суді, тому, позивач змушений був звернутися до закритого акціонерного товариства «Сімферопольський електротехнічний завод»щодо надання за плату юридичних послуг для захисту інтересів позивача в господарському суді по справі в якій відповідачам є товариство з обмеженою відповідальністю «ДАВ Клаб»у зв'язку з невиконанням ним умов договору від 28.11.2007 року.

Згідно п. 1 ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частина 3 статті 28 ГПК України передбачає, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Також, в матеріалах справи наявні: договір про надання юридичних послуг № 49 від 03.06.2008 року укладений між позивачем та закритим акціонерним товариством «Сімферопольський електротехнічний завод»відповідно до умов якого, а саме п. 4.1. передбачено, що за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує 2 000,00 грн. шляхом перерахування на р/рахунок виконавця; рахунок-фактура № СФ-0000269 від 18.07.2008 року на суму 2 00, 00 грн. за консультаційні послуги (послуги юриста) та платіжне доручення № 2004 від 22.07.2008 року на суму 2 000,00 грн. з призначенням платежу: «за консультационные услуги (услуги юриста) согласно счета Сф-00269 от 18.07.2008 г.».

Враховуючи вищезазначене, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення збитків, які завдані невиконанням зобов'язання в розмірі 2 000,00 грн.  

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки, ціна позову становить 18 029,83 грн., тому сума державного мита –180,30 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДАВ Клаб» (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 7, кв. 11; р/р 2600900790175 АКБ «Правекс-банк»у м. Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 33995627) або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмежено відповідальністю «Видавництво «ПоліПРЕСС»ЛТД (95006, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Карла Маркса, будинок 35/5, р/р 26004326671001 в КРУ «Приватбанк»м. Сімферополь, МФО 384436, код ЄДРПОУ 31470117) суму основного боргу 14 500 (чотирнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., пеню в розмірі 958 (дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 14 коп., три проценти річних в розмірі 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 41 коп., індекс інфляції в сумі 406  (чотириста шість) грн.28 коп., збитки в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. та витрати  по сплаті державного мита в сумі 180 (сто вісімдесят) грн. 30 коп., 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                            С.М.Мудрий