Постанова

від 02.12.2008 по справі 5/73-08-3266

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/73-08-3266

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р. Справа № 5/73-08-3266

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Бєляновського В.В.,

                         Суддів:  Шевченко В.В.

                                    Мирошниченко М.А.

при секретарі   -   Волощук О.О.,

за участю представників:

Від позивача: Шильник Є.Ю., Коцко Б.В.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства "Медисан" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова"

на рішення господарського суду Одеської області

від 22.09.2008 року                    

у справі № 5/73-08-3266                                                                                                                                                                                                                                                  

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Лаврад”, Львівська область, м. Дрогобич

до відповідача:Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства "Медисан" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова"

про стягнення 47 708 грн. 16 коп.

                                                  ВСТАНОВИЛА:

          У серпні 2008 року ТОВ “Лаврад” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства "Медисан" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" (далі - санаторій “Молдова”) про стягнення 39 996 грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за виконані роботи згідно з договором підряду № 08 від 01.10.2007 року, а також 5 562 грн. 15 коп. втрат від інфляції та 2 150 грн. 01 коп штрафної санкції за прострочення виконання договірного зобов'язання.

          Санаторій “Молдова" позов не визнав посилаючись на те, що позовні вимоги базуються на фіктивних документах, адже у дійсності ніякі підрядні роботи позивачем не виконувалися, оскільки останній навіть не має ліцензії на проведення будівельних робіт та дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки. Відповідач стверджував, що у серпні 2008 року при з'ясуванні новопризначеним керівником санаторію “Молдова” стану господарських справ стало відомо, що слідчими органами у відношенні колишнього керівника санаторію порушені кримінальні справи за фактами незаконного продажу майна санаторію та укладення з різними підприємствами фіктивних угод, що довели санаторій “Молдова” до банкрутства.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 22.09.2008 року у справі (суддя – Могил С.К.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

          В апеляційній скарзі санаторій Молдова" не погоджуючись з зазначеним рішенням просить його скасувати, як необґрунтоване та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаржник гадає, що надані позивачем в обгрунтування пред'явлених вимог документи відображають лише “формальну” сторону нібито проведеного фіктивного будівництва та ніяким чином не можуть бути доказом того, що вказані роботи у дійсності виконувалися.

          Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

          Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином, проте відповідач двічі не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. 02.12.2008 року до Одеського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з тим, що у той самий час, на ту ж саму годину призначений розгляд іншої справи за участю санаторію “Молдова”.

          Вказане клопотання визнано судом необґрунтованими та відхилено з огляду на те, що по-перше: у зв'язку з нез'явленням представника відповідача в судове засідання 04.11.2008 року розгляд його апеляційної скарги вже відкладався, у зв'язку з чим встановлений ст. 102 ГПК України строк розгляду апеляційної скарги вже сплинув, а по - друге: перебування одного представника юридичної особи в іншому судовому засіданні не є достатньою підставою для відкладення апеляційного розгляду справи, оскільки представництво інтересів відповідача може здійснюватися також керівником підприємства або ж іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого відкладення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які  не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті. Нез'явлення в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, не перешкоджає апеляційному перегляду справи за наявними в ній матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

          У прийнятті поданих відповідачем разом з апеляційною скаргою додаткових доказів, а саме: копій наказів про звільнення головного лікаря і головного бухгалтера санаторію “Молдова”, судом відмовлено згідно з вимогами ч. 1 ст. 101 ГПК України, оскільки скаржник ніяк не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали наявні у справі та додаткове залучені судом апеляційної інстанції  з метою забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково  з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.10.2007 року між ТОВ “Лаврад” (виконавець) та санаторієм “Молдова” (замовник) було укладено договір підряду № 08, відповідно до якого позивач зобов'язався виконати передбачені цим договором роботи  відповідно до проекту та вимог будівельно - нормативної документації в термін з 02.10.2007 року по 01.12.2007 року, а саме: розробити проектну документацію та виготовити гребінки в кількості 6 шт. для підключення холодної води від зовнішніх трубопроводів санаторію, а також розробити електричні схеми підключення та управління насосною станцією холодної води в теплопункті корпусу № 3; змонтувати гребінки холодної води в кількості 6 шт. в приміщеннях санаторію: адмінкорпусу -1 шт., корпусу № 3 - 1шт., їдальні - 1 шт., басейну - 1шт.,   бойлерній котельні - 2 шт. і виконати монтажні роботи по підключенню трубопроводів подачі холодної води від новозмонтованих гребінок до приміщень та інших споживачів санаторію; встановити в теплопункті корпусу № 3 насосну станцію подачі холодної води в корпус та виконати роботи по її обв'язці та підключенню до електричної мережі; демонтувати старі технологічні трубопроводи в приміщенні бойлерної котельні; закрити технологічні приямки проходження трубопроводів в бойлерній металічними листами та виконати будівельно-монтажні роботи по їх встановленню: виконати термоізоляцію трубопроводів подачі і зворотки гарячої води від котельної до басейну в кількості  120 метрів., а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.

          Умовами даного договору визначено, що загальна вартість підрядних робіт визначається кошторисним розрахунком і попередньо складає 107 449,00 грн., в т.ч. ПДВ 17 908,17.; остаточна вартість підрядних робіт визначається фактично виконаними роботами і підписаними замовником актами приймання виконаних робіт; оплата робіт замовником проводиться шляхом попередньої оплати в розмірі 75 214,00 грн., в т. ч. ПДВ 12535,67 грн., на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання договору, що складає 70% від кошторисної вартості; остаточний розрахунок з підрядником здійснюється протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт; замовник своєчасно оплачує вартість виконаних робіт в   терміни, передбачені цим договором; датою закінчення виконаних робіт є дата підписання сторонами акту приймання виконаних робіт; робота вважається   виконаною після підписання сторонами акту приймання виконаних робіт та    передачі проектної документації замовнику; замовник зобов'язаний прийняти   виконані підрядником роботи не пізніше п'яти календарних днів з дня отримання від підрядника акту виконаних робіт; за невиконання або неналежне виконання обов'язків по даному договору сторони несуть відповідальність згідно вимог чинного законодавства України.

          Обґрунтовуючи пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 39 996 грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за виконані згідно з вищезгаданим договором роботи, а також 5 562 грн. 15 коп. втрат від інфляції та 2 150 грн. 01 коп пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач посилається на те, що свої договірні зобов'язання ним виконано в повному обсязі та у встановлені терміни, що підтверджується відповідним актом приймання виконаних підрядних робіт на суму 114 996 грн., підписаним сторонами, однак відповідач оплатив виконані роботи лише частково в сумі 75000 грн., а остаточного розрахунку не здійснив.

          Відповідач стверджує, що у дійсності ніякі підрядні роботи позивачем не виконувалися, оскільки останній навіть не має ліцензії на проведення будівельних робіт та дозволу на проведення робіт підвищеної небезпеки.

          Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Але, при цьому статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під  час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

?          назву документа (форми);

?          дату і місце складання;

?          назву підприємства, від імені якого складено документ;

?          зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

?          посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

?          особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

          Із змісту наведеної правової норми випливає, що належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України підтверджуючими факт здійснення господарської операції та, відповідно, виникнення господарського зобов'язання між суб'єктами господарювання є насамперед первинні бухгалтерські документи, як - то видаткові накладні, акти приймання –передачі товару, робіт, послуг тощо.

          Наявними в справі платіжними документами від 15.10.2007 року та від 16.10.2007 року підтверджується перерахування відповідачем позивачеві 75 000 грн. попередньої оплати згідно з умовами п. 2.3 договору підряду.

          Копії наявних у справі ліцензії серії АВ № 154640 на провадження будівельної діяльності виданої ТОВ “Лаврад” 26.07.2006 року та дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки № 002.07.46-45.21.1 виданого останньому 10.01.2007 року свідчать про те, що позивач мав право на виконання обумовлених договором підряду будівельно - монтажних робіт. Наведеним спростовується твердження відповідача щодо відсутності у позивача таких дозволу та ліцензії (а.с. 77-79).

          Наявні у справі матеріали свідчать про те, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивачем за замовленням відповідача був розроблений робочий проект на виготовлення і підключення гребінок холодної води в підрозділах санаторію та підключення насосної станції в корпусі № 3 ДП “Санаторій “Молдова” м. Одеса (а.с. 56-68).

          Для виконання визначених договором робіт позивачем було закуплено у ВАТ ПВП “Енергія” виготовлені останнім 6 гребінок холодної води загальною сумою 1670,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000051 від 12.10.2007 року.

          Для вирішення виробничих питань пов'язаних з виконанням обумовлених договором підряду робіт позивачем було відряджено в м. Одесу, санаторій “Молдова” з 03 листопада 2007 року на 21 день свого головного інженера Коцка Б.В., що підтверджується розпорядженням № 01/02.11 від 02.11.2007 року, посвідченням про відрядження з відповідними відмітками, проїзними документами та авансовим звітом (а. с. 88-91).

          01.10.2007 року сторонами було узгоджено та затверджено зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва у сумі 107449 грн. згідно з договором підряду. Обумовлені договором підрядні роботи виконувалися відповідно до складеного позивачем локального кошторису 2-1-1 на виготовлення та монтаж гребінок холодної води в приміщеннях санаторію та виконання робіт по встановленню насосної станції холодної води в корпусі № 3 (а. с. 27-38).

          23.11.2007 року уповноваженими представниками сторін було складено та підписано акт приймання - передачі технічної документації, акт гідравлічних випробувань гребінок холодної води та трубопроводів під'єднаних до них, акт приймання - передачі в експлуатацію насосної станції С02-МНІ 1604, змонтованої в теплопункті корпусу № 3 санаторію “Молдова” м. Одеса. Зі сторони відповідача зазначені акти підписані керівником ремонтно - механічної служби санаторію “Молдова” Ковалем А.В., а зі сторони позивача - головним інженером  ТОВ “Лаврад” Коцко Б.В., який в усних поясненнях в засіданні суду апеляційної інстанції підтвердив, що усі обумовлені договором підряду проектні та будівельно - монтажні роботи були виконані якісно у повному обсязі та прийняті відповідачем без зауважень.

          01.12.2007 року позивач передав відповідачеві для підписання акт приймання виконаних підрядних робіт типової форми № КБ-2в  за грудень 2007 року та довідку про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 за грудень 2007 року на суму 114996 грн., які 15.01.2008 року були підписані відповідачем без зауважень. Отже, відповідно до умов п. 2.2, 2.4 договору остаточну вартість виконаних підрядних робіт було узгоджено сторонами в сумі 114 996 грн. і остаточний розрахунок з позивачем відповідач повинен був здійснити протягом п'яти банківських днів з моменту підписання вищевказаного акту приймання виконаних підрядних робіт, чого останнім зроблено не було, внаслідок чого за відповідачем утворилася прострочена заборгованість в сумі 39 996 грн.

          Всі вищевказані документи скріплено печатками підприємств та підписами повноважних осіб, що їх складали, і відповідно до ст. 34 ГПК України є належними і допустимими доказами у даній справі.

          Твердження відповідача про те, що в дійсності ніякі підрядні роботи позивачем не виконувалися, жодним належним доказом не підтверджено та спростовується наявними у справі матеріалами ретельно дослідженими судом.

          Посилання відповідача на порушення відносно колишнього керівника  санаторію “Молдова” кримінальних справ за фактами незаконного продажу майна санаторію та укладення фіктивних угод з різними підприємствами, не може бути прийнято до уваги, оскільки у постановах про порушення кримінальної справи від 29.08.2008р. та про оголошення розшуку обвинуваченого від 11.04.2008р., що подані відповідачем в обгрунтування своїх доводів, не міститься посилання на договір підряду № 08 від 01.10.2007р., виконання зобов'язань за яким є предметом спору у справі.

          Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 39 996 грн. боргу та 5562 грн. 15 коп. втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання є обґрунтованими та доведеними за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування і правильно задоволені місцевим господарським судом.

          Разом з тим, місцевий господарський суд стягуючи з відповідача пеню не звернув увагу на те, що договором підряду не передбачено її стягнення. Статтею 547 ЦК України імперативно встановлено, що правочин щодо забезпечення   виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2150 грн. 01 коп. задоволенню не підлягають.

          З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача пені в сумі 2150 грн. 01 коп. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, а в решті частини законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду має бути залишеним без змін.

          Викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами в обгрунтування своїх доводів і заперечень доказів, не впливають на правильність вирішення спору по суті, а зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини.

          Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України оскільки цей спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то незалежно від результатів вирішення спору всі витрати позивача зі сплати державного мита покладаються на відповідача.

          Керуючись  ст. ст.  99, 101-105, 122  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства "Медисан" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" задовольнити частково.

          Рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2008 року у справі № 5/73-08-3266 в частині стягнення з Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями державного головного підприємства "Медисан" Лікувально-санаторної восстановчої Асоціації Державної канцелярії Республіки Молдова "Санаторій Молдова" на користь ТОВ “Лаврад” 2 150 грн. 01 коп штрафних санкцій скасувати, у задоволенні позову в цій частині відмовити.

          В решті частини рішення господарського суду Одеської області від 22.09.2008 року у справі № 5/73-08-3266 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                              Бєляновський В.В.

Судді                                                                                      Мирошниченко М.А.                                                                                       

                                                                                           Шевченко В.В.