Постанова

від 09.12.2008 по справі 29/359-26/31-08-1314

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/359-26/31-08-1314

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"09" грудня 2008 р. Справа № 29/359-26/31-08-1314

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

(згідно з розпорядженням голови суду від 07.11.2008р. №168 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін у судовому засіданні 18.11.2008р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

за участю представників сторін у судовому засіданні 09.12.2008р.:

від позивача: не з'явився

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Шинкаренко Ю.В. за довіреністю від 02.10.2008р. №550

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2008 року

у справі №29/359-26/31-08-1314

за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”

до відповідачів 1) Державного підприємства „Донецька залізниця”;

                            2) Державного підприємства „Одеська залізниця”

про стягнення 1262,53 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2008 року у справі №29/359-26/31-08-1314 (суддя Никифорчук М.І.) задоволено позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” про стягнення з Державного підприємства „Донецька залізниця” та Державного підприємства „Одеська залізниця” вартості недостачі вантажу в сумі 1262,53 грн.

З ДП „Одеська залізниця” на користь ЗАТ „Макіївкокс” стягнуто 1262,53 грн. боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. ДП „Донецька залізниця” від відповідальності звільнено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином доведено, що недостача вантажу виникла при перевезенні, про що свідчить комерційні акти від 20.08.2007р. №АЭ879334/684/291 та №АЭ879335/685/290, акти загальної форми від 19.08.2007р. №8215, №8216, №8217, №8218 та акти про технічний стан вагону від 19.08.2007р. №615, №616, у зв'язку з чим відповідно до ст.ст. 31, 110, 113 Статуту залізниць України збитки від нестачі вантажу покладаються на Одеську залізницю.

В апеляційній скарзі ДП „Одеська залізниця” (відповідач-2) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому ДП „Одеська залізниця” посилається на не з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильну оцінку доказів. За доводами скаржника відповідальність за недостачу вантажу в даному випадку повинен нести вантажовідправник, оскільки він не відмовився від технічно несправних вагонів, які були надані під завантаження.

Апеляційна скарга ДП „Одеська залізниця” прийнята до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Лавренюк О.Т., Михайлова М.В. на підставі розпорядження першого заступника голови суду від 21.10.2008р. №154 „Про призначення справ”, про що 28.10.2008р. винесено відповідну ухвалу. 07.11.2008р. на підставі розпорядження голови суду №168 „Про передачу справ” справу №29/359-26/31-08-1314 передано від судді Савицького Я.Ф. судді Журавльову О.О. на розгляд судової колегії у складі: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Позивач (ЗАТ „Макіївкокс”) за вх. №1975-Д1 13.11.2008р. надав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої позивач з апеляційною скаргою Одеської залізниці не згодний і просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, з підстав, викладених у відзиву. Окрім того, 03.12.2008р. за вх. №1975-Д3 позивач надав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив розглядати апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представника позивача.

Позивач (ЗАТ „Макіївкокс”) та відповідач-1 (ДП „Донецька залізниця”) про час і місце судових засідань повідомлені належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 30.10.2008р. та від 20.11.2008р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представників позивача та відповідача-1 в судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника скаржника, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця”, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Донецька залізниця” та Державного підприємства „Одеська залізниця” вартості недостачі вантажу в сумі 1262,53 грн. При цьому позивач просив суд стягнути вартість коксової дрібноти з належного відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.01.2008р. у справі №29/359 позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” про стягнення з Державного підприємства „Донецька залізниця” та Державного підприємства „Одеська залізниця” вартості недостачі вантажу в сумі 1262,53 грн. задоволено за рахунок ДП „Одеська залізниця”. З ДП „Одеська залізниця” на користь ЗАТ „Макіївкокс” стягнуто 1262,53 грн. боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу. У задоволенні позову ЗАТ „Макіївкокс” до ДП „Донецька залізниця” у позові відмовлено (а.с. 43-44).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. по справі №29/359 зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, матеріали справи №29/359 передані до господарського суду Одеської області за підсудністю через господарський суд Донецької області (а.с. 81-83).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2008р. постанова Донецького апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. залишена без змін (а.с. 108-111).

При цьому судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що господарським судом Донецької області при винесенні рішення від 14.01.2008р. порушено правила виключної підсудності справ, встановлені вимогами ст. 16 ГПК України, а також ст. 131 Статуту залізниць України, яка встановлює порядок пред'явлення претензій до залізниць. Відповідно до вимог законодавства позивач повинен був звернутися з позовом до господарського суду Одеської області, а не господарського суду Донецької області, оскільки відповідно до даних залізничних накладних станцією призначення є Ізмаїл-експорт Одеської залізниці. Тобто, господарський суд Донецької області помилково прийняв до свого провадження та розглянув по суті справу №29/359, яка йому не підсудна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2008 року у справі №29/359-26/31-08-1314 позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” задоволено. При цьому збитки від нестачі вантажу покладені на Одеську залізницю.

Водночас апеляційний господарський суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 17.08.2007р. зі станції Ясинувата Донецької залізниці ЗАТ „Макіївкокс” у вагонах №67883710, №67877829 відправлено на адресу ДП „Ізмаїльський морський торговий порт” для фірми ТОВ „Саві” - станція призначення Ізмаїл-експорт Одеської залізниці - 106,2 тон коксової дрібноти, що підтверджується залізничною  накладною №49872214 (а.с.14-15).

Згідно з цією залізничною накладною, коксова дрібнота завантажена засобами відправника (ЗАТ „Макіївкокс”) навалом. Вантаж розміщено і закріплено згідно з Р.2 параг.1-3,5,6,8,9 сб.17 п.4.1,4.3,4.11, п.7.1,7.3,8.2 Технічних умов правильно. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагах відправника.

В процесі перевезення вантажу 19.08.2007р. на станції Знам'янка Одеської залізниці при огляді потягу з оглядової вишки у вагонах №67883710, №67877829 були виявлені на поверхні вантажу поглиблення. Наявна теча вантажу в 6 люку праворуч по ходу потягу в кожному вагоні. Деформована кришка 6 люку праворуч по ходу потягу в кожному вагоні. Між кришкою люку та поперечною балкою в кожному вагоні наявний зазор довжиною протягом всієї довжини кришки люку шириною 50 мм. Деформація люку старого походження покрита іржею. Теча вантажу усунена за допомогою дошки та паклі. Двері цілком металеві. Інші люки щільно закриті. Вагони відчеплені під охорону на знеструмлену колію для перевірки. Повідомлений ЛВВС. Про встановлені обставини станцією Знам'янка Одеської залізниці складені акти загальної форми від 19.08.2007р. №8215 та №8216 (а.с. 36, 38).

Тією ж датою станцією Знам'янка Одеської залізниці складені акти загальної форми №8217, №8218 (а.с. 37, 39), згідно з якими, при огляді вагонів на знеструмленій колії виявлено, що по документам значиться навантаження навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний. Фактично завантаження рівномірне нижче бортів 100 мм. На поверхні вантажу у вагоні №67883710 є воронкоподібне поглиблення праворуч по ходу потягу над 5-6 люками, у вагоні №67877829 –над 4-5-6 люками. Зазори в 6 люку в кожному вагоні праворуч по ходу потягу закладені дошкою та паклею. Захисне маркування відсутнє. Наявний доступ до вантажу. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Течі вантажу немає. Двері цілком металеві. Інші люки щільно закриті. Обсяги кузовів 76 куб.м. Каток застосовувався. Вагони здані під охорону та відчеплені на вагову перевірку.  

Окрім того 19.08.2007р. станцією Знам'янка складені акти про технічний стан вагону №615, №616 (а.с. 34-35), які свідчать про виявлені несправності обох вагонів, а саме стосовно кожного вагону: „Деформована кришка 6 люку праворуч по ходу потягу. Між кришкою люку та поперечною балкою наявний зазор довжиною протягом всієї довжини кришки люку шириною 50 мм. Деформація люку старого походження покрита іржею”. Причина виникнення несправності –в процесі експлуатації. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник несправності міг бачити, але не прийняв заходів по усуненню.

На підставі вищевказаних актів загальної форми станцією Знам'янка Одеської залізниці 20.08.2007р. складені комерційні акти від 20.08.2007р. №АЭ879334/684/291 та №АЭ879335/685/290 (а.с. 12, 13), в яких встановлено, що завантаження вантажу у вагонах рівномірне нижче бортів 100 мм. По документам значиться вантаж завантажений навалом, розмір навантаження відносно висоти бортів не вказаний. На поверхні вантажу у вагоні №67883710 є воронкоподібне поглиблення праворуч по ходу потягу над 5-6 люками, у вагоні №67877829 –над 4-5-6 люками. Зазори в 6 люку в кожному вагоні праворуч по ходу потягу між кришкою люку та поперечною балкою довжиною протягом всієї довжини кришки люку шириною 50 мм закладені дошкою та паклею. Течі вантажу немає. Двері цілком металеві. Інші люки щільно закриті. Каток застосовувався. Захисне маркування відсутнє. Доступ до вантажу усунений шляхом нанесення маркування вапном. Обсяги кузовів 76 куб.м. Перевантаження здійснено 20.08.2007р. на 150 тонних вагонних вагах станції. При перевантаження виявилось, що у вагоні №67883710 вага брутто –69500 кг, тара –21100 кг, нетто –48400 кг, тобто виявлено недостачу вантажу в кількості 3650 кг; у вагоні №67877829 вага брутто –71000 кг, тара –21400 кг, нетто –49600 кг, тобто виявлено недостачу вантажу в кількості 4550 кг. Перевантаження здійснювалося двічі, недостача вантажу підтвердилася. Недостача у вагон могла вміститися.

Окрім того, одержувач вантажу –ТОВ „Ізмаїльський морський торговельний порт” переуступив своє право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці за недостачу коксової дрібноти: у кількості 3650 кг у вагоні №67883710  та у кількості 4550 кг у вагоні №67877829 ЗАТ „Макіївкокс” (як відправнику вантажу), що підтверджується переуступним написом у п.5 накладної №49872214.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ЗАТ „Макіївкокс”   (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу на користь ТОВ „Ізмаїльський морський торговельний порт” (вантажоодержувач), оскільки в силу вимог ч.2 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст.909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Апеляційний господарський суд вважає, що такі обставини є підставою для відповідальності як вантажовідправника, так і перевізника вантажу, з огляду на наступне.

Так, відповідно до вимог  ч.5 ст.307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст.909,  ч.1 ст.920  ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст.2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України. При цьому, в силу вимог ч.1 ст.129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

В силу вимог ст.31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.   

Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст.917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.          

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, в актах про технічний стан вагонів від 19.08.2007р. №615, №616 встановлено, що вантажовідправник міг бачити несправність люків, які деформовані в процесі експлуатації та втрата вантажу від такої несправності є можливою, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу  вантажу покладається на відправника.  

Водночас вимогами ст.113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст.924 ЦК України та ч.1 ст.314 ГК України.  

Проте апеляційний господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст.31 Статуту залізниць України, залізниця подала під завантаження технічно несправний вагон, що в свою чергу й призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відтак, відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.    

Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9. Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.  

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність вини вантажовідправника у недостачі вугілля не відповідає обставинам справи, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Кількість і вартість відправленого вантажу позивач належним чином підтвердив рахунком-фактурою від 17.08.2007р. №2287ф та Сертифікатом якості 17.08.2007р. №1455, що є додатком до Контракту №T7D-271 від 31.03.2006р., Додаткової угоди №5 від 18.07.2007р. (а.с. 16-17), згідно з якими вартість 1 тони коксової дрібноти становить 184 грн. (без ПДВ).

Апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог (а.с. 11), відповідно до якого недостача вантажу із застосуванням норми недостачі 1% до загальної маси недостачі вантажу становить 1262,53 грн., тобто стягненню з ДП „Одеська залізниця” підлягає 631,26 грн. (1262,53 грн. / 2).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця” слід задовольнити частково, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки воно не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, позовні вимоги ЗАТ „Макіївкокс” слід задовольнити частково та стягнути з відповідача-2 –Одеської залізниці - половину вартості недостачі коксової дрібноти, при цьому ДП „Донецька залізниця” від відповідальності звільнити.         

На підставі ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.99,101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства „Одеська залізниця” задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 02 жовтня 2008 року у справі №29/359-26/31-08-1314 скасувати.  

3.Позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” задовольнити частково.

4.Стягнути з Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) 631 (шістсот тридцять одну) грн. 26 коп. вартості нестачі коксової дрібноти, 51 (п'ятдесят одну) грн. витрат по сплаті державного мита за розгляд позову, 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

5.В решті позовних вимог відмовити.

6.Державне підприємство „Донецька залізниця” від відповідальності звільнити.

7.Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1; р/р 26004198061891 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецька, МФО 335593, ЄДРПОУ 32598706) на користь Державного підприємства „Одеська залізниця” (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії АБ “Експрес-банк”, МФО 328801, ЄДРПОУ 01071315) 25 (двадцять п'ять) грн. 50 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.

8.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов