Постанова

від 02.12.2008 по справі 2/835

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/835

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 02 грудня 2008 р.                                                                                    № 2/835  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:  

Козир Т.П.- головуючого, Борденюк Є. М., Разводової С. С.,

за участю представників сторін: позивача – Рєзнікова О. В. дов. від 25.07.2008 року, відповідача –Орєхова Р. В. дов. № 4945 від 30.07.2007 року,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Росукркар'єр" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року у справі за позовом ВАТ "Лезниківський кар'єр" до ТОВ "Росукркар'єр" про стягнення боргу,

                                           У С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року до господарського суду звернулось  ВАТ "Лезниківський кар'єр" з позовом до ТОВ "Росукркар'єр" про стягнення боргу.

Посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати і розрахунку за придбану гірничу масу, просив стягнути  з ТОВ "Росукркар'єр" 7133079 гривень 03 коп. боргу. Також просив забезпечити позов шляхом арешту всього майна відповідача, а також грошових коштів на суму 3037055 гривень 61 коп. тощо.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року з метою забезпечення позову накладено арешт в межах суми 7133079 гривень 03 коп. на майно та грошові кошти відповідача, ТОВ "Росукркар'єр" до розгляду справи по суті заборонено вчиняти дії, направлені на відчуження свого майна, у тому числі шляхом передачі у статутні фонди інших юридичних осіб, передачу в оренду (найом, користування).  

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 жовтня 2008 року позов задоволено.

З ТОВ "Росукркар'єр" на користь ВАТ "Лезниківський кар'єр" стягнено 7133079 гривень 03 коп. боргу.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року і повністю відмовити в застосуванні заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції ст. 66 ГПК України.

Оскільки оскарженою ухвалою вирішено не лише питання забезпечення позову, а й прийнято позовну заяву до провадження і вирішено ряд питань, пов'язаних з підготовкою справи до розгляду, касаційну скаргу прийнято до провадження лише в частині оскарження забезпечення позову.

Заслухавши доводи представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд… має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається з матеріалів справи, заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна і грошових коштів в межах суми 7133079 гривень 03 коп., застосовані судом, відповідають заявленій позовній вимозі і за ціною позову, і за вибором конкретних заходів.

Ухвала суду про забезпечення позову в цій частині містить переконливу мотивацію щодо необхідності їх застосування.

За таких обставин господарський суд Житомирської області правильно застосував ст.ст.66, 67 ГПК України і підставно забезпечив позов шляхом арешту майна і грошових коштів відповідача в межах ціни позову.

Однак, забороняючи відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження майна, суд, в порушення ст.ст.66, 67 ГПК України, не визначив, якого саме майна і на яку суму, не навів переконливих доводів щодо необхідності застосування додатково даного заходу забезпечення позову і його співмірності з заявленою вимогою, не конкретизував, які саме дії розглядаються як такі, що направлені на відчуження майна. Таким чином, залишилися не спростованими доводи касаційної скарги щодо повного зупинення господарської діяльності відповідача понад заявлену позовну вимогу.

З огляду на викладене, оскаржена ухвала підлягає скасуванню в частині повної заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження свого майна, а в решті касаційна скарга свого підтвердження не знайшла, тому задоволенню не підлягає.

              Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року в частині заборони відповідачу до розгляду справи по суті вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження свого майна.

В решті ухвалу господарського суду Житомирської області від 15 вересня 2008 року залишити без зміни.

Головуючий                                                                        Т. Козир

Судді                                                                                    Є. Борденюк

                                                                                             С. Разводова