Постанова

від 02.12.2008 по справі 26/97-08-3090

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/97-08-3090

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"02" грудня 2008 р. Справа № 26/97-08-3090

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого - Величко Т.А., суддів: Бойко Л.І., Жукової А.М.

при секретарі судового засідання Лисіній О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Мащенко О.М.; від відповідача –Коротков Т.В.;

розглянувши апеляційну скаргу  ТОВ “Автотрансформер”

на рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008р.

зі справи № 26/97-08-3090

за позовом ТОВ “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”

до  ТОВ “Автотрансформер”

про стягнення 87101,6грн.

встановив:

В липні 2008р. ЗАТ “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс” м. Київ звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до  ТОВ “Автотрансформер” м. Одеса про стягнення 87101,6грн.- безпідставно отриманих коштів із урахуванням інфляційних, річних, 871,02грн. - витрат по держмиту, 118грн. - витрат на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачем помилково було перераховано відповідачу без будь-яких юридичних підстав суму 75100грн., яку останній не повернув, незважаючи на направлені йому листи, попередження.

Ухвалою господарського суду від 11.09.2008р. в порядку ст. 25 ГПК України, в зв'язку з реорганізацією здійснено процесуальне правонаступництво позивача - на ТОВ “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс”.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2008р. (суддя Никифорчук М.І.) позовні вимоги задоволено повністю.

Судове рішення мотивоване доведеністю заявлених вимог, неспростованих відповідачем, який без поважних причин не скористався правами, передбаченими ст. 22 ГПК України.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, ТОВ “Автотрансформер” просить рішення господарського суду скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи скаржника грунтуються на такому:

- 01.11.2007р. між ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” і  ТОВ “Автотрансформер” було підписано договір про надання послуг № Е-01/11-07, п. 3.1 якого передбачено сплату винагороди в розмірі 75100грн. Виконання робіт за договором підтверджено складеним, підписаним та скріпленим печаткою 12.12.2007р. актом про надання інформаційних послуг, за що ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” зобов'язався до 20.12.2007р. сплатити винагороду в розмірі 75100грн. Платіжним дорученням № 22 від 19.12.2007р. сума була перерахована відповідачу;

- судом не досліджувалося питання, яким чином позивач у ситуації, коли він не має (за його твердженням) жодних договірних або партнерських стосунків із ТОВ “Автотрансформер” взагалі міг перерахувати грошові кошти на рахунок товариства;

- судом не взято до уваги, що відповідно до п. 3.1 договору № 3/48 від 29.11.2007р. між ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” і  ТОВ “Ісіда” загальна сума договору складає 50000000грн.;

- позивачем не надано на неодноразові вимоги суду докази надіслання відповідачу листів про повернення "помилково перерахованих коштів";

- судом не з'ясовано, чи перейшли зобов'язання боржників ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” до ТОВ “ТЕК“Енерготранс”, оскільки відсутні належні докази того, що ТОВ “ТЕК“Енерготранс” є правонаступником ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” в частині зобов'язань ТОВ “Автотрансформер”;

- неможливість надання суду додаткових документів пов'язана з відсутністю директора тривалий час і зміною головного бухгалтера.

ТОВ “Автотрансформер”, в свою чергу, звернулось до судової колегії з відзивом на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін оскаржуване рішення, з огляду на те, що воно прийняте із додержанням усіх норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

19.12.2007р. позивач здійснив платіж у сумі 75100грн. на банківські реквізити ТОВ “Автотрансформер”. В зазначеному платіжному дорученні №22 призначенням платежу було зазначено: "сплату за послуги згідно договору № 3/48 від 29.11.2007р. без ПДВ".

Як свідчать матеріали справи,  вищеозначений платіж було здійснено на виконання договору про надання послуг № Е-01/11-07 від 01.11.2007р., укладеного між ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” і  ТОВ “Автотрансформер”, згідно якого ТОВ “Автотрансформер” зобов'язалось за завданням ЗАТ “ТЕК “Енерготранс” надати йому за плату інформаційні послуги (аналіз, збір та подання інформації щодо чинних в Україні до 31.01.2008р. комерційних пропозицій на автотранспортну техніку з надданям порівняльних технічних характеристик), а ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” - прийняти ці послуги та сплатити винагороду за їх надання.

П. 3.1 зазначеного договору передбачено сплату винагороди в розмірі 75100грн. П. 3.2 передбачено, що ця сума має бути сплачена протягом 5 банківських днів з моменту складання акту про надання послуг.

12.12.2007р. ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” був складений, підписаний (головою правління Лягушою О.С.) та скріплений печаткою акт про надання інформаційних послуг, який був направлений ТОВ “Автотрансформер” факсограмою 16.12.2007р. Як свідчить акт,  ТОВ “Автотрансформер” своєчасно, у повному обсязі та з належною якістю виконало свої зобов'язання за договором № Е-01/11-07. Таким чином,  ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” було зобов'язано до 20.12.2007р. сплатити винагороду у розмірі 75100грн., що і зробило 19.12.2007р. платіжним дорученням № 22.

З наведеного вбачається, що перерахування  ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” на рахунок ТОВ “Автотрансформер” 75100грн. сталось не внаслідок помилки, як стверджує позивач, а відповідно до виконання умов договору № Е-01/11-07 від 01.11.2007р.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що зазначений платіж мав бути сплачений ТОВ "Ісіда" згідно договору № 3/48 від 29.11.2007р. тому, що  загальна сума договору № 3/48 відповідно до специфікації складає 50000000грн., а не 75100грн., а предметом договору є поставка вугільної продукції.

Також не підтерджується матеріалами справи надсилання відповідачу та отримання ним листів ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” про помилкове перерахування 75100грн. з проханням повернути гроші.

Перелічені факти вказують на те, що згідно платіжного доручення № 22 від 19.12.2007р. ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” здійснило сплату по договору № Е-01/11-07, адресовану ТОВ “Автотрансформер”, але в платіжному дорученні помилково було вказано договір № 3/48 від 29.11.2007р., замість № Е-01/11-07 від 01.11.2007р.

Враховуючи вищевикладене, висновок господарського суду про доведеність помилкової сплати ЗАТ “ТЕК“Енерготранс” 75100грн., які повинні були бути сплачені ТОВ "Ісіда", ТОВ “Автотрансформер” є невірним і спростовується матеріалами справи. Господарським судом було безпідставно стягнуто з ТОВ “Автотрансформер” на користь ТОВ “ТЕК“Енерготранс” 75 100грн. разом з індексом інфляції та 3% річних - 12001,6грн. - всього 87101,6грн.

Таким чином, судове рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги- залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 99, 101, 103 –105 ГПК України, колегія суддів постановила:

Рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008р. у справі № 26/97-08-3090 скасувати, в позові відмовити.

Стягнути з ТОВ “Транспортно-експедиційна компанія “Енерготранс” на користь ТОВ “Автотрансформер” 435 грн. 51коп. - держмита за апеляційне провадження.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Постанова в порядку ст.105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Т.А. Величко   

  Судді :                                                                                        Л.І. Бойко

                                                                                                       А.М. Жукова