Рішення

від 02.12.2008 по справі 2/242-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/242-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 2/242-08

За позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна», м. Київ

до відповідача:          товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой», м. Бровари

про                                  стягнення  16109,68 грн.

Суддя                                                         О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача:          Левіна Т.М., уповноважена, довіреність від 20.09.2008р. № 377;

від відповідача:          не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна», м. Київ –04.11.2008р. звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою від 21.10.2008р. № 279 до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой»,  м. Бровари в якій просить стягнути з відповідача борг за отриманий товар в сумі        11249,78 грн., збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 3071,19 грн., проценти в сумі 1788,71 грн., всього 16109,68 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач подав витребувані судом документи та повністю підтримав позовні вимоги. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором поставки від 26.09.2006р. № 257/06 та не сплатив за отриманий за видатковою накладною від 30.08.2007р. № 9448-Київ, в результаті чого у відповідача утворився борг в сумі 11249,78 грн. Також позивач стверджує, що за порушення строків сплати за отриманий товар з відповідача належать до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 3071,19 грн. та проценти в сумі 16109,68 грн.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, в судові засідання 18.11.2008р. та 02.12.2008р. свого представника не направив, про причини не направлення суд належним чином не повідомив, хоча про день час та місце їх проведення повідомлявся судом вчасно належним чином.

Враховуючи те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи належним чином та вчасно повідомлялись про день, час та місце проведення судового засідання, те, що розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»,        м. Київ (далі –ТОВ «Т.Б.М.-Україна») до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой», м. Бровари (далі –ТОВ «Ліждвой»), вислухавши пояснення представника позивача та вивчивши додатково подані документи, суд

встановив:

Відповідно до частини 1  ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між позивачем та відповідачем 01.03.2008р. договір  поставки від 26.09.2006р. № 257/06 (далі Договір) відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Т.Б.М.-Україна») зобов'язується постачати покупцю (ТОВ «Ліждвой») товар згідно з прийнятою до виконання заявкою (специфікацією) і встановлений цим Договором термін, а покупець зобов'язується  приймати і оплачувати товар, який поставляє постачальник.

Відповідно до розділу 2 Договору асортимент та ціна товару, який поставляється за договором, погоджується сторонами у прайс - листі. Поставка окремих партій товарів здійснюється у відповідності до заявок (специфікацій), які надаються покупцем постачальнику. В заявці (специфікації) покупець вказує назву організації покупця, контактні телефони, артикули, найменування (згідно з прайс –листом постачальника), кількість товару, що має бути поставлений, і спосіб поставки.

Згідно з пунктом 4.1. Договору поставка товару здійснюється постачальником шляхом передачі товару покупцю на умовах EXW склад постачальника (Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, 20А), якщо інше не передбачено цим Договором і додатковими угодами сторін. Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за згодою сторін постачальник здійснює доставку товару на склад покупця.

Відповідно до пункту 5.2. Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець може оплатити товар готівкою в касі постачальника в рамках лімітів, встановлених Національним банком України. Грошове зобов'язання покупця по оплаті товару вважається виконаним з моменту зарахування грошових коштів на рахунок постачальника (або надходження їх до каси постачальника у разі здійснення готівкових розрахунків у випадках, передбачених даним договором).

Відповідно до  ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до видаткової накладної від 30.08.2007р. № 9448-Київ ТОВ „Т.Б.М.-Україна” поставило ТОВ „Ліждвой” товар на суму 11249,78 грн. (копія видаткової накладної залучена до матеріалів справи).

Про отримання товару відповідачем свідчить довіреність відповідача ЯНХ № 429264 від 29.08.2007р., видана повноважній особі відповідача на отримання товару від ТОВ „Т.Б.М.-Україна” (копія довіреності залучена до матеріалів справи) та підпис уповноваженої особи в вищезазначеній видатковій накладній.

Відповідач за отриманий за видатковою накладною від 30.08.2007р. № 9448-Київ товар не сплатив.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений за видатковою накладною від 30.08.2007р.        № 9448-Київ товар складає 11249,78 грн.

Позивач та відповідач при укладенні Договору визначили порядок оплати, однак жодним пунктом не встановили строк оплати за поставлений товар.

Згідно пункту 9.3. Договору у випадку, якщо спірні питання, що можуть виникнути між сторонами при виконанні цього Договору, не врегульовані Договором, вони підлягають вирішенню за нормами Цивільного та Господарського кодексів України, інших нормативних актів, при цьому норми Цивільного кодексу будуть мати пріоритет.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем 05.05.2008р. було направлено відповідачу претензію від 17.03.2008р., в якій позивач пропонує відповідачу сплатити борг за поставлений товар з урахуванням індексу інфляції в сумі 13049,74 грн. та три проценти річних в сумі 173,88 грн.(копія претензії залучена до матеріалів справи). Про отримання зазначеної претензії відповідачем свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.03.2008р. № 4973732 (копія повідомлення про вручення поштового відправлення залучена до матеріалів справи), з якого вбачається, що відповідач отримав претензію 01.04.2008р. Таким чином строк сплати за поставлений товар настав 11.04.2008р. Відповідач відповідь на претензію не надав та борг не сплатив.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної оплати за поставлений товар, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі - 11249,78 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Позивачем заявлено до стягнення збитки, завдані інфляційними процесами в сумі 3071,19 грн. Розрахунок збитків, завданих інфляційними процесами позивачем здійснено за період з 05.11.2007р. по 18.09.2008р. При розрахунку збитків, завданих інфляційними процесами позивачем на враховано, що строк оплати за поставлений товар настав 11.04.2008р.

Таким чином, враховуючи:

- наявність у відповідача заборгованості за отриманий товар;

- строк виконання зобов'язання, визначений ч. 2 ст. 530 ЦК України;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначену ст. 625 ЦК України;

- Рекомендації Верховного суду України № 62-97р. від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ;

- оприлюднені Державним комітетом статистики України в офіційних друкованих органах індекси інфляції за відповідний період,

вимога позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 3071,19 грн. підлягає задоволенню частково, а саме в сумі –652,49 грн.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача проценти в сумі 1788,71 грн. При нарахуванні процентів позивач посилається на пункт 5.3. Договору та ст. 694 ЦК України.

Відповідно до пункту 5.3. Договору допускається поставка товару по пред'явленні покупцем оригіналу платіжного доручення про перерахування грошей з відміткою банку покупця про здійснення оплати. Якщо протягом 3-х банківських днів з моменту відвантаження товару за платіжним дорученням сума платежу не надходить на поточний рахунок постачальника, постачальник виставляє покупцю додатковий рахунок для сплати відсотків у розмірі 0,05% від ціни поставки в день. Відсотки нараховуються у відповідності зі ст. 694 ЦК України з дня відвантаження товару. Покупець повинен оплатити додатковий рахунок протягом 3-х банківських днів.

Позивачем не надано суду доказів того, що поставка товару за видатковою накладною від 30.08.2007р. № 9448-Київ була здійснена по пред'явленню відповідачем оригіналу платіжного доручення про перерахування грошей з відміткою банку покупця про здійснення оплати. Крім того посилання позивача при нарахуванні процентів на ст. 694 ЦК України є безпідставними, оскільки положеннями ст. 694 ЦК України регулюється продаж товару в кредит.

Відповідно до пункту 1 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу.

Позивач та відповідач не передбачили в договорі поставки від 26.09 2006р. № 257/06 можливості продажу товару в кредит з відстроченням або розстроченням платежу. Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача процентів в розмірі 0,05% від ціни поставки в день в сумі 1788,71 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене суд частково задовольняє позов товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна», приймає рішення про стягнення з відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой»заборгованості в сумі 11902,27 грн., в тому числі основного боргу в сумі 11249,78 грн. та збитків, завданих інфляційними процесами в сумі 652,49 грн. та відповідно до частини 5 ст. 49 ГПК України покладає на обидві сторони судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Беручи до уваги викладене вище, керуючись ст.ст. 11, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 625, 629, 694 ЦК України, ст.ст. 173 ГК України, ст.ст.49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой»задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ліждвой»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 144, ідентифікаційний код 34361241,                         р/р № 26006410767031 в Київській ОФ АКБ «УСБ»м. Київ, МФО 321013),

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М.-Україна» (03000,     м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26 (поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, б-р Незалежності, буд. 24), ідентифікаційний код 31111213, р/р 26007370003980 в Банку «Фінанси та кредит»у м. Бровари, МФО 300937) 11249,78 грн. (одинадцять тисяч двісті сорок дев'ять гривень сімдесят вісім копійок) основного боргу, 652,49 грн. (шістсот п'ятдесят дві гривні сорок дев'ять копійок) збитків, завданих інфляційними процесами, державне мито в сумі 112,50 грн. (сто дванадцять гривень п'ятдесят копійок) та 87,18 грн. (вісімдесят сім гривень вісімнадцять копійок) за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               

Повний текст рішення підписаний 09.12.2008р.