Постанова

від 14.06.2006 по справі 47/137-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/137-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.06.2006р.м.Київ№ 47/137-А

10:40

За позовомКиївського міського центру зайнятості

ДоПриватного підприємтва "Ярос"

Простягнення 2850,00 грн.

Головуючий суддя : Станік С.Р.

Секретар судового засідання : Разумовська Т.О.

Представники сторін:

Від позивача:Іванова І.Б. –юрисконсульт;

Від відповідача:Січкарук А.А. –Директор;

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.06.2006 року о 10 год. 40 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 19.06.2006 року, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст.  167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київський міський центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємтва "Ярос" –2850,00 грн. через порушення відповідачем строку подання позивачу даних про вивільнення працівників відповідачем передбачені статтею 20 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII.

Ухвалою від 26.05.2006 року відкрито адміністративне провадження у справі з урахуванням вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних положень, ст.  ст.  17, 18, 20, 48, 50 Кодексу адміністративного судочинства України (який набрав чинності з 01.09.2005) та попереднє судове засідання у справі №47/137-А призначено на 14.06.2006 року (за згодою сторін розгляд справи було розпочато 14.06.2006 року).

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з їх правами та обов'язками у відповідності із ст. 49, 51, 130 КАС України.

Повноважний представник прокуратури у судовому засіданні 14.06.2006 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовільнити у повному обсязі.

Повноважний представник позивача у судовому засіданні 14.06.2006 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд адміністративний позов задовільнити у повному обсязі.

Повноважний представник відповідача у судовому засіданні 14.06.2006 року проти задоволення адміністративного позову не заперечував, будь яких заперечень по суті спору (в тому числі нормативно-обґрунтованих) суду у ході судового засідання від 14.06.2006 року –не надав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з проведеною перевіркою Приватного підприємтва "Ярос", що відбулась 20.03.2006 року, здійснену головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості було виявлене порушення п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується актом №120-Ш від 20.03.2006 року про порушення законодавства України про зайнятість населення, у зв'язку з чим, на думку позивача, підприємство відповідача, внаслідок порушення строку подання позивачу даних про вивільнення працівника (Зеленкова В.І.) передбачених статтею 20 Закону України “Про зайнятість населення”, зобов'язано сплатити Київському міському центру зайнятості штраф у розмірі річної заробітної плати вищезгаданого працівника, а саме у сумі –2850,00 грн. (сумарний розмір заробітної плати згідно довідки №02 до акту про порушення законодавства України про зайнятість населення від 17.03.2006 року). Оскільки відповідачем у визначений законом термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

        На виконання ч. 1, 2 статті 18 Закону України “Про зайнятість населення” від 1991.03.2001 року № 803-XI, п. 1, 2, 4, 8 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість, затвердженого постановою КМУ №47 від 24.06.1991 року, позивачем було проведено перевірку Приватного підприємтва "Ярос", що відбулась 20.03.2006 року, яка здійснена головним спеціалістом Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Київського міського центру зайнятості, внаслідок чого було виявлене порушення п.5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення», що підтверджується актом №120-Ш від 20.03.2006 року про порушення законодавства України про зайнятість населення.

           Так, перевіркою від 20.03.2006 року (що знайшло своє відображення у акті №120-Ш від 20.03.2006 року про порушення законодавства України про зайнятість населення) було встановлено, що Наказом №19 від 30.12.2005 року за п.1 ст.40 КЗпП України було звільнено Зеленкова В.І.

           Звіт про наступне вивільнення Зеленкова В.І. (не   пізніш  як  за  два  місяці згідно ч. 2 п. 5 статті 20 Закону України “Про зайнятість населення” від 1991.03.2001 року № 803-XI)  та звіт про фактичне вивільнення Зеленкова В.І. (в десятиденний термін після вивільнення) в центр зайнятості відповідачем –не подавався, що відповідачем не заперечувалось у ході розгляду справи по суті та письмових пояснень, заяв чи клопотань з цього приводу з загального відділу Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/137-А не надходило.

           Згідно довідки відповідача (Приватного підприємтва "Ярос") №02 від 17.03.06 до акту №120-Ш від 20.03.2006 року про порушення законодавства України про зайнятість населення річна заробітна плата Зеленкова В.І. складає –2850,00 грн.

           Також, згідно акту №120-Ш від 20.03.2006 року про порушення законодавства України про зайнятість населення відповідачу, було запропоновано у 10-ти денний термін внести штраф у розмірі сукупної річної заробітної плати вищезгаданого вивільненого працівника у сумарному розмірі –2850,00 грн. на відповідні рахунки вказані у акті, а саме до державного фонду сприяння зайнятості, які використовуватимуться для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

      Приватне підприємтво "Ярос" у добровільному порядку імперативні вимоги Акту щодо сплати суми штрафу у десятиденний строк не виконало, що повноважним представником відповідача не заперечувалось у ході розгляду справи по суті та письмових пояснень, заяв чи клопотань з цього приводу з загального відділу Господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №47/137-А не надходило.

      З метою досудового врегулювання спору, Київським міським центром зайнятості 10.04.2006 року до відповідача (ПП "Ярос") направлено претензію №11-2200 від 10.04.06 з вимогою оплатити вищенаведений штраф, відповіді на яку, що повноважним представником відповідача не заперечувалось, до Київського міського центру зайнятості не надходило.

      На день розгляду справи у суді, на думку позивача, підприємство відповідача, внаслідок порушення строку подання позивачу даних про вивільнення працівника (Зеленкова В.І.) передбачених статтею 20 Закону України “Про зайнятість населення”, зобов'язано сплатити Київському міському центру зайнятості штраф у розмірі річної заробітної плати вищезгаданого працівника, а саме у сумі –2850,00 грн. (сумарний розмір заробітної плати згідно довідки №02 до акту про порушення законодавства України про зайнятість населення від 20.03.2006 року №120-Ш). Через те, що відповідачем у визначений законом термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить стягнути вказану суму у примусовому порядку.

           Так, згідно статті 18 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

          Згідно пунктів 1, 2, 4 (пп. «ф»), 8 (пп. «л») Положення про державну службу зайнятості, затвердженого вказаною постановою КМУ №47, державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Мінпраці, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості.

           Державна служба зайнятості відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності, законодавства про зайнятість населення.

             Згідно статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII Державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

             Згідно статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується зокрема: право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 процентів - протягом 90 календарних днів і 50 процентів - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати; збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи; право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законом строку осіб передпенсійного віку, які мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії. Витрати, пов'язані із достроковим виходом на пенсію, здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України з наступним відшкодуванням цих витрат із Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

      Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і компенсації відповідно до законодавства.

           Частиною другою цієї ж статті Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII встановлено, що у разі коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 цього Закону.

        Право державної служби зайнятості на стягнення штрафів з підприємств, установ, організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання останніми державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, регламентовано пунктом 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII, згідно якої при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів, за не подання або порушення строків подання яких стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Дані кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Беручи до уваги до уваги те, що суму штрафу за не подання у 10-ти денний строк після вивільнення списків фактично вивільнених працівників (Зеленкова В.І., - в тому числі за неподання останніми державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення Зеленкова В.І. за 2-ва місяці до фактичного його вивільнення), до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття,  у загальному розмірі –2850,00 грн. (річна заробітна плата Зеленкова В.І. складає 2850,00 грн.) ПП “Ярос” у встановлені законодавством строки (в тому числі Актом №120-Ш від 19.05.2005 року про порушення законодавства України про зайнятість населення) не сплатило; факт не подання відповідачем у 10-ти денний строк після вивільнення списків фактично вивільнених працівників (Зеленкова В.І., - в тому числі факт неподання відповідачем державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення Зеленкова В.І. за 2-ва місяці до фактичного його вивільнення) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття встановлено Актом №120-Ш від 19.05.2005 року про порушення законодавства України про зайнятість населення; вищенаведені факти повноважним представником відповідача –директором підприємства Січкаруком А.А. не заперечувались; доказів сплати відповідачем зазначеної санкції станом на день розгляду цього спору не надано, суд, приходить до висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог щодо стягнення з Приватного підприємтва “Ярос” штрафу згідно імперативних вимог пункту 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII за не подання відповідачем у 10-ти денний строк після вивільнення списків фактично вивільнених працівників, а саме –Зеленкова В.І. (та в тому числі за неподання відповідачем державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення Зеленкова В.І. за 2-ва місяці до фактичного його вивільнення) до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумарному розмірі –2850,00 грн. (річна заробітна плата Зеленкова В.І. згідно довідки №02 від 17.03.2006 року становить –2850,00 грн.), і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі та які підлягають стягненню з відповідача у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст.  94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов Київського міського центру зайнятості до –Приватного підприємтва “Ярос” –задовільнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємтва “Ярос” (02125, м. Київ, вул. Алішера Навої, 76, код 31924557, р/р №26001001142001 у КФАТ “Укрінбанк”, МФО 300250) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р №37179301900001 Управління Державного казначейства м. Кииєва, МФО 820019, код 03491091) штраф у сумі –2850 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

           3.   Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після  

                 закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

                 Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

4.          Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                   С.Р. Станік

          Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –19.06.2006.