Ухвала

від 03.07.2012 по справі 308-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

03.07.2012Справа №5002-16/308-2011

За заявою кредитора - Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (01004, м. Київ, вул.. Пушкінська,42/4, ідентифікаційний код 14361575).

До боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Про визнання банкрутом

Суддя М.О.Білоус

Представники:

Від кредитора - ОСОБА_4, довіреність постійна № 192 від 20.03.2012 р.

Від боржника - не з'явився

Від Відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим - не з'явився

Ліквідатор - Петухова Л.В.

Зацікавлена особа - не з'явився

Суть спору: Кредитор - Публічне акціонерне товариство «Індустріально - експортний банк» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, у порядку передбаченому ст.47-48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2011р. Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Петухову Ларису Василівну (а.с.88-91).

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.04.2011 р. було замінено ініціюючого кредитора по справі - ПАТ «Індустріально - експортний банк», на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (а. с. 156-157).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.02.2012 р. визнано недійсним договір дарування від 23.07.2010 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського нотаріального округу ОСОБА_7, реєстраційний номер 1531.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.02.2012 р. продовжено строк ліквідаційної процедури боржника та повноваженнь ліквідатора Петухової Л.В. на шість місяців, тобто до 24.07.2012 р.

21.05.2012 р. на адресу суду від Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» надійшла заява, в якій просить суд визнати недійсним договір дарування від 23.07.2010 р., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстраційний номер 1534.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.05.2012 р. було призначено до розгляду заяву ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.06.2012 р. розгляд заяви було відкладено, у зв'язку з неявкою боржника та зацікавленої особи.

Представник ПАТ «Креді Агріколь Банк» у судовому засіданні 03.07.2012 р. підтримав надану заяву про визнання угоди недійсною.

Ліквідатор у судовому засіданні 03.07.2012 р. згідно з письмових пояснень по заяві ПАТ «Креді Агріколь Банк», просив суд задовольнити заяву у повному обсязі та визнати недійсним угоду.

Боржник в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що був повідомлений належним чином про день розгляду справи, заперечень від останнього до суду не находило.

У судове засідання 03.07.2012 р. зацікавлена особа ОСОБА_6 також не з'явилась, про день розгляду справи повідомлена належним чином - рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не сповістила. Заперечень на заяву не надала.

Розглянувши матеріали справи, заяву Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», додаткові надані документи, заслухавши пояснення представника кредитора та ліквідатора, суд встановив

23.07.2010 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,0897 гектар, кадастровий номер якої 0123582500:01:001:0032, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

Договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстраційний номер 1534.

На думку заявника договір дарування від 23.04.2010 р слід визнати недійсним, оскільки укладення зазначеного договору дарування переслідувало за мету уникнення матеріальної відповідальності по зобов'язаннях боржника перед кредитором ПАТ «Креді Агріколь Банк» та позбавлення боржника майна, за рахунок якого могли би бути погашені вимоги кредиторів.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» угоди громадянина-підприємця, пов'язані з відчуженням або передачею іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.

Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» є кредитором боржника - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 і ця обставина встановлена в ході провадження справи про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 Отже, кредитор відповідно до ст. 47 «Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», має право звертатись до суду з заявою про визнання угоди громадянина-підприємця, пов'язаної з відчуженням майна недійсним. Про це також містилась вказівка Вищим господарським судом України в постанові від 25.10.11 р. у справі № 5002-22/1185-2011 ( а. с. 150-153 т. 3).

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що заінтересовані особи стосовно боржника це особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є заінтересованою особою відносно боржника, оскільки є дочкою боржника - ОСОБА_3.

Слід зазначити, що справа про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 порушено судом 27.01.2011року.

Спірний договір дарування земельної ділянки був укладений 23.07.2010 р.

Тобто, відчуження майна громадянина - підприємця ОСОБА_3 заінтересованим особам відбулося протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство.

Матеріали справи свідчать, що 15.03.2010 року ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві в примусовому порядку з кореспондентського рахунку банку було списано 2 566 618,62 грн. на виконання наказів Господарського суду Автономної Республіки Крим, що були видані на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.12.2010 р.

6 квітня 2010 року Вищим господарським судом України було скасовано вказану постанову Севастопольського апеляційного господарського суду.

12 травня 2010 року Банком до Господарського суду АРК направлено заяву про поворот виконання рішення суду. 18.08.2010 р. заяву про поворот виконання рішення задоволено в частині повернення 1 166 644,83 грн. на користь банка.

Ці факти найшли відображення в ухвалі ГС АРК від 18.08.10 р. у справі № 2-24/2540-09, яким ПАТ «Індустріально- експортний банк» були повернуті грошові кошти в сумі 1 166 644,83 грн., шляхом стягнення з СПД ОСОБА_3 та виданий відповідний поворотний наказ ( а. с. 8-13 т.1).

В подальшому 23 липня 2010 року ОСОБА_3 укладає договір дарування домоволодіння зі своєю дочкою ОСОБА_6, який нотаріально посвідчений за № 1531, який ухвалою від 17.02.2012 р. визнаний недійсним.

27 серпня 2010 р. кредитором отримано поворотний наказ ( а. с. 13 т. 1).

07 вересня 2010 р. наказ про стягнення коштів з боржника направлено до Державної виконавчої служби для примусового виконання.

17 грудня 2010 р. наказ повернуто кредитору без виконання у зв'язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернено стягнення ( а. с. 15 т.1).

Відповідно до ч.2 ст.128 Господарського кодексу України, громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Також, відповідно до ч.1 ст.52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

У відповідності до ст. 316 ЦК України визначене загальне поняття права власності. Згідно з п.1 цієї статті правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Суб'єктами права власності згідно зі ст. 318 ЦК України є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу, тобто - фізичні особи та юридичні особи.

Таким чином, закон не передбачає такого суб'єкта права власності як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Більш того, чинне законодавство не розмежовує майно фізичної особи від її майна як фізичної особи-підприємця.

Судом встановлено, що договір дарування житлового будинку, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 23.07.2010 р., який нотаріально посвідчений за № 1531, визнаний судом недійсним. Проте, земельна ділянка, яка до 23.07.2010 р. належала боржнику, знаходиться під зазначеним домоволодінням, а відтак саме на це майно можливо було звернути стягнення для погашення боргу перед кредиторами, оскільки це майно не відноситься до переліку видів майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до діючого законодавства України.

Проте, слід зазначити, що боржник володіла нерухомим майном - земельною ділянкою площею 0,0897 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яке вона могла продати, або на яке могло бути звернене стягнення, а кошти отриманні від продажу нерухомого майна можливо було спрямувати на погашення заборгованості перед кредитором.

З вищезазначеного вбачається, що боржнику на дату підписання договору дарування від 23.07.2010 р. було відомо про існування боргу перед кредитором, скасування Вищим Господарським судом України постанови САГС на підставі якої СПД ОСОБА_3 отримала грошові кошти у розмірі 1 166 644,83 грн., про заяву банку про поворот виконання рішення.

Таким чином, за 2 місяці після подання ПАТ «Креді Агріколь Банк» заяви про поворот виконання рішення та менш ніж за місяць до отримання наказу про поворот виконання рішення ОСОБА_3 здійснила дії по відчуженню свого майна з метою приховати його, уклала спірний договір дарування земельної ділянки, тобто розпорядилася своїм майном таким чином, щоб уникнути майнової відповідальності перед кредитором.

Отже, своїми діями боржник завдав шкоду інтересам ПАТ «Креді Агріколь Банк», позбавивши права кредитора на отримання частини майна боржника в рахунок погашення боргу. При цьому, продаж, передача, відчуження у будь - який спосіб боржником свого майна, позбавляє кредитора його права на власність. Такий спосіб позбавлення кредитора права на майно може бути визнаний судом противоправним, а така угода боржника - недійсною.

Враховуючи хронологію подій, та з огляду на спеціальність норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які спрямовані на забезпечення визначеності об'єму майна боржника протягом усієї процедури банкрутства, створення необхідних умов як для подолання неплатоспроможності боржника, так і для більш повного задоволення вимог кредиторів, що проявляється у забезпеченні усіх кредиторів рівними правовими можливостями при задоволенні їх вимог, реалізації їх прав і законних інтересів, забезпеченні конституційного принципу рівності усіх перед законом.

Укладення спірного договору дарування унеможливило задоволення вимог кредиторів, оскільки заінтересованій особі безоплатно передано активи боржника та дана безоплатна передача мала єдину ціль виведення всіх активів боржника з його володіння для уникнення майнової відповідальності перед кредиторами.

Слід зазначити, що для поповнення ліквідаційної маси боржника законодавець ст. 47 Закону про банкрутство встановив додаткові підстави для визнання угод недійсними з відчуження та передачі іншим способом майна громадянина - підприємця.

Для застосування такої підстави необхідно наявність наступних умов:

- відчуження або передача майна іншим засобом, в даному випадку укладення договору дарування;

- стороною угоди повинна виступати зацікавлена відносно боржника особа - це донька боржника - ОСОБА_6 ( урозумінні ст. 1 Закону);

- угода повинна бути здійснена не більше ніж за рік до порушення справи про банкрутство - справа про банкрутство СПД ОСОБА_3 порушена 27.01.2011 р., а угода вчинена 23.07.2010 р.

Отже, судом встановлено наявність всіх цих умов, що є підставою для визнання недійсним договору дарування земельної ділянки від 23.07.10 р., укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7 за реєстраційним № 1534.

Таким чином, розглядом заяви кредитора та матеріалами справи підтверджено, що з метою укладання спірної угоди боржником була здійснена спроба уникнути майнової відповідальності перед кредитором шляхом укладення договору дарування земельної ділянки, що має характер удаваного правочину. Угоду вчинено боржником для приховання майна. Удавані угоди, крім того, згідно зі ст. 235 ЦК України визнаються недійсними.

Частиною 6 статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Одним із наслідків, які встановлені спеціальною нормою ч. 9 ст. 47 Закону про банкрутство є можливість визнання недійсними угод боржника.

Визнаючи угоду боржника недійсною, слід зазначити, що до ч. 7 ст. 47 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина - підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення.

Суд звертає увагу, що правовий інститут звільнення майна боржника від звернення на нього стягнення діючим в Україні законодавством регулюється ЗУ «Про виконавче провадження». Відповідно до додатку до ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.99 р. встановлено Перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Цим переліком повинні керуватися учасники провадження (ліквідатор, боржник та інші) при визначенні майна боржника фізичної особи - підприємця для формування ліквідаційної маси.

Таким чином, вимоги по заяві Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд також приймає до уваги, що боржник не скористався своїми процесуальними правами та не надав своїх обґрунтованих заперечень під час розгляду заяви банку.

Враховуючи викладене вище, керуючись ст. ст. 1, 12, ч. 9 ст. 47 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк».

2. Визнати недійсним договір дарування від 23 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_7, реєстраційний № 1534.

Суддя М.О. Білоус