Рішення

від 03.07.2012 по справі 1681-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

Іменем України

03.07.2012Справа №5002-15/1681-2012

За позовом Заступника прокурора м. Сімферополя (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 11) в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; ідентифікаційний код 33433669)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3; ідентифікаційний код 33445590)

про внесення змін до договору

Суддя Іщенко І.А.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Прокурор - Аледінов Н.Е., посвідчення №12031

Від позивача - ОСОБА_2, представник, довіреність №24/01-55/2827 від 19.10.2011

Від відповідача - не з'явився

Обставини справи: Заступник прокурора м. Сімферополя в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест», в якому просить суд внести зміни до договору оренди землі від 27.07.2010 та викласти пункти договору в наступній редакції:

«2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9417047,12 грн. (Дев'ять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч сорок сім грн. 12 коп.)».

«4.1. Орендна плата встановлюється в розмірі 479476,64 грн. (Чотириста сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 64 коп.) на рік і вноситься в грошовій формі наступним чином: щомісячно до 30 числа, місяця наступного за розрахунковим - 39956,39 грн. (Тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 39 коп.).

Розрахунок орендної плати, підписаний сторонами, є невід'ємним додатком Договору (Додаток № 1)».

«3.2. Після закінчення терміну дії Договору Орендар, який належно виконує обов'язки відповідно до умов Договору, має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк у встановленому порядку».

«3.3. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий термін, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця в установленому порядку, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору (але не раніше ніж за два місяці до закінчення строку Договору)».

«4.3. У випадках зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни розмірів земельного податку, зміни елементів податку, орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану земельної ділянки не з вини Орендаря, підтверджені документами, в інших випадках, передбачених чинним законодавством, розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду протягом 30 днів з моменту виникнення відповідних обставин, шляхом внесення відповідних змін до Договору. Приведення в даному випадку умов Договору у відповідність до встановлених вимог здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до Договору».

«8.4. Передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не допускається».

Та доповнити розділ 3 Договору пунктами наступними пунктами:

«3.4. У разі відсутності повідомлення про відновлення Договору, поданого в установленому порядку і не відновлення Договору відповідно до вимог законодавства та цього Договору, Договір припиняє свою дію у зв'язку із закінченням строку, на, який він укладений. З моменту закінчення терміну дії Договору припиняються всі права та обов'язки по ньому, і ділянка підлягає поверненню в установленому законом порядку. У випадку, якщо термін дії Договору закінчився з підстав, зазначених вище, а Орендар продовжує вносити орендну плату, це не тягне за собою автоматичне відновлення Договору. В цьому випадку, сума орендної плати, внесена Орендарем, поверненню не підлягає ».

«3.5. При поновленні договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, а також відповідно до п.3.3 Договору, його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості щодо розміру орендної плати та інших істотних умов Договору, переважне право Орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки припиняється».

Також, позивач просить суд зобов'язати орендаря протягом 10 днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди здійснити дії щодо його реєстрації в установленому законом порядку.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив, надіслав до суду клопотання з проханням відкласти розгляд справи, у зв'язку з відрядженням його представника ОСОБА_3

Відносно клопотання про відкладення розгляду справи суд зазначає, що стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін та неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд залишає без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи також з огляду на те, що відповідач, як юридична особа, не обмежений у кількісному складі уповноважених представників з метою представництва своїх інтересів в суді.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Сімферопольською міською радою (Орендодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест» (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с.11-12).

Даний договір був зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради 27.07.2010 за №2004 та в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.2011 за №011010004000149.

Пунктом 1 Договору передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування складської бази, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь АР Крим, Україна, 11 км. Московського шосе, кадастровий номер 01 101 000 00:06:001:0527.

Пунктом 2.2. Договору встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки у розмірі 2 435 693,84 грн.

Згідно пункту 3.2. Договору, після закінчення терміну дії Договору Орендар, що виконував належним чином зобов'язання у відповідності з умовами договору має переважне право на відновлення договору оренди.

Відповідно до пункту 3.3. Договору, про свої наміри укласти договір оренди на новий строк орендар повідомляє орендодавця не менш як за два місяці до закінчення строку дії договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлена орендна плата у розмірі 97 371,80 грн. за рік та обчислюється наступним чином: щомісяця до 30 числа 8 114,32 грн.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін також у випадках зміни умов господарювання, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендодавця та орендаря, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно пункту 8.4. Договору, застава земельної ділянки не допускається.

30.06.2011 Сімферопольською міською радою було прийняте рішення №177 «Про нормативну грошову оцінку земель м. Сімферополя Автономної Республіки Крим», яким вирішено:

1. Затвердити технічну документацію по нормативній грошовій оцінці земель м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, виконану ТОВ «Проектінвестбуд»;

2. Затвердити вартість одного квадратного метра земельної ділянки визначеного функціонального використання оціночним земельним районам м. Сімферополя;

3. Нормативна грошова оцінка земель м. Сімферополя підлягає застосуванню в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Рішенням Сімферопольської міської ради №61 від 21.01.2011 «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю» встановлені коефіцієнти (кратність) до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати за землю по м. Сімферополю та відмінено рішення Сімферопольської міської ради №264 від 24.05.2007 «Про орендну плату за землю по м. Сімферополю».

Позивачем була запропонована відповідачу для підписання додаткова угода, якою передбачалося викласти пункти договору в наступній редакції:

«2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9417047,12 грн. (Дев'ять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч сорок сім грн. 12 коп.)».

«4.1. Орендна плата встановлюється в розмірі 479476,64 грн. (Чотириста сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 64 коп.) на рік і вноситься в грошовій формі наступним чином: щомісячно до 30 числа, місяця наступного за розрахунковим - 39956,39 грн. (Тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 39 коп.).

Розрахунок орендної плати, підписаний сторонами, є невід'ємним додатком Договору (Додаток № 1)».

«3.2. Після закінчення терміну дії Договору Орендар, який належно виконує обов'язки відповідно до умов Договору, має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк у встановленому порядку».

«3.3. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий термін, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця в установленому порядку, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору (але не раніше ніж за два місяці до закінчення строку Договору)».

«4.3. У випадках зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни розмірів земельного податку, зміни елементів податку, орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану земельної ділянки не з вини Орендаря, підтверджені документами, в інших випадках, передбачених чинним законодавством, розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду протягом 30 днів з моменту виникнення відповідних обставин, шляхом внесення відповідних змін до Договору. Приведення в даному випадку умов Договору у відповідність до встановлених вимог здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до Договору».

«8.4. Передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не допускається».

Та доповнити розділ 3 Договору пунктами наступними пунктами:

«3.4. У разі відсутності повідомлення про відновлення Договору, поданого в установленому порядку і не відновлення Договору відповідно до вимог законодавства та цього Договору, Договір припиняє свою дію у зв'язку із закінченням строку, на, який він укладений. З моменту закінчення терміну дії Договору припиняються всі права та обов'язки по ньому, і ділянка підлягає поверненню в установленому законом порядку. У випадку, якщо термін дії Договору закінчився з підстав, зазначених вище, а Орендар продовжує вносити орендну плату, це не тягне за собою автоматичне відновлення Договору. В цьому випадку, сума орендної плати, внесена Орендарем, поверненню не підлягає ».

«3.5. При поновленні договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, а також відповідно до п.3.3 Договору, його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості щодо розміру орендної плати та інших істотних умов Договору, переважне право Орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки припиняється».

Відповідач листами №21022012-1 від 21.02.2012, №25042012-1 від 25.04.2012 відмовився від укладення додаткової угоди, у зв'язку з чим, прокурор звернувся до суду з позовом про внесення змін до договору в судовому порядку.

Суд зазначає, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України «Про оренду землі», а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до положень статті 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пункту 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Статтею 271 Податкового кодексу України закріплено, що базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, саме нормативна грошова оцінка земельної ділянки є вихідною базою для обчислення розміру плати за землю.

Згідно з пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу за користування земельною ділянкою «інших категорій земель» не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 4.3. Договору, розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін також у випадках зміни умов господарювання, погіршення стану земельної ділянки не з вини орендодавця та орендаря, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, сторонами на договірних засадах була обумовлена можливість зміни умов договору у випадках передбачених чинним законодавством.

Крім того, в листі «Про Закон України «Про оренду землі» від 14.01.1999 №01-8/10, Вищий арбітражний суд України зазначив, що підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою і третьою статті 21 Закону є, зокрема, для орендодавця: збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачено інше, тобто незмінність розміру орендної плати незалежно від збільшення розміру зазначеного податку.

В свою чергу, відповідна вихідна база для обчислення розміру орендної плати, зокрема, нормативна грошова оцінка та ставки орендної плати за користування землею, була встановлена, як вже зазначалося вище, рішеннями Сімферопольської міської ради №177 від 30.06.2011 та №61 від 21.01.2011.

Даними рішеннями було здійснене нормативне обчислення розміру плати за землю.

Відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Суду не були надані докази скасування або визнання недійсними рішень Сімферопольської міської ради №177 від 30.06.2011 та №61 від 21.01.2011, у зв'язку з чим, вказані рішення є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Також, суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» №04-06/15 від 02.02.2010, за якою, у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Як вже було вказано вище, аналогічні умови були закріплені сторонами в пункті 3 Договору оренди землі.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. При цьому, суд враховує, що сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною.

Так, згідно зі статтею 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільсько-господарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі = [І - 10] : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу державної податкової служби і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, зазначені управлінням Держкомзему в м. Сімферополі у довідці №327/10-01-14 вихідні дані для обчислення розміру нормативної грошової оцінки відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, зміна правовідношення.

В пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 №04-06/15, Президія Вищого господарського суду України зазначила, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.

З урахуванням цього суд дійшов висновку про те, що прийняття Сімферопольською міською радою рішень щодо затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Сімферополя та встановлення коефіцієнтів до ставок земельного податку для розрахунку розмірів орендної плати за землю по м. Сімферополю, які є обов'язковими для виконання, є підставами для перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог первісного позову про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати, однак, суд не знаходить підстав для доповнення пункту 4.1. другим абзацом: «Розрахунок орендної плати, підписаний сторонами, є невід'ємним додатком Договору (Додаток № 1)», оскільки сторонами не був представлений Додаток № 1 Розрахунок орендної плати підписаний сторонами.

Також, позивач просить суд внести зміни до договору оренди землі та викласти пункти договору в наступній редакції:

«3.2. Після закінчення терміну дії Договору Орендар, який належно виконує обов'язки відповідно до умов Договору, має переважне право на поновлення договору оренди на новий строк у встановленому порядку».

«3.3. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий термін, зобов'язаний повідомити про це Орендодавця в установленому порядку, але не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії Договору (але не раніше ніж за два місяці до закінчення строку Договору)».

«4.3. У випадках зміни умов господарювання, передбачених Договором, зміни розмірів земельного податку, зміни елементів податку, орендної плати, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану земельної ділянки не з вини Орендаря, підтверджені документами, в інших випадках, передбачених чинним законодавством, розмір орендної плати підлягає обов'язковому перегляду протягом 30 днів з моменту виникнення відповідних обставин, шляхом внесення відповідних змін до Договору. Приведення в даному випадку умов Договору у відповідність до встановлених вимог здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до Договору».

«8.4. Передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки не допускається».

Та доповнити розділ 3 Договору пунктами наступними пунктами:

«3.4. У разі відсутності повідомлення про відновлення Договору, поданого в установленому порядку і не відновлення Договору відповідно до вимог законодавства та цього Договору, Договір припиняє свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він укладений. З моменту закінчення терміну дії Договору припиняються всі права та обов'язки по ньому, і ділянка підлягає поверненню в установленому законом порядку.

У випадку, якщо термін дії Договору закінчився з підстав, зазначених вище, а Орендар продовжує вносити орендну плату, це не тягне за собою автоматичне відновлення Договору. В цьому випадку, сума орендної плати, внесена Орендарем, поверненню не підлягає».

«3.5. При поновленні договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку, а також відповідно до п.3.3 Договору, його умови можуть бути змінені. У разі недосягнення домовленості щодо розміру орендної плати та інших істотних умов Договору, переважне право Орендаря на укладення договору оренди земельної ділянки припиняється ».

Суд не вбачає підстав для внесення змін до пунктів 3.2., 3.3., 4.3., 8.4. та доповнення розділу 3 пунктами наступними пунктами 3.4., 3.5. договору оренди землі, оскільки, необхідність внесення змін до вказаних пунктів прокурором та позивачем достатньо не мотивована.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Суд зазначає, що інші підстави зміни або розірвання договору (крім істотного порушення) можуть встановлюватися законом або договором.

Також, суд звертає увагу на те, що позивачем не обґрунтована необхідність внесення змін до договору оренди землі лише задля того, щоби відобразити в ньому приписи нормативних актів України, при тому, що вказані норми закріплені на законодавчому рівні та можливість регулювання ними відносин між сторонами не ставиться в залежність від наявності цих норм в договорах.

Так, зокрема, умови щодо порядку зміни договору передбачені статтею 188 Господарського кодексу України. Положення щодо можливості відчуження права оренди земельної ділянки закріплені в частині 5 статті 93 Земельного кодексу України.

В свою чергу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Крім того, суд не вбачає підстав для внесення вищевказаних змін до договору також і на підставі статті 652 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин.

Так, вказаною нормою передбачено, що передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, частиною 4 цієї статті передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Отже, стаття 652 Цивільного кодексу України формулює розгорнені правила, спрямовані на захист інтересів сторін договору у разі істотної зміни обставин. В цьому випадку законодавчо визнано, що зміст прав та обов'язків, які виникли у сторін на підставі договору, доцільно змінити з метою зберегти той баланс інтересів сторін, якого було досягнуто при укладенні договору і який виявився порушеним у зв'язку з істотною зміною обставин. Підставою зміни або розірвання договору може бути істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду за рішенням суду. Це можливе за наявності одночасно всіх умов, що встановлені пунктами 1 - 4 частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Однією з обов'язкових умов для внесення змін на підставі цієї статті є те, що виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Проте, суд не вбачає, що невнесення змін до пунктів 3.2., 3.3., 4.3., 8.4. та доповнення розділу 3 пунктами наступними пунктами 3.4., 3.5. договору оренди землі призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору. Суд не вбачає, що позивач, як заінтересована сторона, несе якийсь ризик зміни обставин. Іншого суду, всупереч приписам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, суду доведено не було.

Отже, враховуючи те, що зміна договору на підставі судового рішення, згідно з частиною 4 статті 652 Цивільного кодексу України, допускається лише у виняткових випадках, а наявності таких випадків прокурор та позивач суду не довів, підстави для внесення змін до пунктів 3.2., 3.3., 4.3., 8.4. та доповнення розділу 3 пунктами наступними пунктами 3.4., 3.5. договору оренди землі суд не вбачає.

Відносно вимоги позивача про зобов'язання орендаря протягом 10 днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди здійснити дії щодо його реєстрації в установленому законом порядку суд зазначає, що не вбачає підстав задоволення позову в даній частині, оскільки, необхідність зобов'язання орендаря протягом 10 днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди здійснити дії щодо його реєстрації в установленому законом порядку прокурором та позивачем не мотивована та не передбачена чинним законодавством.

З урахуванням цього, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що із запропонованих позивачем 8 пунктів судом визнано обґрунтованими лише 2, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 268,26 грн. судового збору.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 05.07.2012.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити частково.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки, укладеного між Сімферопольською міською радою (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15; ідентифікаційний код 33433669) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3; ідентифікаційний код 33445590), який зареєстрований в комітеті по управлінню земельними ресурсами міської ради 15.01.2009 за №1734 та в Кримській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 30.01.2009 за №040900100005, виклавши його пункти у наступній редакції:

«2.2. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9417047,12 грн. (Дев'ять мільйонів чотириста сімнадцять тисяч сорок сім грн. 12 коп.)».

«4.1. Орендна плата встановлюється в розмірі 479476,64 грн. (Чотириста сімдесят дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 64 коп.) на рік і вноситься в грошовій формі наступним чином: щомісячно до 30 числа, місяця наступного за розрахунковим - 39956,39 грн. (Тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 39 коп.)».

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатрансінвест» (03148, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, 3; ідентифікаційний код 33445590) до спеціального фонду Державного бюджету України (рахунок 31211206783002, Державний бюджет м. Сімферополя, ЄДРПОУ 38040558, банк одержувача: ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026) 268,26 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Іщенко