номер провадження справи 31/41/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.07.12 Справа № 5009/1690/12
Господарський суд Запорізької області у складі судді Хуторного В.М., при секретарі Хилько Ю.І.
За участю представника позивача -ОСОБА_1, довіреність від 10.08.2011 р.; від відповідача представник не з'явився;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 5009/1690/12
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Мелітополь Запорізької області (скорочено ФОП ОСОБА_2.);
про стягнення неустойки
Ухвалою господарського суду від 04.05.2012 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено справу та присвоєно номер провадження 31/41/12, справу до розгляду в засіданні призначено на 23.05.2012 р. та оголошувались перерви до 29.05.2012 р., 27.06.2012 р. та 02.07.2012 р.
В судовому засіданні 02.07.2012 р. за клопотанням представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.
У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Сутність спору:
ТОВ «ТБ «РЕФМА»заявлено позов про стягнення з ФОП ОСОБА_2 неустойки за весь час безпідставного використання приміщення в сумі 80244,8 грн. (подвійна неустойка з 21.10.2011 р. по 21.02.2012 р.) та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір оренди №031 від 01.10.2010 р., укладений між сторонами за рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.201 р. розірвано, але після розірвання вказаного договору об'єкт оренди відповідачем передано орендодавцю лише 22.02.2012 р., у зв'язку з чим, у відповідача виник обов'язок перед позивачем сплатити неустойку відповідно до ст. 785 ЦК України.
Представник позивача наполягає на заявлених позовних вимогах, з підстав, що зазначені в позові.
ФОП ОСОБА_2, відповідач у справі, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує з тих підстав, що відповідач неодноразово звертався до позивача з вимогою прийняти приміщення та підписати відповідний акт приймання -передачі (листи від 28.10.2011 р., та 02.12.2011 р.), які позивачем отримані, однак після винесення рішення від 28.09.2011 р. позивачем було замінено замки та опечатано вхідні двері до приміщення, мотивуючи наявністю у відповідача заборгованості з орендної плати (лист від 01.11.2011 р.). Звертає увагу суду на те, що лише після особистого вручення листа директору товариства 18.01.2012 р., останнім було надано дозвіл на вивіз належного відповідачу майна з приміщення та в цей же день складено акт приймання - передачі орендованого приміщення, а не 22.02.2012 р., як вказує в позовній заяві позивач. Просить в задоволені позову відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
01.10.2010 р. між ТОВ «ТБ «РЕФМА», (Орендодавець, позивач у справі) та ФОП ОСОБА_2 (Орендар, відповідач у справі) був укладений договір оренди №031 (далі Договір оренди).
Згідно Додатку №1 до Договору оренди, його об'єктом є приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, площею 978,4 кв. м.
За приписами п. 5.1 Договору оренди, за користування об'єктом оренди відповідач щомісячно сплачує позивачу орендну плату в розмірі : жовтень 2010 р. - 2000 грн.; листопад 2010 р. -вересень 2011 р. -10000 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому щомісячна орендна плата, розмір якої передбачений даним пунктом договору, не включає в себе відшкодування (компенсацію) відповідачем позивачу витрат, вказаних в п. 5.5 даного договору, яким окремо передбачено сплату комунальних послуг.
У разі дострокового розірвання Договору оренди (п. 3.2.) Орендар зобов'язаний в день дострокового розірвання даного договору повернути об'єкт оренди Орендодавцю у стані, в якому він був отриманий Орендарем в оренду з урахуванням нормального зносу, згідно акту приймання-передачі, який підписується обома Сторонами.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.09.2011 р. по справі № 32/5009/4811/11, позовні вимоги ТОВ «ТБ «РЕФМА» задоволено частково. Договір оренди №031 від 01.10.2010 р., укладений між сторонами розірвано. Стягнуто з відповідача на користь позивача 105500 грн. основного боргу за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р., 1946,25 грн. 3% річних, 4956,45 грн. втрат від інфляції, 1012,13 грн. пені та судові витрати.
Вказане рішення, виходячи із наведених в ньому вказівок, набуло законної сили 20.10.2011 року.
21.10.2011 р. позивачем було вручено відповідачу лист №151, згідно якого позивач пропонував сплатити заборгованість по орендній платі та передати об'єкт оренди.
01.11.2011 р. позивач на адресу відповідача направив лист №154, згідно якого повідомив останнього про притримання майна, що знаходиться на об'єкті оренди до примусового виконання рішення суду, який згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення отримано 03.11.2011 р. залишено без відповіді.
Листом №161 від 22.11.2011 р. позивач запропонував відповідачу з'явитися 25.11.2011 р. о 10 год. до 12 год. для здачі приміщення по акту приймання -передачі, який отримано 07.12.2011 р. (копія повідомлення про поштове вручення, а. 67 с.). Про неявку відповідача в назначений час представниками позивача було складено Акт від 25.11.2011 р.
06.12.2011 р. позивачем направлено лист №164 з актом від 25.11.2011 р. (отриманий відповідачем 17.12.2011 р.), згідно якого позивач просить прибути відповідача в будь - який день окрім суботи та неділі з 8 год. до 16 год.
В свою чергу, відповідач надала листи №23 від 28.10.2011 р., №25 від 02.12.2011 р. та №01 від 17.01.2012 р. (отримані позивачем 31.10.2011 р., 5.12.2011 р. та 18.01.12 р., відповідно), згідно яких просила позивача прийняти об'єкт оренди.
Позивач стверджує, що об'єкт оренди повернуто відповідачем 22.02.2012 р., що підтверджується актом приймання -передачі (Додаток №2 до Договору), підписаного представниками обох сторін та скріплених печатками.
В той же час, відповідачем в якості доказу передачі об'єкта оренди надано Акт приймання -передачі датований 18.01.2012 р. з аналогічним змістом.
Предметом розгляду по даній справі є стягнення з відповідача неустойки за період з 21.10.2011 р. по 21.02.2012 р. в сумі 80244,8 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини сторін є господарськими, які виникли на підставі договору оренди.
Згідно ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язки щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення.
Згідно з п. 3.2. Договору оренди, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю об'єкт оренди на наступний день після закінчення строку оренди. В разі закінчення строку дії або дострокового розірвання цього Договору Орендар зобов'язаний в день закінчення строку дії або дострокового розірвання цього Договору повернути об'єкт оренди Орендодавцю в стані, в якому він був отриманий Орендарем в оренду з урахуванням нормального зносу, згідно акту приймання -передачі, який підписується обома сторонами.
Вивчив письмові пояснення працівників позивача, відповідача, ТОВ «Сакура М»та листування сторін суд дійшов висновку, що об'єкт оренди не був своєчасно повернутий позивачу з вини обох сторін.
Виходячи із суті зобов'язання, повернення об'єкту оренди включає такі дії як: звільнення його від належних орендарю речей, огляду приміщень представником орендодавця, передання ключів тощо та закінчується підписанням відповідного акту. Надані відповідачем листи №23 від 28.10.2011 р., №25 від 02.12.2011 р. про передачу об'єкту оренди містять пропозицію повернути об'єкт оренди, але не містять дати та часу передачі спірного приміщення. Договір відповідального зберігання від 18.01.2012 р. та пояснення ОСОБА_3 свідчить про наявність речей орендаря у спірному приміщенні на зазначену дату.
Про перешкоди в доступі до орендованого приміщення з боку позивача та його небажання прийняти об'єкт оренди свідчать його лист №151 від 21.10.11 р. про притримання речей відповідача, постанова Мелітопольського МВ ГУ МВС України від 8.12.2011 р., пояснення ОСОБА_4, лист ТОВ «Сакура М»від 20.10.2011 р. В листі №161 від 22.11.2011 р. позивач запропонував відповідачу з'явитися 25.11.2011 р. з 10 години до 12 години для здачі приміщення по акту приймання -передачі, але цей лист було вручено відповідачу лише 07.12.2011 р.
Згідно статті 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування подвійної плати за несвоєчасне повернення Орендарем об'єкту оренди Орендодавцю передбачено п. 8.5 Договору оренди.
Повернення відповідачем об'єкту оренди 18.01.2012 р. підтверджується актом приймання -здачі об'єкта оренди, який наданий відповідачем. Суд надає перевагу цьому акту перед актом позивача від 22.02.2012 р., тому що він, виходячи з дати вказаної на ньому, був складений раніше.
При цьому суд не ставить під сумнів пояснення директора ТОВ «ТД «РЕФМА», викладені у листі №191 від 28.05.12 р. на ім'я суду, з якого слідує, що він залишив ФОП ОСОБА_2 один екземпляр акту приймання-передачі без зазначення на ньому дати складання.
Відповідно до п. 1. ст. 616 ЦК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
Заявлена позивачем неустойка підлягає задоволенню за період з 21.10.2011 р. по 17.01.2012 р. в розмірі 50% з урахуванням 50% вини сторін в розмірі 28709,66 грн. (10 днів жовтня 2011 р. -3225,8 грн., листопад-грудень 2011 р. -20000 грн., 17 днів січня 2012 р. -5483,86 грн.).
Стосовно вимоги про стягнення з відповідача 3000 грн. правової допомоги.
Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 44 ГПК України до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи в господарському суді, належать витрати на сплату судового збору; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи; витрати на оплату послуг перекладача, адвоката; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи. Порядок їх розподілу між сторонами визначено статтею 49 ГПК України (зокрема, при задоволенні позову вони покладаються на відповідача; при відмові в позові -на позивача; при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Суд відзначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат сторони, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід виходити з того, що надання правової допомоги повинно бути пов'язано із веденням відповідної справи в господарському суді. Зазначена позиція викладена у Роз'ясненнях Вищого арбітражного суду України №02-5/78 від 04.03.1998 р. При цьому, відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Позивачем у складі судових витрат заявлено до стягнення 3000 грн. за договором про надання правової допомоги від 01.08.2011 р. (предметом якого відповідно до актів виконаних робіт є стягнення заборгованості з ОСОБА_2). Послуги адвоката ОСОБА_1, за надання юридичних послуг становлять 3000 грн.
ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва НОМЕР_2 від 15.12.2008 р., витрати підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру №7 від 23.03.2012 р. про сплату 3000 грн. за договором від 01.08.2011 р., що свідчить про наявність документального підтвердження таких витрат, а тому вимога про стягнення 3000 грн. підлягає задоволенню пропорційно задоволеним вимогам (35,78%) в розмірі 1073,4 грн.
Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України розподіляється між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, (72319, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський торгівельний будинок «РЕФМА», (72312, офіс №72, будинок №22, проспект 50-річчя Перемоги, м. Мелітополь, Запорізька область, код ЄДР 31880722) 28709 (двадцять вісім тисяч сімсот дев'ять) грн. 66 коп. неустойки, 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн.. 40 коп. витрат на послуги адвоката та 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 88 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Хуторной
Повний текст рішення складено 2.07.2012 р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2012 |
Оприлюднено | 09.07.2012 |
Номер документу | 25103352 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Хуторной В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні