Рішення

від 04.07.2012 по справі 5011-67/7392-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/7392-2012 04.07.12

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пако Ван" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-96" простягнення 45 944,48 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Горбач Є.В. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пако Ван" (надалі -"Позивач") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-96" (надалі -"Відповідач") про стягнення 45 944,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відповідно до умов договору поставки №1/ТОВ-000037 здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 41 500,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 246,73 грн., 3% річних у розмірі 47,75 грн. та штрафу у розмірі 4 150,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.06.2012 р.

Належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019796977, яке отримане 12.06.2012 р., представник відповідача у судове засідання не з'явився, у зв'язку із чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2012 р. розгляд справи було відкладено до 04.07.2012 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, витребувані ухвалами суду документи та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019797744, яке отримане останнім 29.06.2012 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02105, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 13, кв. 1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №14175254 від 03.07.2012 р., та вказана в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №1/ТОВ-000037 (надалі -"Договір").

Положеннями п.п. 1.1, 2.1 Договору встановлено, що на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується постачати та передати у власність покупцеві продукцію (надалі - товар), а покупець приймати та оплачувати його. Асортимент, найменування, кількість, вартість та суму товару вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору строки та умови поставки товару обумовлюються сторонами в специфікації.

Згідно із п. 4.2 Договору у запалку коли отримання товару здійснюється перевізником покупця на складі постачальника, товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем по кількості, асортименту відповідно даним, вказаним в товаророзпорядчих документах (накладних).

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що при отриманні товару на складі постачальника, покупець або представник (перевізник) покупця зобов'язаний перевірити кількість, асортимент, комплектність, тару, та цілісніть упаковки товару. Підпис покупця або представника (перевізника) покупця на накладній або товаророзпорядчій накладній на отримання товару свідчить про його згоду с кількістю, асортиментом, комплектністю, тарой, та цілісністю упаковки товару.

Згідно п. 6.1 Договору оплата товару здійснюється в національній валюті України -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки та на умовах, обумовлених в специфікації.

Положеннями п. 7.1 Договору за затримку покупцем строків оплати за поставлений продавцем товар, покупець за письмовою вимогою продавця виплачує йому пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення.

Із змісту п. 7.2 Договору вбачається, що за прострочення оплати товару більш ніж на 15 днів покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від вартості своєчасно не оплаченого товару.

Пунктом 9.1 Договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 р., а частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

На виконання умов Договору 16.11.2011 р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 60 185,28 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТОВ-01142 від 16.11.2011 р. та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р.

Вказані накладні підписані та засвідчені відтиском печатки відповідача.

Листом від 24.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити в 7 денний термін з дня отримання зазначеного листа заборгованість за Договором за товар отриманий по видатковим накладними №ТОВ-01142 від 16.11.2011 р. та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р.

Відповідач частково виконав грошове зобов'язання по сплаті поставленого товару на суму на суму 18 625,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за період з 29.11.2011 р. по 17.02.2012 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 41 500,00 грн., а також просить стягнути нарахування за прострочення по її оплаті.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видаткові накладні) підтверджується факт поставки позивачем товару за Договором на суму 60 185,20 грн. та його прийняття відповідачем, що підтверджується видатковими накладними №ТОВ-01142 та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р., які містять підпис та відтиск печатки відповідача відповідно до п 4.3 Договору.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач частково виконав грощове зобов'язання по сплаті поставленого товару на суму 18 625,28 грн.

Таким чином, оскільки відповідач за поставлений товар розрахувався частково, на момент звернення позивачем із позовом до суду за ним залишилася заборгованість в сумі 41 500,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позовну заяву позивачем було подано до суду 01.06.2012 р., що підтверджується відміткою штемпеля відділу канцелярії Господарського суду м. Києва.

В судовому засіданні представником позивача було надано банківськи виписки №0000157 від 05.06.2012 р. та №0000176 від 15.06.2012 р. з яких вбачається, що відповідачем частково сплачено заборгованість за поставлений товар у розмірі 6 500,00 грн.

Тобто, відповідачем частково оплачено заявлену до стягнення суму боргу за поставлений товар у розмірі 6 500,00 грн. після звернення позивача із позовною заявою до суду.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем було сплачено позивачу частину заборгованості за поставлений товар по накладним №ТОВ-01142 та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р. у розмірі 6 500,00 грн., стягнення якої у тому числі є предметом спору у дані справі, то предмет сопору у цій частині позовних вимог відсутній, у зв'язку із чим провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 6 500,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на момент винесення рішення заборгованість відповідача на користь позивача за Договором становить 35 000,00 грн. (41 500,00 грн. -6 500,00 грн.)

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 6.1 Договору оплата товару здійснюється в національній валюті України -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в строки та на умовах, обумовлених в специфікації.

Однак на виконання умов п. 6.1 Договору специфікації не складались.

Листом від 24.01.2012 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити в 7 денний термін з дня отримання зазначеного листа заборгованість за Договором за товар отриманий по видатковим накладними №ТОВ-01142 від 16.11.2011 р. та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи терміни оплати визначені листом вимогою від 24.01.2012 р., строк виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленої продукції на момент розгляду настав.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, матеріалами підтверджується існування заборгованості відповідача у розмірі 35 000,00 грн. за поставлений згідно Договору за видатковими накладними №ТОВ-01142 від 16.11.2011 р. та №ТОВ-01141 від 16.11.2011 р. товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 246,73 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленого товару, нарахованої від суми заборгованості у період з 12.03.2012 р. по 26.03.2012 р. (кінцеву дату нарахування пені визначено позивачем у розрахунку).

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями п. 7.1 Договору за затримку покупцем строків оплати за поставлений продавцем товар, покупець за письмовою вимогою продавця виплачує йому пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочення.

В розрахунку пені наявному у позовній заяві позивач зазначив, що нарахування пені здійснював у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості несплаченого товару, що підлягає стягненню з відповідача, становить 261,36 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленої продукції у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Крім цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафу у розмірі 4 150,00 грн. нарахованого за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Із змісту п. 7.2 Договору вбачається, що за прострочення оплати товару більш ніж на 15 днів покупець зобов'язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від вартості своєчасно не оплаченого товару.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, що підтверджується постановами Верховного Суду України у справі №06/5026/1052/2011 від 27.04.2012 р. та Вищого господарського суду України у справі №15/101-10 від 19.01.2011 р. та у справі 14/137-10 від 08.02.2011 р.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленої продукції у розмірі 4 150,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 47,75 грн., які нараховані за період з 12.03.2012 р. по 26.03.2012 р. від суми не сплаченого боргу -41 500,00 грн. (кінцеву дату нарахування 3% річних визначено позивачем у розрахунку).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті вартості несплаченого товару, що підлягає стягненню з відповідача, становить 51,16 грн.

Оскільки позивачем заявлено вимоги в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті поставленої продукцуії у розмірі, який є меншими, ніж визначений судом, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги задовольняються у розмірі, заявленому позивачем до стягнення.

Отже, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 35 000,00 грн., пені у розмірі 246,73 грн., 3% річних у розмірі 47,75 грн. та штрафу у розмірі 4 150,00 грн.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 500,00 грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача із позовом до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Ван" задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 500,00 грн. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор-96" (02105, м. Київ, вул. Будівників 13-1; ідентифікаційний код 22970325) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пако Ван" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Каштанова, 11; ідентифікаційний код 37071145) заборгованість у розмірі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 246 (двісті сорок шість) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 47 (сорок сім) грн. 75 коп., штраф у розмірі 4 150 (чотири тисячі сто п'ятдесят) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 05.07.2012 р.