Рішення

від 04.07.2012 по справі 5011-67/7061-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/7061-2012 04.07.12

За позовомКомунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар» Простягнення 26 242,72 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаГорох О.М. Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано позовні вимоги Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»(далі - відповідач) про стягнення 26 242,72 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 15.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2012 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 04.07.2012 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103019797310, що отримано відповідачем 22.06.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (орендар або власник) було укладено Договір №183-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, будівлю загальною площею 237,6 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, бульвар І. Лепсе 43 і участь орендар (власника), в витратах по утриманню будинку і прибудинкової території.

Згідно п. 2.1 Договору орендар (власник) щомісячно сплачує виконавцю вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.

Із змісту п. 2.2 Договору вбачається, що розрахунки за отримані комунальні послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами. Оплата опалення здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник надає балансоутримувачу. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн. за 1 Гкал. Опалювальна площа орендаря (власника) 237,60 кв. м.; послуги з надання гарячого водопостачання оплачуються щомісячно за табуляграмами, які постачальник надає балансоутримувачу. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн. за 1 Гкал; Оплата послуг з холодного водопостачання здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник надає виконавцю. Тариф на момент укладання договору становить 3,75 грн. за 1 куб. м.

Пунктом 2.5 Договору визначено, що кількість стічних вод, відведених від орендаря (власника), приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом).

Відповідно до п. 2.6 Договору крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує виконавцю експлуатаційні витрати розмір яких на день укладення договору становить 180,58 грн. на місяць.

Із змісту п. 2.7 Договору вбачається, що орендар (власник) також сплачує за встановленими тарифами вартість послуг з транспортування теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача в розмірі 12,12 грн.

Положеннями п. 2.8 Договору визначено, що орендар (власник), повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно із п. 2.9 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Договору строк дії договору встановлено з 11.06.2008 р. до 11.05.2011 р. Дія договору продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін до його закінчення не попередить інші сторони про припинення договору.

Позивач у період з 01.07.2011 р. по 30.04.2012 р. щомісячно нараховував відповідачу суму експлуатаційних витрат та виставляв рахунки - на підставі п. 2.6. Договору, наказу директора КП «Грушківське» Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації від 01.03.2011 р. №74 «Про затвердження ставок експлуатаційних зборів з орендарів та власників нежитлових приміщень»та на виконання розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 р. №1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури», зі змінами в розпорядженні від 25.01.2011 р. №75 «Про внесення змін до розпорядження Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2010 р. №1221»у відповідності до вимог Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. №529 «Про порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій»ставки експлуатаційних витрат змінювались.

Отже за період з 01.07.2011 р. по 30.04.2012 р. позивачем до сплати відповідачу нараховано суму експлуатаційних витрат у розмірі 5 673,90 грн., та виставлено до сплати відповідні рахунки.

За період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. відповідачу нараховано 121,20 грн. витрат по відшкодування внутрішньо будинкових мереж та на підставі п. 2.7 Договору за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р. позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки по відшкодуванню внутрішньобудинкових мереж, на загальну суму 121,20 грн.

За користування послугами з холодного водопостачання у період з 01.07.2011 р. по 30.04.2012 р., надання яких підтверджується табуляграмами доданими позивачем до позовної заяви, останнім нараховано відповідачу до сплати суму у розмірі 197,82 грн.

У відповідності до умов п. 2.2 Договору позивач в опалювальний період з 01.11.2011 р. по 30.04.2012 р. належним чином надавав послуги з опалення, що підтверджується табуляграмами за період з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р., на підставі чого відповідачу нараховано до сплати за користування послугами з опалення 19 031,42 грн.

Отже, за загальний період з 01.07.2011 р. по 30.04.2012 р. позивачем за Договором надано комунальні, експлуатаційні та послуги з відшкодування внутрішньобудинкових мереж на суму 25 024,34 грн. без урахування ПДВ, а з урахуванням ПДВ 30 029,18 грн.

Як зазначає позивач, що також підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, відповідач часткового виконав грошове зобов'язання з оплати наданих послуг за Договором у розмірі 5 650,00 грн.

Таким чином, станом на 01.05.2012 р. за ним виникла заборгованість у розмірі 24 379,18 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24 379,18 грн. основного боргу.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1863,54 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають до задоволення з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №183-Г про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території від 11.06.2008 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором про надання послуг, а тому до нього застосовуються положення законодавства про послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином відповідач, укладаючи договір, прийняв на себе зобов'язання згідно з договором.

Згідно п. 14, 17, Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника плату за обслуговування та ремонт будинку. Наймачі квартир вносять плату за найом житла, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 24 379,18 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 863,54 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті наданих послуг, нарахованих у період з 01.11.2011 р. по 01.05.2012 р. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті комунальних та інших платежів окремо за кожен місяць, однак суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку доданого позивачем до позовної заяви, позивач здійснює нарахування пені від суми заборгованості, яка складається з заборгованості з вартості експлуатаційних витрат, відшкодування витрат внутрішньобудинкових мереж та заборгованості з оплати за холодну та гарячу воду.

Тобто, при розрахунку пені від суми заборгованості за Договором позивач не розподіляв, за які саме надані послуги він нараховував пеню, а розраховував її з принципу складання всіх сум заборгованості за всі види послуг за договором за один розрахунковий місяць та здійснював нарахування пені від загальної суми заборгованості за усіма видами послуг за кожний місяць окремо.

За таких обставин, з урахуванням положень п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та наданого позивачем розрахунку пені, правомірним є стягнення пені від суми заборгованості за прострочення платежів у період з липня по грудень 2011 р. за кожен місяць окремо, з урахуванням внесення відповідачем часткової оплати.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договорами строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Положеннями п. 2.8 Договору визначено, що орендар (власник), повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Згідно із п. 2.9 Договору визначено, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.

На підставі викладеного за перерахунком суду з урахуванням наданого позивачем розрахунку та встановлених судом періодів розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 218,07 грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 663,49 грн. необхідно відмовити, оскільки вона обрахована без урахування п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 24 379,18 грн. та пені у розмірі 1 218,07 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»було сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення №489 від 04.05.2012 р. в сумі 1641,00 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір»ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , у якому відповідна заява подається до суду (ст.4 Закону)/

У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 1609,50 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 31,50 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Господар»(03065, м. Київ, бул. І. Лепсе, 43, ідентифікаційний код 32301587) на користь Комунального підприємства «Грушківське»Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 23а; розрахунковий рахунок №2600157340 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478; ідентифікаційний код 35756939) 24 379 (двадцять чотири тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 18 коп. основного боргу, 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 07 коп. - пені, 1 569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 91 коп. -судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. На підставі даного рішення повернути Комунальному підприємству «Грушківське»Соломянської районної в місті Києві державної адміністрації (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 23а; розрахунковий рахунок №2600157340 в АБ «Укргазбанк»МФО 320478; ідентифікаційний код 35756939) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 31 (тридцять одна) грн.. 50 коп., що перераховане платіжним дорученням №486 від 04.05.2012 р. (оригінали якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 04.07.2012 р.