Рішення

від 02.07.2012 по справі 21/176-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" липня 2012 р. Справа № 21/176-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 114 938,47 гривень

за участю представників:

від прокуратури: Пантюхов О.В. (посвідчення №906 від 14.12.2011р.)

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №220/606д від 31.10.2011р.)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 02.07.2012р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.12.2011р. Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі-позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» (далі-ДП «Білоцерківський військовий торг»/відповідач) про стягнення 114 938,47 грн., з яких: 107 419,13 грн. заборгованості за договором №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р. та 7 519,34 грн. штрафу.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2011р. порушено провадження у справі №21/176-11 та призначено справу до розгляду на 10.01.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.01.2012р. та 23.01.2012р. розгляд даної справи відкладався на 23.01.2012р. та 20.02.2012р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.02.2012р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення господарським судом Київської області справи №7/009-12 за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківський військовий торг" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 7 519,34 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.06.2012р. провадження у даній справі поновлено, розгляд справи призначено на 18.06.2012р.

06.06.2012р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі з підстав п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2012р. у справі №7/009-12 даний спір вже вирішено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який кореспондує зі встановленими законом способами захисту порушеного права.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Враховуючи, що предметом спору у справі №7/009-12 є, зокрема, вимога про зобов'язання відповідача провести освіження військового майна шляхом закладки компонентів до загальновійськового набору сухих продуктів згідно договору №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., у той час як предметом даного спору є, зокрема, вимога про стягнення 107 419,13 грн. заборгованості за договором №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., суд дійшов висновку, що клопотання позивача про припинення провадження у даній справі в частині зазначених позовних вимог з підстав п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України задоволенню не підлягає, оскільки дана справа та справа №7/009-12, мають різний предмет позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.06.2012р. розгляд даної справи відкладався на 02.07.2012р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

13.04.2007р. між Міністерством оборони України (далі-замовник) та ДП „Білоцерківський військовий торг" (далі-виконавець) укладено договір про закупівлю послуг з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791, А2215, А1880, А1789, А0704, А2192, А 1486, А0565, А2923, А 2319, А3020, А0231, А2860 у тому числі: управління в/ч А2860, А 2862, 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1, 11-й підрозділ, 5-й підрозділ, 10-й підрозділ, КПС-2, 12-й підрозділ, А1975, А2206, А1436, А3177, А3193, А4527, А0963, А1744, А4167, А1494, А1586, А1735, А4485, А1065, А1912, Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281, А0339, А2038, А3358, А1564, А3258, А0804, А3091, А1979, А2365, А1796 і годування тварин (за кошти Державного бюджету України) №251/4/2/07/12 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 5.1.10 (в редакції додаткової угоди №8 від 31.12.2007р.) та 12.1 (в редакції додаткової угоди №37 від 18.02.2010р.) Договору передбачено, що виконавець зобов'язався надавати замовнику послуги з харчування особового складу військових частин А1232, А3122, А2791 (м. Біла Церква), А2215 (м. Бориспіль), А1880, А1789, А0704 (м. Васильків), А2192 (м. Макарів), А 1486 (м. Попільня), А0565 (м. Гостомель), А2923 (м. Ірпінь), А 2319 (c. Капітанівка), А3020 (м. Козин), А0231 (м. Бровари), А2860 у тому числі: управління в/ч А2860 (с. Данилівка), А2862 (с. Данилівна), 1-й підрозділ, командний пункт, 9-й підрозділ, КПС-1 (с. Вишневе), 11-й підрозділ (м. Буча), 5-й підрозділ (с. Н. Петрівці), 10-й підрозділ (с. Рівне), КПС-2 (м. Бровари), 12-й підрозділ (с. Лимки), А1975 (м. Васильків), А2206 (с. Н. Петрівці), А1436 (с. Гребінки), А3177, А3193 (с. Дубівка), А4527 (м. Золотоноша), А 0963, А1744, А4167 (м. Сміла), А1494 (м. Житомир), А1586 (с. Гуйва), А1735, А 4485, А1065 (м. Житомир), А1912 (с. Івниця), Житомирський військовий інститут радіоелектроніки, А0281 (м. Житомир), А0339 (с. Тетерівка), А2038, А3358, А1564 (с. Озерне), А3258 (м. Радомишль), А0804, А3091 (м. Бердичів), А1979 (м. Чуднів), А2365 (с. Вакуленчуки), А1796 (смт. Ушомир) (далі -представники замовника) в стаціонарних та польових умовах, а також військових частин (закладів), що прикріплені на продовольче забезпечення (далі -Послуги) згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування вимогами чинного законодавства.

Замовник зобов'язується приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі довіреності Міністерства оборони України та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням договору у відповідності з нижчевикладеною специфікацію.

Виконавець зобов'язаний відповідно до заявок представника замовника проводити оновлення (освіження) військового майна (продовольства) та забезпечити його освіження.

Договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2010р.

На виконання умов Договору, представником позивача, а саме військовою частиною А1880 та підпорядкованою військовою частиною А3335 передано відповідачу для освіження продовольство, зокрема, 3 593,1 кг консерви м'ясної на суму 74 017,85 грн., 1 050 кг цукру на суму 4 042,50 грн., 1 140 кг молока згущеного на суму 9 308,67 грн., 1 022,12 кг олії на суму 12 265,44 грн., 10 кг перцю на суму 275,00 грн., 10 кг лаврового листа на суму 75,00 грн., 500 кг рису на суму 2 215,00 грн., 359,1 кг молока згущеного на суму 4 919,67 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на накладних №14/14 від 19.05.2009р., №20/20 від 06.07.2010р., №28/28 від 10.08.2010р., №34/34 від 04.10.2010р., №50 від 22.10.2010р. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач свої зобов'язання за Договором в частині проведення освіження переданого продовольства не виконав.

З метою досудового врегулювання даного спору, 09.02.2011р., 19.04.2011р., 12.017.2011р., 30.08.2011р. та 15.09.2011р. військовою частиною А1880 направлялись відповідачу листи та претензії, відповідно до яких останній повідомляв про порушення виконавцем умов Договору та вимагав передання освіженого за Договором продовольства.

Гарантійними листами №45 від 09.02.2011р., №83 від 20.04.2011р. відповідач гарантував повернення отриманого для освіження продовольства відразу після надходження коштів від Міністерства оборони України.

Посилаючись на те, що відповідачем свої зобов'язання по оновленню продовольства не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 107 419,13 грн. заборгованості за Договором, яка складається із вартості переданого відповідачу для оновленню продовольства.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена позовна вимога задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Приписами статей ст. 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 901, 903, 627 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас, виходячи з системного аналізу змісту Договору, в тому числі додаткових угод до нього, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, як виконавця за Договором, виключно обов'язку по здійсненню освіження переданого продовольства, у той час, як позивачем заявлено вимогу про стягнення вартості переданого для освіження продовольства.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, положення Договору, а також те, що позивачем не доведено наявність у відповідача обов'язку по оплаті вартості переданого для оновлення продовольства за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 107 419,13 грн. заборгованості за Договором, яка складається із вартості переданого відповідачу для оновленню продовольства задоволенню не підлягає з огляду на її необґрунтованість.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2012р. у справі №7/009-12 за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ДП «Білоцерківський військовий торг»про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 7 519,34 грн., зобов'язано відповідача провести освіження військового майна (продовольства) військової частини А1880 шляхом закладки компонентів до загальновійськового набору сухих продуктів в кількості: консерва м'ясна 3 593,1 кг на суму 74 017,85 грн., цукор 1 050 кг на суму 4 042,50 грн., молоко згущене 1 140 кг на суму 9 308,67 грн., олія 1 022,12 кг на суму 12 265,44 грн., перець 10 кг на суму 275,00 грн., лавровий лист 10 кг на суму 375,00 грн. на склад "ДЗ" військової частини А1880, а також провести освіження військового майна (продовольства) військової частини А3335 шляхом закладки компонентів до загальновійськового набору сухих продуктів в кількості: рис 500 кг на суму 2 215,00 грн., молоко згущене 359,1 кг на суму 4 919,67 грн. на склад "ДЗ" військової частини А3335 та стягнуто 7 519,34 грн. шрафу.

Що ж до вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 519,34 грн. штрафу, нарахованого з підстав неналежного виконання умов Договору, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який кореспондує зі встановленими законом способами захисту порушеного права.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Враховуючи, що рішенням господарського суду Київської області від 15.03.2012р. у справі №7/009-12 розглянуто по суті позовну вимогу про стягнення 7 519,34 грн. штрафу, нарахованого внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №251/4/2/07/12 від 13.04.2007р., яка також заявлена позивачем в межах даної справи, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про припинення провадження у даній справі в частині зазначених позовних вимог з підстав п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 59, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі №21/176-11 в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг» 7 519,34 грн. штрафу припинити.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 03.07.2012р.

Суддя В.А. Ярема