Рішення

від 19.06.2012 по справі 9/035-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" червня 2012 р. Справа № 9/035-12

За позовом Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Коїн ЛТД"

Про стягнення 18 290, 75 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (дов. № К-48-67/02 від 03.01.2012 р.)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коїн ЛТД" про стягнення 18 290, 75 грн.

Ухвалою суду від 07.05.2012 р. порушено провадження у справі № 9/035-12 та призначено розгляд справи на 29.05.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; всі оригінали доданих до позовної заяви документів або письмові пояснення з зазначенням поважних причин їх відсутності; уточнений розрахунок пені з урахуванням 6-місячного строку нарахування згідно ст. 232 Господарського кодексу України; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 29.05.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду частину документів, витребуваних ухвалою суду від 07.05.2012 р.

Ухвалою суду від 29.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 19.06.2012 р.; зобов'язано позивача подати деталізований розрахунок боргу, викладений у таблиці; уточнений розрахунок пені з урахуванням 6-місячного строку згідно ст. 232 Господарського кодексу України; рахунки на оплату орендної плати з доказами їх отримання відповідачем; зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 07.05.2012 р.

18.06.2012 р. через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог разом з деталізованим розрахунком боргу та частиною витребуваних ухвалами суду документів.

У судове засідання 19.06.2012 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009 р. на підставі розпорядження Бюро президії НАН України № 316 від 12.12.2008 р. між Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коін ЛТД»(далі - відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна № 1179/А (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передає, а відповідач приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно -кімната 321, поверх 3, корпус 2, площею 24,43 кв.м, приведеною площею 38,84 кв.м, що знаходиться на балансі ІЕЗ ім. Є.О. Патона та розміщено за адресою: м. Київ, вул. Горького, 56. Вказане майно передається в оренду під офіс (п. 1.2. договору).

Згідно п. 2.3. передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку майна.

За експертною оцінкою вартість зазначеного приміщення станом на 31.10.2008 р. становить 97 720, 00 грн., 1 кв.м -4 000, 00 грн. (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. передбачено, що майно передається позивачем відповідачу за актом приймання-передачі. Право користування та зобов'язання за цим договором з'являються у відповідача з дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі майна.

Відповідно до акту приймання-передачі від 01.01.2009 р., позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення -кімната 321, поверх 3, корпус 2, площею 24,43 кв.м, що розміщено за адресою: м. Київ, вул. Горького, 56.

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня передачі і діє до 31.12.2009 р.

Відповідно до п. 7.2. договору строк дії договору не може бути продовжений автоматично. Фактичне використання майна після закінчення дії договору не є продовженням договору на новий строк. Продовження строку дії даного договору оформлюється в порядку, встановленому в НАН України на підставі відповідного дозволу Бюро Президії НАН України.

Судом встановлено, що на підставі додаткової угоди № 3 від 18.11.2010 р. договір оренди продовжений до 31.12.2011 р.

Частиною 1 ст. 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 3.1.договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 р. № 786 зі змінами або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) -листопад 2008 р. при 15 % орендній ставці -1 487, 78 грн.

Крім орендної плати відповідач сплачує позивачу по розрахункам останнього відшкодування комунальних платежів та відшкодування податку на землю.

В силу п. 3.5. договору порядок сплати та розмір орендних платежів згідно п. 3.2. підлягає перегляду у випадках зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, фактичних витрат на утримання будинку, несвоєчасної сплати відповідачем передбачених договором платежів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

У відповідності до положень вищезазначеного пункту договору, 22.04.2009 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 до договору оренди № 1179/А від 01.01.2009 р.

Пунктом 1 даної угоди передбачено, що згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 316 «Деякі питання оплати оренди державного майна»орендна плата з 01.05.2009 р. за базовий місяць розрахунку -березень 2009 р. становить -723, 94 грн.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що нарахування орендної плати, відшкодування комунальних платежів, плати податку на землю здійснюється щомісячно станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 3.3. договору, в редакції, визначеній додатковою угодою № 1 від 22.04.2009 р., зобов'язання відповідача за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі не меншому, ніж орендна плата за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди (грудень 2009 р.) згідно виставленого рахунку. Надалі відповідач зобов'язується сплачувати орендну плату та інші платежі згідно п. 3.2., за фактично спожиті послуги до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно одержаних рахунків, а також проводить попередню оплату за окремими рахунками позивача.

Згідно п. 4.2.2. договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі сплачувати платежі за договором.

У відповідності до п. 7.3. договору строк дії договору припинено внаслідок закінчення строку, на який його було укладено з 31.12.2012 р.

За таких обставин, 31.12.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено акт звільнення приміщень ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, відповідно до якого ТОВ «Коін ЛТД»звільнило, а ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України прийняв приміщення - кімнату 321, поверх 3, корпус 2, площею 24,43 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 56.

Відповідно до п. 7.4. договору відповідач до дня розірвання договору зобов'язаний повністю сплатити всі платежі за договором.

Проте, як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договору не виконав основного обов'язку орендаря, вчасно не сплатив розрахунки за оренду нерухомого майна за березень 2009 р. та за період з 01.06.2011 р. по 26.03.2012 р., за комунальні послуги, спожиті енергоресурси та відшкодування податку на землю, в результаті чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17 003, 16 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків № 5 від 01.05.2012 р., підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим мокрими печатками.

Частиною 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

В силу ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна є: державні (комунальні) підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Враховуючи те, що договір оренди нерухомого майна № 1179/А від 01.01.2009 р. був укладений Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України на підставі розпорядження Бюро президії НАН України № 316 від 12.12.2008 р. та те, що орендоване відповідно до даного договору майно знаходиться на балансі позивача, суд дійшов висновку про те, що позивач є належним орендодавцем приміщення площею 24,43 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Горького, 56.

Частиною 1 ст. 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищевикладене, господарським судом встановлено, що позивач свої зобов'язання щодо передачі в оренду нерухомого майна виконав належним чином, відповідно до умов договору оренди нерухомого майна № 1179/А від 01.01.2009 р., проте відповідач не сплатив в повному обсязі передбачену договором орендну плату. Тобто, він є таким, що порушив умови виконання зобов'язання.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач в судове засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, доказів відсутності боргу або інших заперечень щодо позовних вимог не надав та не надіслав.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України щодо стягнення з ТОВ «Коїн ЛТД»суми основного боргу у розмірі 17 003, 16 грн. підлягають задоволенню.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що сума орендної плати, відшкодування комунальних платежів, плати податку на землю перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується в установленому законом порядку з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Таким чином, у відповідності до вищезазначеного пункту договору, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 585, 56 грн. за період з 21.07.2011 р. по 21.01.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Беручи до уваги вимоги ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та укладеного між сторонами договору, перевіривши, наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він здійснений обґрунтовано за період з 21.07.2011 р. по 21.01.2012 р., з урахуванням часткових проплат відповідача, однак є арифметично невірним.

Так, згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.»розмір пені складає 534,05 грн.:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 1971.73 21.07.2011 - 20.01.2012 184 7.7500 % 0.042 %* 154.07 1946.10 21.08.2011 - 20.01.2012 153 7.7500 % 0.042 %* 126.44 1938.31 21.09.2011 - 20.01.2012 122 7.7500 % 0.042 %* 100.42 1940.25 21.10.2011 - 20.01.2012 92 7.7500 % 0.042 %* 75.80 1954.43 21.11.2011 - 20.01.2012 61 7.7500 % 0.042 %* 50.63 2027.62 21.12.2011 - 20.01.2012 31 7.7500 % 0.042 %* 26.69 Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України щодо стягнення з ТОВ «Коїн ЛТД»пені у розмірі 585, 56 грн. підлягають задоволенню частково, у розмірі 534,05 грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме у стягненні 51, 52 грн. суд відмовляє.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 311, 06 грн. 3 % річних за період з 21.04.2009 р. по 26.03.2012 р.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України) .

Відповідно до ч. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України щодо стягнення з ТОВ «Коїн ЛТД»3 % річних у розмірі 311, 06 грн. підлягають задоволенню.

Необхідно зазначити, що при перевірці судом розрахунку суми 3 % річних, суд встановив, що її розмір є більшим ніж той, який заявлений позивачем, проте відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 р. N 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" зазначено, що згідно з пунктом 2 статті 83 ГПК господарський суд вправі виходити за межі позовних вимог за одночасної наявності двох умов: по-перше, якщо це потрібно для захисту прав і законних інтересів позивача або третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору і, по-друге, за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони.

Таким чином, враховуючи відсутність клопотання заінтересованої сторони, господарський суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України щодо стягнення з ТОВ «Коїн ЛТД»заборгованості підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

При частковому задоволенні позову, витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коїн ЛТД»(08150, Київська область, м. Боярка, вул. Сєдова, буд. 5, кв. 65, код ЄДРПОУ 20577434) на користь Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (03150, м. Київ, вул. Боженка, буд. 11, код ЄДРПОУ 05416923) суму основного боргу у розмірі 17 003 (сімнадцять тисяч три) грн. 16 коп., пеню у розмірі 534 (п'ятсот тридцять чотири) грн. 05 коп., три проценти річних у розмірі 311 (триста одинадцять) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписане 27.06.2012 р.