Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-12148/11/0170/20
03.07.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Кучерука О.В. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін: сторони не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 20.01.12 у справі № 2а-12148/11/0170/20
за позовом Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)
про стягнення заборгованості в сумі 561754,68 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволено частково: cтягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріона Крим" заборгованість перед бюджетом по сплаті податку на додану вартість за 2010 рік у розмірі 505556,32 грн. на р/р 31112009700002 до Державного бюджету міста Сімферополь, ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, код платежу 3011021000, у задоволенні решти частини позову відмовлено.
Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2012 скасувати в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягають задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції послався на незаконність та необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що позивачем був порушений визначений діючим податковим законодавством порядок стягнення податкового боргу, встановлений з 01.01.2011.
З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів Севастопольського апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.
При апеляційному перегляді справи встановлено, що предметом розгляду справи судом першої інстанції стали позовні вимоги, які мотивовані тим, що відповідачем не погашено у встановлені законодавством строки узгоджені податкові зобов'язання.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції безперечно встановлено, що загальна сума заборгованості, що була визначена у податкових повідомленнях-рішеннях, податкових деклараціях, складає - 561754,68 грн. і Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріона Крим»не сплачена, що свідчить про невиконання вказаним суб'єктом господарювання зобов'язання перед бюджетом.
Органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (пункт 41.5 статті 41 Податкового кодексу України).
Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Як вбачається з матеріалів справи згідно підпунктам 6.2.1, 6.2.3 статті 6 Закону України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" відповідачеві направлені перша податкова вимога № 1/3609 від 04.11.2010 (направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 13.11.2010).
Друга податкова вимога № 2/4137 від 15.12.2010 (направлено рекомендованою кореспонденцією з повідомленням 20.12.2010), проте заходи примусового характеру не призвели до погашення податкового боргу відповідачем.
Слід зазначити, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, і, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги (пункт 59.5 Податкового кодексу України).
Судова колегія відмічає, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається, що повністю відповідає приписам пункту 60.6 Податкового кодексу України.
Слід зазначити, що ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1037 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків»не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішення суду першої інстанції.
Таким чином судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не дослідив повно та всебічно обставини справи, не встановив характер спірних правовідносин та, як наслідок, невірно застосував норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову є помилковим.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись частиною першою статті 195, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2012 у справі № 2а-12148/11/0170/20 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"Адміністративний позов Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріона Крим», код ЄДРПОУ 33131488, юридична адреса: 95034, місто Сімферополь, вул. Б.Хмельницького, 11/6, заборгованість: з податку на прибуток, штрафних санкцій та пені - код платежу 3011021000 (р/р 31112009700002 в Держбюджет міста Сімферополя, ГУ ДКУ в АРК, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026) - у сумі 34 708,67 грн.; податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені - код платежу 14010100 (р/р 31114029700002 в Держбюджет міста Сімферополя, ГУ ДКУ в АРК, ЕДРПОУ 34740405, МФО 824026), - у сумі 527 046,01 грн., а всього: 561 754,68 грн.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 06 липня 2012 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис О.В.Кучерук
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко
Суд | Севастопольський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2012 |
Оприлюднено | 07.07.2012 |
Номер документу | 25105711 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Іщенко Галина Михайлівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Кисельова О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні