Рішення

від 19.10.2006 по справі 6/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/47

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 6/47                                                                                                         19.10.06

За заявою відкритого акціонерного товариства “Центральний гастроном” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення за позовом відкритого акціонерного товариства “Центральний гастроном” до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові мережі” про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути майно

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача                 Тарасун В.Г. (за дов. № 11 від 25.01.2006)

Від відповідача           не з'явились

Обставини справи:

Відкрите акціонерного товариства “Центральний гастроном” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові мережі” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилого будинку, укладеного між сторонами та посвідченого за реєстром № 2361 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. 28.04.2004, а також зобов'язання повернути позивачу нежилий будинок № 47, що знаходиться в місті Києві на проспекті Перемоги, загальною площею 5019 кв. м., який є предметом оспорюваного договору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що правочин (договір купівлі-продажу) підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 232 Цивільного кодексу України як такий, що укладений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони, у зв'язку з чим мають бути застосовані наслідки визнання договору недійсним, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України. Зокрема, на думку позивача, представник за договором - голова правління Андрущак Катерина Василівна вступила в зловмисну домовленість з відповідачем, яка полягає у продажу будівлі за явно заниженою ціною. Обґрунтовуючи наведені обставини, позивач посилається на той факт, що відповідно до звіту про незалежну оцінку оціночної вартості  майна від 30.06.2004 оціночна вартість нежилого будинку № 47 Києві на проспекті Перемоги складає 15488918 грн., у той же час за договором його було продано за 4738210 грн. Крім того, як вважає позивач, голова правління Андрущак К.В. уклала оскаржуваний договір у власних інтересах, оскільки на час його укладення була засновником відповідача безпосередньо, як фізична особа, так і опосередковано - через юридичну особу ЗАТ “Центральне”.

Під час розгляду справи № 6/47 позивач навів додаткові підстави визнання договору недійсним, якими є порушення публічного порядку мирного володіння своїм майном (ст. 228 ЦК України), оскільки договір був спрямований на незаконне заволодіння власністю позивача за явно заниженою ціною, та укладення його внаслідок помилки (ст. 229 ЦК України) щодо обставин, які мають істотне значення, а саме: властивостей предмету договору (його об'єкту), що полягають в його дійсній вартості.

До  прийняття рішення по справі позивач уточнив позовні вимоги. Зокрема, крім визнання недійсним договору, позивач просив визнати за ним право власності на нежилий будинок, що знаходиться в місті Києві по проспекту Перемоги під номером 47, загальною площею 5019 кв. м., та виселити з нього відповідача.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої заперечення у поданих суду поясненнях та відзиві. Відповідач вважає не доведеним позивачем факт зловмисної домовленості представників сторін, оскільки представник  позивача діяв в межах повноважень, наданих йому статутом, та на виконання рішення правління позивача від 27.09.2004 про продаж будівлі за ціною 4738210 грн. Вказана вартість будівлі була визначена звітом ТОВ “Євроконсалтинг”. Також, на думку відповідача, є необґрунтованими посилання позивача на помилку щодо властивостей речі, а саме: його ціни, оскільки сторони при укладенні договору добровільно дійшли згоди щодо ціни об'єкту нерухомості, і ціна предмету договору не є його (предмета) властивістю, а включає в себе за погодженням сторін вартість майна з урахуванням попиту, споживання, стану речі, її технічних та інших показників, і ніяким чином ціна об'єкту нерухомості не може впливати на можливість його використання за цільовим призначенням.

Рішенням суду від 01.06.2006 у позові було відмовлено повністю. Підставою для відмови у визнанні недійсним договору як такого, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною стало те, що рішення про укладення договору за 4738210 грн. було прийнято не одноособово головою правління Андрущак К.В., а колегіальним органом –правлінням.

В ході розгляду апеляційної скарги ВАТ «Центральний гастроном»на вказане рішення апеляційна інстанція встановила, що під час укладення оспорюваного договору спеціальною метою представників обох сторін був намір надати за рахунок ВАТ “Центральний гастроном” такі переваги ТОВ “Торгові мережі”, які остання не могла б отримати у випадку добросовісного виконання членами правління ВАТ “Центральний гастроном” своїх обов'язків. Дані висновки апеляційного суду ґрунтуються на рішенні Шевченківського районного суду від 17.07.2006 у справі № 22-7201, залишеному в силі постановою Апеляційного суду міста Києва від 14.09.2006, яким визнано недійсними рішення правління ВАТ  “Центральний гастроном” від 27.09.2004 про відчуження нежитлового будинку.

У той же час, оскільки на момент вирішення місцевим господарським судом справи рішення Шевченківського районного суду не було прийнято, Київський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду міста Києва про відсутність правових підстав для задоволення позову, у зв'язку з чим постановою від 29.09.2006 вказане вище рішення залишив без змін.

Позивач звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. За твердженням позивача, нововиявленою обставиною є набрання законної сили 14.09.2006 рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2006 у справі 2-5579/06 про визнання недійсним рішення правління ВАТ “Центральний гастроном” від 27.09.2004 (протокол № 39) про  відчуження будівлі по проспекту Перемоги, 47.

Ухвалою суду від 10.10.2006 розгляд заяви було призначено на 19.10.2006.

Представники відповідача у судове засідання не з'явились, жодних заяв та клопотань суду не подали. Відповідно до ст. 114 ГПК України неявка відповідача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

28.09.2004 між ВАТ “Центральний гастроном” та ТОВ “Торгові мережі” було укладено договір купівлі-продажу нежилого будинку (далі - Договір), предметом якого є продаж позивачем відповідачу нежилого будинку, що знаходиться у місті Києві на проспекті Перемоги під номером 47, загальною  площею 5019 кв. м.

Балансова вартість приміщення, як зазначено у Договорі (п. 2.1), становить 1978385,45 грн. У той же час, приміщення було продано за ринковою вартістю у розмірі 4738210 грн., яка була визначена відповідно до експертного висновку оціночної діяльності  -  ТОВ   “Міжгалузевий кліринговий  центр “Євроконсалтинг”.

Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майна у вигляді нежитлової будівлі гастроному загальною площею 5019 кв. м., що розташована за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 47, було виконано ТОВ “Міжгалузевий кліринговий  центр “Євроконсалтинг”, яке має сертифікат № 1297/02 суб'єкта оціночної діяльності від 6 вересня 2002, на замовлення ВАТ “Центральний гастроном”.

Рішення про продаж будинку згідно з експертною оцінкою було прийнято правлінням ЗАТ “Центральний гастроном” 27.09.2003, на якому були присутніми чотири члени правління.

Зі сторони ВАТ «Центральний гастроном»Договір було підписано його представником - головою правління Андрущак Катериною Василівною.

Інститут представництва регламентовано главою 17 ЦК України, відповідно до ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти  правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи  та  з   інших  підстав, встановлених   актами  цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).

Статут є установчим документом товариства у якому, поряд з іншими, вказуються органи управління юридичної особи та їх компетенція (ст.ст. 87, 88 України).

Отже, статут товариства є актом юридичної особи, на підставі якого виникає представництво.

Відповідно до статуту позивача (абзац 2 пункту 9.16 статті 9 статуту ВАТ “Центральний гастроном”) до компетенції голови правління як вищої його посадової особи віднесено керівництво розробкою поточних планів діяльності і заходів, необхідних для вирішення статутних завдань товариства.

У зв'язку з цим він має право укладати будь-які угоди, видавати доручення, відкривати в установах банків розрахункові та інші рахунки (абзац 12 пункту 9.16 статті 9 статуту ВАТ “Центральний гастроном”).

У свою чергу, правління позивача є виконавчим органом товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, і до компетенції якого відносяться будь-які оперативні питання управління повсякденною виробничо-комерційною діяльністю товариства та вирішення питань, які за чинним законодавством, цим статутом або постановою загальних зборів акціонерів не віднесені до компетенції іншого органу управління товариства.

Рішенням № 2-5579/06 від 17.07.2006 Шевченківського районного суду міста Києва рішення правління відкритого акціонерного товариства “Центральний гастроном” від 27.09.2003, оформлене протокoлом № 39, визнано недійсним. Рішенням апеляційного суду міста Києва вказане рішення місцевого суду змінено в частині застосування матеріального права, а в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено, що правління ВАТ “Центральний гастроном” на чолі з головою правління Андрущак К.В. прийняло рішення про продаж будівлі по проспекту Перемоги, 47 на підставі обставин, які не відповідають дійсності, а отже, діяло недобросовісно, нерозумно та не в інтересах товариства та акціонерів, всупереч вимогам, які встановлюють загальний, публічний порядок виконання своїх обов'язків виконавчим органом, та в порушення публічного порядку, встановленого ст.  41 Конституції України щодо правомочності власника вільно (на підставі власної дійсної волі) володіти, користуватись, розпоряджатись власним майном.  

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Крім того, як зазначено вище, у зв'язку з цим Київським апеляційним господарським судом спростовано висновки про те, що волевиявлення позивача було наслідком його дійсної волі на продаж будівлі за ціною 4738210 грн.

Відповідно до встановлених апеляційним судом обставин Фроленкова Л.О. на момент укладення спірного договору одночасно обіймала посаду директора ТОВ   “Торгові мережі” та брала участь в управлінні  ВАТ “Центральний гастроном” як член правління  та голосувала по відчуженню спірного майна.

Згідно з положеннями статуту “Торгові мережі” єдиними учасником товариства є ЗАТ “Центральне”, генеральним директором якого є син Андрущак К.В. - Андрущак Ростислав Олегович, який на момент укладення договору купівлі-продажу був членом правління ВАТ “ Центральний гастроном” та брав участь у голосуванні стосовного відчуження спірного майна.

Отже, під час укладення оспорюваного договору спеціальною метою представників обох сторін був намір надати за рахунок ВАТ “Центральний гастроном” такі переваги ТОВ “Торгові мережі”, які остання не могла б отримати у випадку добросовісного виконання членами правління ВАТ “Центральний гастроном” своїх обов'язків.  

Пунктом 1 ч. 1 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Виходячи з викладеного, оскільки Договір було укладено на виконання рішення правління товариства, яке визнано в судовому порядку недійсним, Договір є недійсним.

Відповідно до ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

          За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, у зв'язку з чим заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 01.06.2006 - скасуванню.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,5 грн. державного мита за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82 –85, 112-114 ГПК  України,-

В И Р І Ш И В:

          Заяву відкритого акціонерного товариства «Центральний гастроном»про перегляд рішення господарського суду міста Києва № 6/47 від 01.06.2006 за нововиявленими обставинами задовольнити.

Скасувати рішення господарського суду міста Києва № 6/47 від 01.06.2006.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

          Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилого будинку, укладений 28.09.2004 між відкритим акціонерним товариством “Центральний гастроном” (код 01565307) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торгові мережі” (код 33153454), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юрченком В.В. та зареєстрований за № 2361.

          Визнати за відкритим акціонерним товариством “Центральний гастроном” (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, код 01565307) право власності на нежилий будинок , що знаходиться в м. Києві по проспекту Перемоги під номером 47, загальною площею 5019 кв. м.

          Виселити з нежилого будинку, що знаходиться в м. Києві по проспекту Перемоги під номером 47, загальною площею 5019 кв. м., товариство з обмеженою відповідальністю “Торгові мережі” (м. Київ, вул. Западинська, 15А, код 33153454).

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торгові мережі” (м. Київ, вул. Западинська, 15-А, рахунок 2600400110680 в ЗАТ “Український кредитний банк”, МФО 321701, код 33153454) на користь відкритого акціонерного товариства “Центральний гастроном” (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, рахунок 2600038 в АКБ “Траст капітал”, МФО 380106, код 01565307) 85 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. державного мита за перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

          Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 8 листопада 2006 року.