Рішення

від 09.11.2006 по справі 39/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/375

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/375

09.11.06

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Євролуга"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Ост-Трейд"

про                 стягнення 702,55 грн.

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Шумигора О.П. (дир.)

Від відповідача: не з‘явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 702,55 грн. заборгованості за договором поставки товару № 233 від 07.10.2003 року. Зазначена сума включає в себе суму основного боргу в розмірі 702,55 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання вимог зазначеного договору поставив відповідачу продукцію, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по оплаті поставленої продукції не виконав. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Позивач у позовній заяві просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти або майно відповідача.   

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Проте, позивач не зазначив на яке майно або на які грошові кошти він просить накласти арешт, а також не надав доказів в обґрунтування того, що невжиття  заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, які знаходяться у відповідача, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду. За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом було відмовлено.

        Ухвалою суду від 12.10.2006 р. порушено провадження у справі.

       Відповідач у судові засідання не з‘явився, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку.

      Ухвалою суду від 30.10.2006 р. розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні, призначеному на 09.11.2006 р., за згодою сторони, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем  не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

07.10.2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Евролуга” (позивачем) і Товариством з обмеженою відповідальністю “Ост-Трейд” (відповідачем) укладено договір поставки товару № 233, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов‘язався відпустити водку (продукцію), за замовленням покупця, а покупець –своєчасно прийняти та сплатити отриману продукцію при наявності відповідних документів, визначених діючим законодавством України, необхідних для здійснення торгівлі.

Відповідно до п. 4.1. договору поставки товару № 233 від 07.10.2003 р., покупець зобов‘язався сплатити за товар, зазначений в накладних, на умовах або не пізніше 30 днів з моменту його отримання, у порядку, що не суперечить діючому законодавству України.  

Позивач на виконання умов договору поставки товару № 233 від 07.10.2003 р. на підставі генеральної довіреності від 01.01.2004 р. поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних: № ЕВ-0002329 від 13.12.2004 р., № ЕВ-0002368 від 17.12.2004 р., № ЕВ-0002421 від 24.12.2004 р., № ЕВ-0002477 від 30.12.2004 р., всього на загальну суму 702,55 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідачем не виконано. Проте, доказів того, що товар за вказаними видатковими накладними було поставлено відповідачу саме на виконання умов договору поставки товару № 233 від 07.10.2003 р. суду надано не було.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у вказаних видаткових накладних зазначений не був. 18.09.2006 р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 13 з вимогою в семиденний термін з моменту отримання цієї претензії сплатити суму заборгованості. Відповідач отримав претензію від 18.09.2006 р. за вих. № 13 21.09.2006 р., про що свідчить відмітка на вказаній претензії. Отже, термін виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем з 21.09.2006 року по 28.09.2006 року.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаними вище видатковими накладними не ґрунтуються на договорі поставки товару № 233 від 07.10.2003 року.  

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач товар за вказаними видатковими  накладними прийняв, але зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.  

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 702,55 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 702,55 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ост-Трейд” (03191, м. Київ, вул. Крейсера “Аврора”, 5; код ЄДРПОУ № 30467480, рахунок № 26002301261161 в Подільському від. ПІБ м. Києва, МФО 320984), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Евролуга” (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 34-А, к. 69; код ЄДРПОУ № 31174650; рахунок № 26005301073 в АКБ “Форум” м. Києва, МФО 322948) 702,55 грн. (сімсот дві гривні 55 коп.) основного боргу, 102 (сто дві) грн. держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

            Суддя                                                                                                 Гумега О. В.