Рішення

від 07.10.2008 по справі 8/115-08-3820

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2008 р.

Справа  № 8/115-08-3820

Позивач:  Фізична особа -підприємець ОСОБА_2

Відповідач:  Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Про  визнання права власності

Суддя    Атанова Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_3- за довіреністю від

03.06.2008р. за № 1601;

від відповідача:  ОСОБА_1- згідно паспорту;

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 06.10.2008р. по 07.10.2008р.               відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської

області із позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1про

зобов'язання Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1усунути перешкоди у здійсненні

права власності, шляхом зобов'язання 

Фізичну особу -підприємця ОСОБА_1не перешкоджати Фізичній особі

-підприємцю ОСОБА_2в отриманні дозвільних документів, в розробці проектної

документації, її погодженні, в проведенні будівництва та введенні в

експлуатацію офіс-магазину, загальною площею 74,9 кв.м., яке знаходиться за

адресою: м. Одеса,                                 АДРЕСА_1.

01.10.2008р. до господарського суду

Одеської області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому він

просить визнати право власності на нежитлові приміщення офіс-магазину, що

знаходяться у м. Одесі, по АДРЕСА_1, загальною площею 74,9 кв.м, згідно з

технічним паспортом від 02.07.2008р.

У судовому засіданні 06.10.2008р.

представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання

з'явився, відзив на позов не надав, але у судовому засіданні пояснив, що не

заперечує проти використання позивачем нежитлового приміщення офіс-магазину за

адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши представників сторін,

суд

встановив:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу

України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його

порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно з п. 1 ст. 321

Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути

протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно п. 1 ст. 134 Господарського

кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність

на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими

суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, у тому

числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві

власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або

на основі інших форм правового режиму майна.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 319

Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм

майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які

не суперечать закону. Зокрема, статтею 320 Цивільного кодексу України

передбачено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення

підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається із матеріалів справи,

позивач є власником квартири № 2 по                          АДРЕСА_1 у м. Одесі,

яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування

від 08.05.2007р. за нотаріальним реєстровим № 1150.

Право власності позивача на

квартиру зареєстровано Комунальним підприємством „ОМБТІ і РОН” 06.06.2007 року

за № 374 в книзі 588пр-152.  

Як свідчать матеріали справи,

позивачем, без зміни площі квартири, було проведено її реконструкцію під

офіс-магазин з улаштуванням фасадного входу з боку вул. Троїцької, для чого ним

у компетентних державних органах у встановленому законом порядку були отримані

наступні дозвільні документи: 22.10.2007р. позивачеві був наданий задовільний

висновок експертизи УНПД ГУМНС України в Одеській області за № 14-234, яким не

було виявлено порушень вимог пожежної безпеки; 25.10.2007 року проект

реконструкції квартири під офіс-магазин був погоджений

Санітарно-епідеміологічною станцією м. Одеси (висновок № 744-2103);

07.12.2007р. проект, розроблений на підставі листа міськвиконкому від

15.10.2007р. за № 37-Б-6840, був погоджений для подальшого застосування

Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (висновок №

1019/07), 08.07.2008р. був наданий задовільний висновок ГУМНС України в

Одеській області за № 14-1804, яким не було виявлено порушень вимог пожежної

безпеки.

Крім того, розпорядженням

Приморської районної адміністрації від 13.12.2007 року за № 2538 також

затверджений проект реконструкції квартири № 2 під офіс-магазин з улаштуванням

фасадного входу за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1.

На підставі дозволу Інспекції

державного архітектурно-будівельного контролю                     м. Одеси від 21.12.2007р.

за № 541/07 на виконання будівельних робіт позивачем, із залученням підрядника,

були проведені роботи по реконструкції квартири № 2 по                     АДРЕСА_1 у м. Одесі.

Згідно технічного висновку

технічний стан основних будівельних конструкцій та матеріалів приміщень

-задовільний; офіс-магазин підлягає довготривалій експлуатації.

Об'ємно-планувальна структура офіс-магазину після реконструкції в цілому

відповідає нормативним вимогам, не протирічить вимогам ДБН „Жилі будови.

Основні положення”, вимогам норм по пожежній безпеці ДБН В. 1.1-7-2002 „Пожежна

безпека об'єктів будівництва”, а також не протирічать санітарно-гігієнічним

вимогам. 

У відповідності до ст. 382 ЦК

України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та

придатне для постійного у ньому проживання.

При цьому, у відповідності до ст.

383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни

у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці

зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у

багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил

експлуатації будинку, а також, згідно ст. 320 ЦК України, має право

використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім

використання його для промислових потреб.

Таким чином, законодавством

передбачається право власника житлового приміщення використовувати його за

своїми власними потребами також й у підприємницькій діяльності непромислового

характеру.

Враховуючи, що промислова

діяльність -це виробництво продукції певних видів з метою одержання прибутку,

суд вважає, що створення офіс-магазину не передбачає виробництво продукції

певних видів з метою одержання прибутку, а отже це не можна вважати промисловою

діяльністю.

Крім того, з заяв власників квартир

№№ 1, 3, 5, 7 по АДРЕСА_1, вбачається, що вони не заперечують проти розміщення

у квартирі № 2 по                                    АДРЕСА_1

офіс-магазину з улаштуванням фасадного входу з боку                      вул. Троїцької.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 331 ЦК

України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою,

набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка

виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником

цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки,

будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення

майна). 

За таких обставин, враховуючи, що

реконструкція квартири під офіс-магазин проводилась у відповідності із чинним

законодавством України, з урахуванням вищезазначених законодавчих приписів, суд

вважає, що позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2про визнання права

власності на нежитлові приміщення офіс-магазину, загальною площею 74,9 кв.м,

згідно з технічним паспортом від 02.07.2008р., що знаходяться у м. Одесі, по

АДРЕСА_1, підлягають задоволенню, так як є законними, обґрунтованими та

підтвердженими певними засобами доказування.

Приймаючи до уваги, що позивачем не

заявлені вимоги про відшкодування державного мита та ІТЗ судового процесу, у

суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд

зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною

заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись

ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. 

Позов задовольнити.

2.

Визнати за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2(Івано-Франківська область, м.

Косів, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлові

приміщення офіс-магазину, загальною площею 74,9 кв.м, розташовані за адресою:

м. Одеса, АДРЕСА_1.

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення 10- денного строку

з дня його

прийняття.

Суддя                                                                                       

Атанова Т.О.