Рішення

від 03.07.2012 по справі 1407/2480/2012

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1407/2480/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"03" липня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючої - судді Висоцької Г.А.,

при секретарі судового засідання - Огренда І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську із застосуванням звукозаписувальної техніки цивільну справу за позовом Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю сільсько-господарського виробничого підприємства "Болгарка" про стягнення незаконно отриманих коштів.

В С Т А Н О В И В :

31.05.2012 року позивач Вознесенський коледж Миколаївського державного аграрного університету звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач-1), ТОВ сільсько-господарського виробничого підприємства "Болгарка" (далі - відповідач-2) про стягнення в солідарному порядку незаконно отриманих коштів в сумі 6440 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач-1 перебувала в навчальному закладі на денній формі навчання по спеціальності землевпорядкування з 01.09.2007 року по 29.06.2011 року і мала, як дитина сирота, встановлені законодавством України пільги та гарантії.

Пози вач зазначив, що ОСОБА_2 за допомогою підприємства - відповідача-2 надала до навчального закладу повідомлення про те, що вона після закінчення навчання буде працювати на посаді техніка-землевпорядника в ТОВ сільсько-господарському виробничому підприємстві "Болгарка", що стало підставою для видачі наказу про виплату відповідачу-1 одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів в сумі 5760 грн. та матеріальної допомоги на придбання одягу, взуття у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 грн., але не працевлаштувалась, тобто незаконно отримала державні кошти, які мають цільове призначення, тому просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Гарбузенко Л.О. підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, зазначаючи, що після закінчення Вознесенського коледжу МДАУ в неї захворіла сестра, а згодом вона поступила на навчання до Одеського державного аграрного університету на денну форму навчання. Визнає, що незаконно отримала кошти, але вважає, що це відбулося з вини працівників позивача.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, суду надав письмові пояснення, в яких вказує що відповідачка ОСОБА_2 дійсно була направлена на працевлаштування до відповідача-2, проте на роботу так і не прибула і не оформилась.

Дослідивши також письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 з 01.09.2007 року по 29.06.2011 року навчалась на денному відділенні по спеціальності "землевпорядкування" Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету і мала статус дитини сироти.

Згідно Закону України від 13.01.2005 року "Про забезпечення організаційпо-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (ст.25) порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Згідно пункту 13 підпункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994 року "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" позивачем у зв'язку з наданням відповідачем-1 повідомлення про направлення на роботу з відміткою про працевлаштування техніком-землевпорядником у відповідача-2 було видано наказ про виплату відповідачу-1 одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів в сумі 5760 грн. та матеріальної допомоги на придбання одягу, взуття у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 680 грн. При цьому вказані виплати пов'язуються саме з працевлаштуванням особи, що закінчила навчання зі статусом дитини-сироти.

Обідві сторони в судовому засіданні підтвердили обставини не працевлаштування відповідача-1 після закінчення Возпесенського коледжу МДАУ, вступ та навчання до вищого навчального закладу, та отримання фактично ОСОБА_2 суми зазначеної у даному наказі позивача.

Вознесенською ОДФІ під час планової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності позивача було виявлено фінансові порушення щодо двох випускників з числа дітей-сиріт, факт працевлаштування яких не підтверджено роботодавцем, що призвело до незаконної виплати ( а.с. 7-8).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї статті застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття чи збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події та застосовуються, зокрема до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

З аналізу даної норми слідує, що право витребування майна, набутого без достатньої правової підстави, належить особі, права якої на це майно, захищені законом або договором, порушені діями іншої особи. При цьому обов'язок по поверненню набутого майна покладається на особу, яка набула його без достатніх правових підстав, порушуючи права власника чи володільця. За такого, обов'язок по доведенню факту повернення грошових коштів покладається саме на відповідачку ОСОБА_2

Між тим, ОСОБА_2, хоча і визнає, що не мала підстав на отримання зазначених коштів, протягом всього часу, що справа перебувала в провадженні суду, не надала жодного доказу щодо повернення їх позивачу.

Разом з тим, ч. 3 ст. 10 ЦПК України встановлено, що кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Вознесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету до ОСОБА_2 обґрунтовані, отже підлягають задоволенню.

Відносно стягнення незаконно отриманих коштів зТовариства з обмеженою відповідальністю сільсько-господарського виробничого підприємства "Болгарка" то відсутні докази, що відповідач-2 ухилявся від укладення даного договору, тому він не може нести цивільно-правову відповідальність за вказаними правовідносинами.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки, матеріали справи вказують на те, що позивачем при зверненні з даним позовом до суду понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 214.60 грн. зазначена сума підлягає стягненню з відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Возпесенського коледжу Миколаївського державного аграрного університету (р/р 35220001000402 в Вознесенському ПІБ, код 26446489, МФО 826013) незаконно отримані кошти у сумі 6440 грн. та судові витрати в сумі 214,6 гри., а всього 6654,6 грн. (шість тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні, шістдесят коп.)

Вознесенському коледжу Миколаївського державного аграрного університету в задоволенні позовниї вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю сільсько-господарського виробничого підприємства "Болгарка" про стягнення незаконно отриманих коштів - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.

Суддя Висоцька Г.А.