Постанова

від 30.10.2006 по справі 18/353ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/353ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

30.10.06                                                                                 Справа № 18/353ад.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, м. Луганськ

до Сватівської районної державної лікарні ветеринарної медицини, м.  Сватове Луганської області

про стягнення 30000 грн.

при секретарі Герасименко Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                    Мудракова О.В. за дов. від 31.01.2006;

від відповідача:          Петренко Н.В. –начальник лікарні, паспорт, наказ від 02.01.2003;

                              Банченко С.М. за дов. від 27.09.2006.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача збитків в сумі 30000 грн., які заподіяні відповідачем державі нецільовим використанням у 2003 році бюджетних коштів, які були виділені в сумі 30000 грн. на протиепізоотичні заходи (нецільове використання виразилося в тому, що відповідач витратив ці кошти на капітальний ремонт Сватівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини).

          Відповідно до п. 4. ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що позивач є суб'єктом владних повноважень, дана справа підвідомча адміністративному суду.

Згідно п. 6 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.

          З урахуванням викладеного, дана позовна заява розглядається господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що бюджетні кошти в сумі 30000 грн., виділені на протиепізоотичні заходи, були витрачені ним на капітальний ремонт Сватівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, яка не відповідала ветеринарним та санітарним вимогам.

          Відповідач зазначив, що в зв'язку з нецільовим використанням вказаних коштів йому на 2006 рік із загального фонду не виділені кошти на протиепізоотичні заходи, тобто йому зменшені асигнування на суму коштів, які витрачені не за цільовим призначенням.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          В ході проведеної позивачем ревізії встановлено факт нецільового використання відповідачем в 2003 році бюджетних коштів в сумі 30000 грн. , які були виділені відповідачу з державного бюджету на протиепізоотичні заходи.

Нецільове використання виразилося в тому, що відповідач витратив ці кошти не на протиепізоотичні заходи, а на капітальний ремонт Сватівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини.

Факт нецільового використання відповідачем бюджетних коштів в сумі 30000 грн. підтверджується актом ревізії від 03.03.2006 № 311-21/05, який складений позивачем та підписаний повноважними представниками відповідача без зауважень.

Позивач на підставі ст. 1166 Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» заявив позов про відшкодування з відповідача збитків в сумі 30000 грн., які заподіяні відповідачем державі нецільовим використанням бюджетних коштів.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що бюджетні кошти в сумі 30000 грн., виділені на протиепізоотичні заходи, були витрачені ним на капітальний ремонт Сватівської районної державної лабораторії ветеринарної медицини, яка не відповідала ветеринарним та санітарним вимогам.

          Відповідач зазначив, що в зв'язку з нецільовим використанням вказаних коштів йому на 2006 рік із загального фонду не виділені кошти на протиепізоотичні заходи, тобто йому зменшені асигнування на суму коштів, які витрачені не за цільовим призначенням.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

          Відповідно до ч. 1 ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

У разі нецільового використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, зазначені кошти підлягають обов'язковому поверненню до відповідного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідні посадові особи притягаються до відповідальності згідно з законом (ч. 2 ст. 119 Бюджетного кодексу України).

          Бюджетні кошти в сумі 30000 грн., які були виділені відповідачу на протиепізоотичні заходи не є субвенціями (субвенції –це міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції –п. 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України), а виділялися згідно загального фонду кошторису на 2003 рік.

          Таким чином, згідно ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільове використання бюджетних коштів (за винятком субвенцій) має наслідком не стягнення цих коштів до відповідного бюджету, а зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням.

          Згідно п. п. 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право:

-          вилучати до бюджету виявлені ревізіями або перевірками приховані і занижені валютні та інші платежі;

-          ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

-          стягувати у доход держави кошти, одержані міністерствами, відомствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами і організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

-          накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;

-          застосовувати до підприємств, установ, організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону «Про державну податкову службу в Україні».

          Таким чином, згідно ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»у випадку встановлення факту використання установою бюджетних коштів з порушенням чинного законодавства (в тому числі і при їх нецільовому використанні) контрольно-ревізійним управлінням в областях надано право ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування, а не про стягнення цих коштів до відповідного бюджету.

          Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що:

-          діючим законодавством України не передбачено, що за використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням, вказані кошти повинні бути повернені до відповідного бюджету (за винятком наданих субвенцій); законом передбачені інші наслідки цього правопорушення;

-          використання бюджетних коштів не за цільовим призначенням не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України, тоді як до відшкодування заявлено саме збитки;

-          позивач, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, однак, ані Конституцією, ані законами України не передбачена можливість стягнення до бюджету коштів, які використані не за цільовим призначенням (за винятком наданих субвенцій), тобто не встановлено застосованого позивачем способу, а також не надано повноважень позивачу на стягнення цих коштів.

          Таким чином, підстави для відшкодування з відповідача збитків в сумі 30000 грн. відсутні.

          За таких обставин, в позові слід відмовити за його необґрунтованістю та безпідставністю.

          Питання про розподіл державного мита не вирішується, так як позивача звільнено від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          В позові відмовити.

30 жовтня 2006 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 06 листопада 2006 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторонами по справі протягом десяти днів з 06 листопада 2006 р. може бути подана заява про апеляційне оскарження даної постанови до Луганського апеляційного господарського суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко