Постанова

від 03.07.2012 по справі 11/5007/26/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2012 р. Справа № 11/5007/26/11

Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: тов "М.І.Ф." тов "Український промисловий банк" розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 ОСОБА_5 Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 13 лютого 2012 р. у справі№ 11/5007/26/11 господарського суду Житомирської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "М.І.Ф." до третя особа Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" провизнання недійсним договору, зобов'язання повернути майно В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 р. (суддя Маріщенко Л.О.) позов задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.02.2003 р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото" та підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол".

В іншій частині позову відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення суд першої інстанції зазначив, що договір купівлі-продажу від 06.02.2003 р. частини приміщення, що розташоване в м. Бердичеві по вул. К.Лібкнехта, 56, був укладений позивачем і відповідачем без рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Бердичівфото", а тому суперечить актам цивільного законодавства і на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним. Поряд з цим, вимога про зобов'язання відповідача повернути частину нежитлової будівлі задоволенню не підлягає, оскільки власником останньої на даний час являється третя особа, тому в цьому випадку необхідним є подання віндикаційного позову про витребування майна від добросовісного набувача з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. (судді: Тимошенко О.М., Коломис В.В., Огороднік К.М.) рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 р. залишено без зміни.

Підприємства з іноземними інвестиціями в формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушенням норм процесуального та матеріального права, вимоги позову задовольнити.

Скаржник доводить, що судами порушено ст.ст. 92, 215, 241 ЦК України, оскільки не надано належної оцінки тому, що у подальшому дії директора позивача схвалено, не враховано пунктом 7.3 Статуту товариства, яким передбачено лише затвердження договорів, а не надання згоди на їх укладання; п. 7.12 Статуту, яким не передбачено обмеження прав директора на укладання Договору, тобто оспорюваний договір укладено без порушення, а факт не затвердження договору після укладання не може бути підставою для визнання його недійсним; судом порушено ст. 35 ГПК України, оскільки у даному випадку, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області від 04.01.2011 року по кримінальній справі № 05/035048 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України була прийнята постанова про закриття провадження у даній справі у зв'язку із смертю підсудного та постанова про закриття від 04.01.2011 р. по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7, яка ухвалою колегії суддів Судової плати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.07.2011 р. також була закрита у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України, тому здійснивши оцінку вказаних постанов районного суду як доказ у даній справі про визнання недійсним договору купівлі-продажу, зокрема, господарський суд дійшов хибного висновку, що обставини, встановлені у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є встановленими та доведеними фактами щодо невідповідності вимогам закону оспорюваного договору купівлі-продажу від 06.02.2003р., укладеного між ТОВ «Бердичівфото»та ТОВ «Житомир-Петрол».

ТОВ "Український промисловий банк" вимоги касаційної скарги підтримує, просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТОВ "М.І.Ф." у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій надано вірну оцінку поданим доказам у відповідності до ст. 35 ГПК України, доводить, що рішення суду першої та апеляційної інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права та повним дослідженням усіх обставин справи, тому підстав для скасування судових рішень немає.

Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 06.02.2003р., відповідно до якого відповідач придбав частину нежитлової будівлі - фотоательє, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: приміщення 5а, 6, 7, 8, 11 загальною площею за 64000 грн.

Встановлено, що 06.02.03р. між ТОВ "Бердичівфото" (правонаступником якого є ТОВ "М.І.Ф") та ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач придбав частину нежитлової будівлі - фотоательє, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме: приміщення 5а, 6, 7, 8, 11 загальною площею за 64000 грн.

Підставою для укладання договору купівлі-продажу від 06.02.03р. стало рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото" оформленого протоколом № 1 від 30.01.03р. про надання згоди на реалізацію частини приміщення, належного товариству за 64000 грн..

Згідно п. 7.2 Статуту позивача в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору, Вищим органом товариства є Рада учасників, яку очолює голова учасників.

Відповідно до п. 7.3 вказаного Статуту ТОВ "Бердичівфото" до виключної компетенції вищого органу керування входить зокрема затвердження угод на суму більш ніж 100% статутного фонду.

Як встановлено судом, згідно постанови прокурора м. Бердичева про порушення кримінальної справи від 13.09.2005 р. було порушено кримінальну справу за фактом перевищення службовими особами ТОВ "Бердичівфото" своїх службових повноважень по ст. 366 КК України.

В результаті розгляду 04.01.2011 р. Бердичівським міськрайонним судом кримінальної справи № 05/035048 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 3 ст.365, ч.5 ст.191 та ч.2 ст. 366 КК України була прийнята постанова про закриття провадження у даній справі у зв'язку із смертю підсудного.

При цьому, з постанови Бердичівського міськрайсуду від 04.01.2011 р. вбачається, що в січні 2003р. ОСОБА_6, виходячи за межі наданих йому повноважень, із використанням свого службового становища, вирішив умисно здійснити продаж приміщення, належного ТОВ "Бердичівфото" на користь ТОВ ПзІІ "Житомир-Петрол" за ціною 64000 грн..

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_6, в порушення вимог Статуту ТОВ "Бердичівфото" згідно якого реалізація цього приміщення повинна була відбутися виключно за рішенням загальних зборів учасників товариства, в кінці січня 2003 р. перебуваючи у службовому кабінеті в ТОВ "Бердичівфото" викликав до себе техніка-геодезиста цього товариства ОСОБА_7 і, погрожуючи йому звільненням з роботи, поставив вимогу сприяти йому в здійсненні продажу приміщення шляхом складання завідомо неправдивих документів, необхідних для такого продажу.

30.01.03 р. ОСОБА_7, виконуючи вказівку ОСОБА_6 під диктовку останнього власноруч склав завідомо неправдивий офіційний документ - протокол загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото" № 1 від 30.01.03р., згідно якого учасники ТОВ "Бердичів-фото" нібито надали згоду на реалізацію частини приміщення, належного товариству за 64000 грн. Складений таким чином завідомо неправдивий документ ОСОБА_7 засвідчив своїм підписом, як голова зборів, а ОСОБА_6 засвідчив його печаткою ТОВ "Бердичівфото".

06.02.03 р., продовжуючи свої злочинні дії та діючи, в інтересах ТОВ "Житомир Петрол" наказав ОСОБА_7 скласти доручення від імені ТОВ "Бердичівфото", яким уповноважити його (ОСОБА_7.) підписати договір купівлі-продажу, частини приміщення, належного товариству.

Відразу після цього, виконуючи наказ ОСОБА_6, ОСОБА_7 власноруч виконав текст доручення № 20 від 06.02.03р. згідно якого ТОВ "Бердичівфото", нібито уповноважили його підписати від імені товариства договір купівлі-продажу приміщень під індексами № 5а, 6, 7, 8, 11, площею 102,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 за 64000 грн. у нотаріальній конторі м. Бердичева, внісши у нього завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_7 є заступником директора товариства, а ОСОБА_6 засвідчив його, як директор товариства своїм підписом та відбитками печатки і штампу ТОВ "Бердичівфото".

В той же день 06.02.03р. у приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріус ОСОБА_8, що по АДРЕСА_2, у присутності ОСОБА_6 підписав договір купівлі-продажу, згідно якого ТОВ "Бердичівфото" в його особі продало ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" в особі ОСОБА_9 частину нежитлової будівлі-фотоательє, що знаходиться в АДРЕСА_1, а саме приміщення 5а, 6, 7, 8, 11 загальною площею 102,4 кв.м. за 64000 грн..

Цього ж дня, ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" платіжним дорученням № 2673 від 06.02.03р. перерахувало на рахунок ТОВ "Бердичівфото" в Укрпромбанку 64000 грн. за придбане приміщення.

26.02.03р. вищевказане ПзІІ ТОВ "Житомир-Петрол" зареєструвало право власності на придбану частину приміщення у Бердичівському міжміському бюр технічної інвентаризації, про що був виданий витяг реєстрації права власності на нерухоме майно від 26.02.03р. № 7164.

Також, була винесена постанова Бердичівського міськрайонного суд Житомирської області від 04.01.11р. по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_7, в якій також підтверджені вищевказані обставини.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Вищо спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.07.20 р. постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011 р. щодо ОСОБА_7 змінено.

ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27, ч 2 ст. 366 КК України у зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст.49 КК України.

Відповідно до ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

У постанові Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.01.2011 року з кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 встановлено наявність злочину та особи, які його вчинили, однак обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обставновки - дана особа перестала бути суспільно небезпечною. Постановою Вищого спеціалізованого суду України вказану постанову змінено, а саме - ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності. Проте, обставини вчинення злочину не спростовані.

Колегія суддів зазначає, що винесення постанови у кримінальній справі, як і вироку є процесуальною формою закінчення судового процесу. При цьому постанова суду загальної юрисдикції, як в даному випадку, встановлює преюдиціальні факти.

Касаційна інстанція вважає, що в даному випадку закінчення провадження у кримінальній справі відносно особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, постановленням іншого процесуального документа ніж вирок, зокрема, (за спливом строків давності, внаслідок акта амністії, помилування, недосягнення віку кримінальної відповідальності, у зв'язку зі смертю), на підтвердження наявності обставин, що передбачені нормою ст. 35 ГПК України, суд може враховувати постанову районного суду по результатах розгляду кримінальної справи.

Тому касаційна інстанція, враховуючи врахування встановлених фактів, погоджується з висновком про те, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бердичівфото", оформлене протоколом № 1 від 30.01.03р., про надання згоди на реалізацію частини приміщення, на підставі якого був укладений спірний договір, являється завідомо неправдивим документом.

З огляду на наведене, колегією суддів не приймаються до уваги твердження скаржника про порушення судом норм ст. 35 ГПК України при оцінці постанов Бердичівського міськрайонного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. На підставі ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України суд визнає правочин недійсним внаслідок недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ч. 1 ст 203 Цивільного кодексу України.

Господарське товариство на підставі ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України є власником майна, яке було передане йому учасниками товариства у власність, а також іншого майна, набутого на законних підставах.

Позивачу, як юридичній особі і власнику майна, відповідно до ч. 1 ст. 317 і ч. 1 ст. 325 Цивільного кодексу України належало право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 98 Цивільного кодексу України та Статуту товариства, загальні збори учасників товариства мають виключне право приймати рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить більш ніж 100% статутного фонду.

З огляду на викладене, суд вірно виходив з тих обставин, що договір купівлі-продажу від 06.02.03р. частини приміщення, яке розташоване в АДРЕСА_1, був укладений позивачем і відповідачем без рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівфото", а тому останній суперечить актам цивільного законодавства і на підставі ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підлягає визнанню недійсним.

Доводи скарги не спростовують висновків суду, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2012 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2011 р. у справі № 11/5007/26/11 господарського суду Житомирської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун