Рішення

від 25.06.2012 по справі 4/051-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2012 р. Справа № 4/051-12

25 «червня»2012р. Справа № 4/051-12

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Юридична фірма "Оріон Н.Н.", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Фактор", м. Бровари

про стягнення 70 063, 61 грн.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2 -предст., дов. від 11.06.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Приватне підприємство "Юридична фірма "Оріон Н.Н." (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Фактор" (відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 70 063, 61 грн., яка складається із 59320, 00 грн. боргу за Договором № 4 від 14.10.2010 р. про надання послуг по охороні об'єкту, 469,08 грн. інфляційних втрат, 1186,64 грн. 3% річних, 9087,89 грн. пені.

Разом з поданою заявою, позивачем також було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Розглянувши дану вимогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі, оскільки позивачем не подано суду належних доказів в обґрунтування вказаного клопотання з посиланням на підстави, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів. Крім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 11.06.2012 р. у даній справі було порушено провадження та призначено до розгляду на 11.06.2012 р.

Ухвалою суду від 11.06.2012р., у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 25.06.2012р.

В судовому засіданні 25.06.2012р. позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3239,49 грн. пені замість раніше заявлених 9087,89 грн. Вказані уточнення прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2012 року вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень стосовно заявлених позовних вимог не подав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

25.06.2012р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

14 жовтня 2010 року між Приватним підприємством "Юридична фірма "Оріон Н.Н." (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Т-Фактор" (замовник) було укладено договір про надання послуг по охороні об'єкта, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання забезпечити охорону об'єкта на умовах, передбачених даним договором на об'єкті: м. Бровари, вул. Черняхівського, 21.

Пунктом 1.3 договору визначено, що замовник доручає виконавцю охорону об'єкту та з свого боку забезпечує своєчасну сплату наданих послуг відповідно до договірної калькуляції, яка є невід'ємною частиною даного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, з моменту підписання договору, позивачем виконувалися послуги по централізованій охороні об'єктів, однак, відповідач сплачував кошти за послуги з затримкою, внаслідок чого, станом на 14 вересня 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 1000,00 гривень.

В подальшому, після підписання договору, позивачем були виконані послуги по централізованій охороні об'єктів, про що свідчить акт здачі-прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за вересень місяць 2011 року від 30 вересня 2011 року, вартість на суму 7200,00 грн., акт здачі-прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за жовтень місяць 2011 року від 31 жовтня 2011 року на суму 7440,00 грн., акт здачі-прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за листопад місяць 2011 року від 30 листопада 2011 року на суму 7200,00 грн., акт здачі - прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за грудень місяць 2011 року від 31 грудня 2011 року, на суму 7440,00 грн., акт здачі -прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за січень 2012р. від 31 січня 2012р. на суму 7440,00 грн., акт здачі - прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за лютий місяць 2012 року від 29 лютого 2012 року на суму 6960,00 грн., акт здачі - прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за березень місяць 2012 року від 31 березня 2012 року на суму 7440,00 грн., акт здачі - прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за квітень місяць 2012 року від 30 квітня 2012 року на суму 7200,00 грн.

Дані акти виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту за вказані періоди були підписані зі сторони відповідача директором Нестеренко В.В. та скріплені печаткою підприємства.

Згідно п.5.2. Договору, розрахунок за надані послуги здійснюється за договором щомісячно після виконаних послуг протягом 5-ти (п'яти) банківських днів. Підставою для розрахунку є акт здачі - прийому виконаних послуг.

Враховуючи складені між сторонами акти, які залишились неоплаченими, позивач, починаючи з листопада 2011 року звертався до відповідача з листами вих. № 21/14 від 20.11.2011 року, вих. № 24/14 від 26.12.2011 року, вих. № 1/14 від 23.02.2012 року, вих. № 28/14 від 27.03.2012 року про сплату прострочених платежів за виконані послуги.

В свою чергу, відповідач надіслав позивачу гарантійний лист вих. № 88 від 26 грудня 2011 року, яким зобов'язався здійснити розрахунок за надані послуги до 10 лютого 2012 року та гарантійний лист вих. №90 від 24.02.2012 року, яким повідомив, що розрахунок буде здійснений до 08.03.2012 року (копії в матеріалах справи).

13 квітня 2012 року позивач направив відповідачу Офіційне попередження вих. № 5/14 від 13.04.2012 року про проведення розрахунків за весь період часу з вересня 2011 року по квітень 2012 року відповідно Актів здачі - прийому виконаних послуг по централізованій охороні об'єкту згідно Договору.

Однак, даний лист залишений відповідачем без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів оплати суду не надав, доводів позивача не спростував. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений та по суті неоспорений відповідачем.

А тому, з урахуванням вищевикладеного, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 59320,00 грн. та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3239,49 грн. пені.

Відповідно до п. 5.5 договору, за затримку оплати послуг, вказаної в договірній калькуляції, замовник несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійно облікової ставки НБУ по рефінансуванню від суми платежу за кожний день прострочення, згідно із ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У відповідності до уточненого розрахунку позивача, який міститься в матеріалах справи, позивачем здійснено нарахування суми неустойки від кожного акта окремо та з посиланням на норми ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, а також враховуючи норми законодавства щодо нарахування неустойки та п. 5.2 договору стосовно строків здійснення розрахунків, встановив, що заявлені позивачем до стягнення 3239,49 грн. пені підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 469,08 грн. (за період - вересень 2011 року по березень 2012 року) та 1186,64 грн. 3 % річних (за період - вересень 2011 року по березень 2012 року).

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок відповідає вимогам законодавства (відповідно до перерахунку здійсненого судом) та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 469,08 грн. та 3% річних -1186,64 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 59320,00 грн. боргу, 1186,64 грн. 3% річних, 469,08 грн. інфляційних втрат та 3239,49 грн. пені.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-Фактор" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Незалежності,14, код ЄДРПОУ 33502433) на користь Приватного підприємства "Юридична фірма "Оріон Н.Н." (04086, м. Київ, вул. Тургенівська, 65, кв. 22, код ЄДРПОУ 32856310) - 59320 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста двадцять) грн. 00 коп. боргу, 1186 (одну тисячу сто вісімдесят шість) грн. 64 коп. 3% річних, 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 08 грн. інфляційних втрат, 3239 (три тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 49 коп. пені, 1 641 (одну тисячу шістсот сорок одну) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Дата складання повного тексту рішення: 04.07.2012 року

Суддя О.В. Щоткін