Постанова

від 04.07.2012 по справі 20/5025/424/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року Справа № 20/5025/424/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

прокурор: Панчелюга К.М.

позивача 1: представник не з'явився

позивача 2: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Аграрій" на рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05.12р. у справі № 20/5025/424/12 (суддя Гладій С.В.)

за позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації;

Управління агропромислового розвитку

до відповідача Фермерського господарства "Аграрій"

про стягнення 50900,00 грн. коштів резервного фонду

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №20/5025/424/12 від 22.05.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України та виданих на його підставі розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р від 12.08.2008р. і Теофіпольської райдержадміністрації №238/2008-р від 19.08.2008р. було виділено із резервного фонду державного бюджету і перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 50900грн. Факт перерахування коштів в сумі 50900,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №621 від 24.09.2008р. та не заперечується відповідачем. Суду не було подано доказів добровільного повернення коштів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство "Аграрій" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.05.12р. у справі 20/5025/424/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що згідно ч.2 п.11 Порядку використання коштів резервного фонду, затвердженого Постановою КМУ №415 від 29.03.2002р., умови повернення до відповідного бюджету, зокрема строки та поетапний графік, визначаються у договорі, укладеному між головним розпорядником бюджетних коштів та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня або їх одержувачем. Апелянт також вказує на те, що для нього строк виконання зобов'язань не настав і він не ухиляється від повернення коштів, і його дії на сьогоднішній день жодним чином не порушують інтересів держави в особі розпорядників бюджетних коштів, а відтак немає підстав для стягнення грошових коштів на користь розпорядників бюджетних коштів, в інтересах яких звернувся прокурор.

Представниками прокуратури та позивачів подано відзиви на апеляційну скаргу, відповідно до яких вони просять суд рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві. Також представники позивачів в своїх відзивах просять суд розглядати апеляційну скаргу без їхньої участі, враховуючи недостатнє матеріально-фінансове забезпечення.

Відповідач та представники позивачів в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвал суду, а.с. 70-74).

Від представника відповідача 03.07.12 р. надійшла заява з проханням розгляду апеляційної скарги за їхньої відсутності.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника прокуратури у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.08р. №1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету Хмельницькій області виділено кошти для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталась в червні-липні 2008 року.

12 серпня 2008 року розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації №428/2008-р „Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області", яким виділені з резервного фонду державного бюджету кошти спрямовані районним державним адміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області у червні-липні 2008 року із затвердженням відповідного розподілу коштів на часткову компенсацію витрат ФГ „Аграрій" (а.с.21).

Відповідно до вищевказаних розпоряджень Кабінету Міністрів України та Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008р. № 428/2008-р. Теофіпольською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження №238/2008-р від 19.08.2008р. „Про розподіл коштів виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Теофіпольського району" яким зокрема розпорядником по використанню вказаних коштів визначено управління агропромислового розвитку райдержадміністрації та затверджено розподіл коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії.(а.с.20-22).

На підставі заяви від 18.09.2008р. та вищевказаних розпоряджень, управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації платіжним дорученням №621 від 24.09.2008р. було перераховано ФГ „Аграрій" кошти в розмірі 50900,00грн. (а.с.14-15).

За результатами проведеної перевірки у діяльності управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації на предмет дотримання вимог бюджетного законодавства прокуратурою Теофіпольського району направлено ФГ "Аграрій" лист №51/780 вих.11 від 20.09.2011р. (а.с.23)

Однак, відповідач ФГ "Аграрій" вимог листа не виконав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України №415 від 29.03.2002р. затверджено Порядок використання коштів резервного фонду, яким визначено напрями використання коштів резервного фонду державного бюджету та місцевого бюджету і встановлено процедури, пов'язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітування про їх використання. Відповідно до п.11 вказаної постанови (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №647 від 27.07.2005р.) кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, ФГ „Аграрій", смт. Теофіполь, засноване на приватній власності (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вих. №38/3 від 31.01.2012р.) (а.с.17 -18).

В абзаці другому пункту 11 Постанови визначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51%, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Пунктом 3 ст. 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до частини 1 ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Аналогічне положення міститься і у частині 1 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

В той же час, абз. 2 п.11 Постанови КМУ №415 від 29 березня 2002 року прямо передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха.

Відповідно до абзаців 10, 14 підпункту 1 частини 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання. Приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України. частиною 1 ст. 24 Бюджетного кодексу України резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на наведене, кошти, надані з резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності приватної форми власності підлягають безумовному поверненню. При цьому, відсутність у відповідних актах розпорядників цих коштів умов щодо строку та умов їх повернення, не може вважатись умовою неповернення таких коштів та підставою для відмови у їх стягненні, оскільки в такому випадку застосовуються загальні положення п. 11 постанови КМ України від 29.03.02 №415.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України та виданих на його підставі розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008р. і Теофіпольської райдержадміністрації № 238/2008-р від 19.08.2008р. було виділено із резервного фонду державного бюджету і перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 50900 грн.

Факт перерахування коштів в сумі 50900,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №621 від 24.09.2008р. та не заперечується відповідачем. Суду не подано доказів добровільного повернення коштів.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені відповідача в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Хмельницької області від 22.05.2012 р. у справі №20/5025/424/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Фермерського господарства "Аграрій" - без задоволення.

Справу №20/5025/424/12 повернути господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.