Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а-3696/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2011 р. Справа № 2a-3696/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.

секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представників сторін:

представника позивача - Воришка Я.Я.,

представника відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції в місті Івано-Франківськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство фірма «Бронко»

про стягнення податкового боргу в сумі 4600,19 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011 року Державна податкова інспекція в місті Івано-Франківськ (надалі - ДПІ в м.Івано-Франківськ, позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко" (надалі - ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко", відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 4600,19 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181-III) діючого на момент спірних правовідносин, що виникли між відповідачем та податковим органом у 2008 році та норм Податкового кодексу України, не сплатив узгоджену суму податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів в сумі 4600,19 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі суду не подавав. Правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався.

Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав.

Судом установлено, що ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко", зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.01.1997 року як юридична особа та відповідно до Закону України "Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 року (надалі - Закон №1251-XII ) діючого на момент спірних правовідносин, є платником податків і зборів. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій по Івано-Франківській області станом на 17 травня 2011 року юридична особа - ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко", зареєстроване за адресою: м.Івано-Франківськ, вул. Молодіжна, 48/48.

На підставі поданих відповідачем до ДПІ в місті Івано-Франківську декларацій з податку на додану вартість від 09.08.2010 року на суму 2500,00 грн., від 09.11.2010 року за № 155451 на суму 1500,00 грн., від 21.02.2011 року за № 8478 на суму 930,00 грн., від 21.03.2011 року за № 42511 на суму 337,00 грн., від 20.04.2011 року за № 80828 на суму 586,00 грн., податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та встановлено порушення ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко" граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по даному податку (а.с.16-30).

Крім того, ДПІ в місті Івано-Франківськ проведена невиїзна документальна перевірка, за результатами якої складений акт від 11.07.2008 року за № 7447/17-237 та встановлено порушення ТОВ "Спільне українсько-німецьке підприємство фірма "Бронко" підпункту 5.3.1 пунктів 5.3. статті 5 Закону № 2181-III та статті 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" № 1963-XII від 09.04.1993 року (надалі - Закон № 1963-XII) діючого на момент спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вказаний акт перевірки підписав без заперечень та зауважень (а.с.13).

На підставі акту перевірки та відповідно до вимог підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III позивачем винесені податкові повідомлення - рішення форми "Ш" від 11.07.2008 року за № № 0031911700/0, 0031921700/0, якими до відповідача застосовані штрафні санкції в розмірі 109,40 грн. та 45,00 грн., відповідно (а.с. 14, 15). Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачу вручені, що підтверджується підписами на корінцях вказаних повідомлень-рішень (а.с. 11, 12).

Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивачем були вжиті заходи до вручення відповідачу першої податкової вимоги форми "Ю1" від 17.07.2008 року № 1/1765 та другої податкової вимоги форми "Ю2" від 19.08.2008 року № 2/1965, які були направлені на адресу відповідача, однак ним не виконані (а.с.33, 34).

Згідно розрахунку боргу відповідача перед бюджетом, станом на 05.05.2011 року узгоджена сума заборгованості з сплати податку на додану вартість та податку з власників транспортних засобів становить 4600,19 грн., що підтверджується дослідженою судом довідкою № 221(а.с. 7).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 2 Закону № 168/97-ВР платником податку є будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Законом № 1251-XII визначені види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Згідно статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів" № 1963-XII від 09.04.1993 року (надалі - Закону), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи, організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які згідно статті 2 даного Закону є об'єктами оподаткування.

Як вбачається із змісту абзацу 4 статті 6 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, в зв'язку з наданим дорученням на право користування транспортним засобом, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу.

Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу (абзац 5).

Закон № 2181-III установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковий борг - податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III пунктів 4.2 і 4.3 вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до висновків документальної перевірки результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181-III, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2).

Пунктом 16.1.1 частини 16.1 статті 16 Закону № 2181-III передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону №334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

В підпункті 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-III зазначено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Однак, платник не виконав вимоги даного Закону і не погасив узгоджені суми податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належно були вручені податкові повідомлення - рішення форми "Ш" від 11.07.2008 року за № № 0031911700/0, 0031921700/0, (а.с. 11,12).

Отже, відповідачем, котрий був належно повідомлений, у встановленому законом порядку податковий борг не оскаржувався, тобто, дані податкові зобов'язання вважаються узгодженими.

Відповідно до частини 2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Станом на день розгляду судом справи за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та податку на додану вартість на загальну суму 4600,19 грн., зокрема: за основним платежем - 3919,08 грн., штрафні санкції - 132,97грн., пеня - 30,75 грн. (а.с. 7). Заборгованість не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство фірма «Бронко»(ідентифікаційний код 24681163) на користь бюджету податковий борг в сумі 4600 (чотири тисячі шістсот) грн. 19 коп. з розрахункових рахунків в банках, що обслуговують платника податків за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Бобров Ю.О.

Постанова в повному обсязі складена 05.12.2011 року.