Постанова

від 20.12.2011 по справі 2а-3885/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2a-3885/11/0970                ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                               ПОСТАНОВА                                                       ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  "20" грудня 2011 р.                                              Справа № 2a-3885/11/0970  м. Івано-Франківськ   Івано-Франківський  окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Боброва Ю.О. за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Ексім Експортс Лімітед»    про стягнення податкового боргу в сумі  3172,04 грн.,-                                                               ВСТАНОВИВ:            17.11.2011 року державна податкова інспекція в Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі – позивач, ДПІ в Богородчанському районі) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Ексім Експортс Лімітед» (надалі – ТОВ «Прайм Ексім Експортс Лімітед», відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3172,04 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі - Закон № 2181-III), діючого на момент спірних правовідносин, що виникли між відповідачем та податковим органом у            2010 році заборгував перед бюджетом плату з податку на додану вартість та плату з податку на прибуток - несвоєчасно сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання в розмірі              3172,04 грн. Представник позивача направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити. Відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень повторно в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, наявних в матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі суду не подавав. Правом на подання заперечення проти адміністративного позову не скористався. Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) в разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо  немає  перешкод  для  розгляду  справи  у  судовому засіданні,  визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату,  час і місце судового розгляду,  суд  має  право  розглянути справу   у  письмовому  провадженні  у  разі  відсутності  потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд розглянув справу в письмовому провадженні. Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову з наступних підстав. Судом установлено, що 17.06.2009 року виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області  відповідач зареєстрований юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 за №293352 та  довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ за №214438                        (а.с. 6-8, 32-38). З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до ДПІ в Богородчанському районі подано декларації з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість від 29.04.2010 року на суму 2647,00 грн., від 07.08.2010 року на суму 1023,00 грн., від 20.08.2010 року на суму 688,00 грн., від 20.07.2010 року на суму 318,00 грн. (а.с.13-18). Отже, самостійно задекларовані відповідачем зобов'язання з даних видів податків є узгодженими з дня подання таких декларацій та являються податковим боргом відповідача. В зв'язку з чим, податковим органом було виставлено відповідачу першу податкову вимогу форми “Ю1” від 26.05.2010 року за №1/736 на суму 2547,00 грн. та другу податкову вимогу форми “Ю2” від 21.07.2010 року за №2/908 на суму 1253,13 грн. Дослідженими та перевіреними судом матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивачем також були вжиті заходи щодо вручення відповідачу вказаних вимог, які були направлені на адресу відповідача, однак ним не виконані (а.с.12). Згідно розрахунку боргу відповідача перед бюджетом та облікових карток платника податку станом на 14.11.2011 року узгоджена сума заборгованості зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість становить 3172,04 грн., а саме: з податку на прибуток приватних підприємств 2410, грн., з податку на додану вартість 756,00 грн. та нарахована пеня розмірі 5,21 грн.  (а.с. 9-12). Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Закон № 2181-III установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Податковий борг – податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.   Відповідно до вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 та пунктів 4.2 і 4.3. вказаного Закону податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до висновків документальної перевірки  результатів діяльності платника податків, які свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком визначених підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181. Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5 статті 5 Закону № 2181, при апеляційному узгодженні моментом узгодження податкового зобов'язання є день отримання платником податків повідомлення, якщо платник не оскаржив рішення податкового органу протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення. Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4. статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно із підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення (абзац 2 підпункту 6.2.2). Матеріалами адміністративної справи підтверджено, що позивачем були вжиті заходи до вручення відповідачу першої податкової вимоги форми “Ю1” від 26.05.2010 року за №1/736 та  форми “Ю2” від 21.07.2010 року за №2/908,  які були направлені на адресу відповідача, однак ним не виконані (а.с.12). В судовому засіданні встановлено, що податкові зобов'язання відповідача, самостійно задекларовані ним в податкових деклараціях за 2010 рік з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на загальну суму 3172,04 грн. та несплачені ним, є узгодженими з дня подання таких декларацій і являються податковим боргом відповідача. Частиною 2 статті 87 Кодексу встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обгрунтовані, а позов підлягає задоволенню. На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-                                              ПОСТАНОВИВ:           Позов задовольнити повністю.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Ексім Експортс Лімітед» (ідентифікаійний код ЄДРПОУ 36431952) на користь бюджету податковий борг в сумі 3172 (три тисячі сто сімдесят дві) грн. 04 коп. за рахунок готівки, що належить відповідачу Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя:                                                                                                      Бобров Ю.О.                       Постанова в повному обсязі складена о 11:45 год. 23.12.2011 року.