Постанова

від 01.06.2012 по справі 2а/1770/1117/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1117/2012

01 червня 2012 року 10год. 47хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Яковчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ніколайчук С.М.,

відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Інков"

до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інков» ( по тексту постанови - ПП «Інков») звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби (по тексту постанови - ДПІ в м. Рівне) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004142342 від 02.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Вказує на ту обставину, що ДПІ в м. Рівне провела позапланову виїзну документальну перевірку ПП «Інков» щодо взаємовідносин з ТОВ «Оратанія-Буд» за квітень-травень 2011 року.

Зазначає, що внаслідок проведеної перевірки було складено акт №1341/23-100/14338961 від 15.11.2011 року.

05 грудня 2011 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0004142342 року, яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1783,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1782,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач здійснив процедуру його адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 09.02.2012 року №599/10-210/608 та рішенням Державної податкової служби України від 12.03.2012 року №4442/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2011 року №0004142342 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивач отримав 16 березня 2012 року.

В податковому повідомленні-рішенні від 02.12.2011 року №0004142342 відповідач вказує на порушення позивачем п. 185.1 статті 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п. 201.14, п. 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України.

Позивач не погоджується з таким висновком відповідача та вважає податкове повідомлення-рішення протиправним з наступних підстав.

14 жовтня 2011 року відповідач звернувся до позивача із запитом №34085/23-118 про надання інформації та її документального підтвердження.

Позивач надав 24.10.2011 p. відповідь №10/11 на зазначений запит та підтверджуючі первинні документи по господарських відносинах з ТОВ «Оратанія-Буд», код ЄДРПОУ 33967917.

Незважаючи на дану відповідь, відповідач видав наказ №1499 від 03.11.2011 р. про проведення з 03.11.2011 р. позапланової виїзної документальної перевірки позивача.

Підставою для проведення перевірки в цьому наказі вказано підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за Дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначає, що враховуючи те, що позивач у встановлений строк надав пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу, проведення відповідачем позапланової перевірки позивача було безпідставним та вчинене з перевищенням повноважень, встановлених Податковим кодексом України .

Як випливає з наказу №1499 від 03.11.2011 р. та акта перевірки відповідач здійснив виїзну перевірку, хоча насправді така виїзна перевірка не проводилась.

Звертає увагу, що на адресу позивача було надіслано акт перевірки від 15.11.2011 року №1341/23- 100/14338961, а в оспорюваному податковому повідомленні-рішенні вказано, що порушення встановлено на підставі акта перевірки від 15.11.2011 року №1341/23- 100/35717434.

Крім цього, в податковому повідомленні-рішенні від 02.12.2011 року №0004142342 зазначено не найменування позивача (приватне підприємство «Інков»), а інше найменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Інков».

Таким чином, на думку позивача, вбачаються численні порушення з боку відповідача при проведенні перевірки та прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Отже, позапланова перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 15.11.2011 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року №0004142342, вчинена з порушенням по податкового законодавства України в тому числі статей 78, 79 Податкового кодексу України.

Вважає, що здійснюючи господарські відносини з ТОВ «Оратанія-Буд», позивач діяв відповідно до вимог законодавства.

Позивач в повному обсязі розрахувався за придбані у ТОВ «Оратанія-Буд» товари, які в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

В обґрунтування своїх вимог відсилається на положення пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Керуючись цими нормами Податкового кодексу України та отриманими податковими накладними, позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, виданих ТОВ «Оратанія-Буд», в тому числі:

за податковою накладною №12 від 11.04.2011 р. - 890,80 грн.;

за податковою накладною №18 від 16.05.2011 р. - 890,80 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Просив суд задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004142342 від 02.12.2011 року .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки в матеріалах справи є достовірні докази про повідомлення сторін про дату, час і місце розгляду справи, однак представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважних причин, то відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, її розгляд відбувся без відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом ДПІ в м. Рівне від 03.11.2011 року №1499 на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 п.78.4 ст.78, керуючись п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82, глави 8 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755- VІ у зв'язку з ненаданням в повному обсязі підтверджуючих документів від ТОВ «ІНКОВ» код ЄДРПОУ 35717434 на обов'язковий письмовий запит ДПІ у м. Рівне №34085/23-118 від 14.10.2011р. протягом десяти днів щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Оратанія - Буд» (код ЄДРПОУ 33967917) за квітень-травень 2011 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ІНКОВ» код ЄДРПОУ 35717434 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оратанія - Буд» код ЄДРПОУ 33967911 за квітень - травень 2011 року.

Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ІНКОВ», код ЄДРПОУ 35717434, щодо взаємовідносин з ТОВ «Оратанія - Буд» код 33967917, за квітень - травень 2011 року складено акт від 15.11.2011 року №1341/23-100/14338961.

Перевіркою ПП "ІНКОВ" встановлено порушення:

відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, , в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 1781,60 грн. в т. ч. за квітень 2011 року в сумі 890,8 грн., та за травень 2011 року в сумі 890,8 грн.

ДПІ в м. Рівне позивачу було виставлено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2011 року №0004142342 року, яким відповідач збільшив грошове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 1783,00 грн., у тому числі: за основним платежем - 1782,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -1,00 грн.

Не погодившись з цим податковим повідомленням-рішенням, позивач здійснив процедуру його адміністративного оскарження.

Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 09.02.2012 року №599/10-210/608 та рішенням Державної податкової служби України від 12.03.2012 року №4442/6/10-2115 податкове повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2011 року №0004142342 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги позивач отримав 16 березня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів, до встановлення вищевказаних обставин, 14 жовтня 2011 року відповідач звернувся до позивача із запитом №34085/23-118 про надання інформації та її документального підтвердження.

Позивач надав 24.10.2011 p. відповідь №10/11 на зазначений запит та підтверджуючі первинні документи по господарських відносинах з ТОВ «Оратанія-Буд», код ЄДРПОУ 33967917.

З висновками податкового органу про порушенням позивачем вимог податкового законодавства, і як наслідок прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення суд не може погодитися з огляду на наступне.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, визначено перелік обставин, за наявності хоча б однієї з якої здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.

Так, п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, крім іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 статті 78 Податкового Кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок встановлення сумнівності у факті здійснення операцій (існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з ПДВ показників податкового кредиту та податкових зобов'язань), ДПІ в м. Рівне 14.10.2011 року було скеровано Директору ПП «ІНКОВ» письмовий запит № 34085/23-118 про надання інформації та її документального підтвердження.

Відповідь була підготовлена і відправлена позивачем на адресу ДПІ в м. Рівне 24.10.2011 року, тобто в межах передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України 10 робочих днів.

Даючи оцінку правомірності здійснення позивача господарських операцій з ТОВ «Оратанія-Буд», суд вважає, що відповідач не врахував обставини, які мали місце на момент здійснення господарських операцій.

Так, позивач в повному обсязі розрахувався за придбані у ТОВ «Оратанія-Буд» товари, які в подальшому використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Дані обставини стверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами:

1. Копія договору №60 оренди приміщення та акта прийому-передачі приміщення від 01.03.2011 p.

2. Копія договору №05/01 купівлі-продажу товарів від 05.01.2011 р.

3. Копія витягу з журналу реєстрації довіреностей .

4. Копії товарно-транспортних накладних накладних.

5. Копії квитанцій №2 та реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Стаття 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) зазначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені судом документи, які підтверджують оформлення та виконання угод постачальниками товарів (робіт, послуг), містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, підтверджують зміст та обсяг господарської операції, реальність руху активів учасників правовідносин, є первинними в розумінні закону, а відтак є належною та достатньою підставою для податкового обліку позивача.

Керуючись нормами Податкового кодексу України та отриманими податковими накладними, позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, зазначені в податкових накладних, виданих ТОВ «Оратанія-Буд», в тому числі:

за податковою накладною №12 від 11.04.2011 р. - 890,80 грн.;

за податковою накладною №18 від 16.05.2011 р. - 890,80 грн.

Так, відповідно до п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п.201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит позивача за травень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Оратанія-Буд» підтверджений належним чином оформленими податковими накладними. Постачальники товарів (робіт, послуг) на час видачі податкових накладних зареєстровані платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується. Придбані позивачем товари, роботи та послуги використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит у вказаних податкових періодах сформований позивачем у повній відповідності до приписів п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.14, п.201.15 ст.201 Податкового кодексу України, що виключає донарахування грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0004142342 від 02.12.2011 року суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак оспорювань податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає до скасування.

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне №0004142342 від 02.12.2011 року

Присудити на користь позивача Приватного підприємства "Інков" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 107, 30 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.