Постанова

від 24.04.2008 по справі 3/65-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1,

тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О

В А

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

24.04.2008                                                                               

Справа №3/65-08

м. Полтава

По адміністративному позову Фізичної особи -підприємця

ОСОБА_1, м. АДРЕСА_1

До Державної податкової інспекції у м. Полтаві,

36008, м. Полтава, вул. Фрунзе, 155

Про

скасування

податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 08.02.2008р.

№0004531703/0, за яким визначено податкові зобов'язання з ПДФО в вигляді

основного платежу в 28 898, 64 грн.

С у д д я     БУНЯКІНА Ганна

Іванівна

С к р е т а р  с у д о в о г

о  з а с і д а н н я  Костандян Оксана Василівна

Представники:

від позивача -  ОСОБА_2.,

ОСОБА_3. ( див. журнал судового засідання)

від відповідача -Сластьоненко С.В., Ковтун Л.А. (див. журнал судового

засідання)

Постанова

винесена після перерви, оголошеної в судовому засіданні 1 квітня  2008 року в порядку ст. 150 КАС України в

реагування на процесуальні клопотання сторін щодо надання додаткових

документальних доказів, про що зафіксовано в протоколі судового засідання.

24.04.2008р.

у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного

судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови,

залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її

повного тексту.

Суть

спору: Розглядається адміністративний позов  Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 м.

Полтава  про скасування податкового

повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 08.02.2008р. №0004531703/0, за яким

позивачу визначено податкові зобов'язання з ПДФО в вигляді основного платежу в

28 898, 64 грн.

Відповідач

позов заперечує, посилаючись на правомірність спірного податкового

повідомлення-рішення за мотивами обґрунтувань, викладених у запереченнях від

11.03.2008р. №2732/9/10-227.

Позивач вважає що висновки відповідача безпідставні, а податкове

повідомлення-рішення є незаконним і 

необґрунтованими, тому  просить

його скасувати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в :

Працівниками відповідача -ДПІ у м. Полтаві була проведена виїзна

планова перевірка СГД ФО ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1з питань

дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з

09.02.2005р. по 30.09.2007р.

Результати даної перевірки були відображені у акті  перевірки 

№11/1703/2295220255/25/ДНК від 31 січня 2008 року, за яким було

констатовано про порушення позивачем ст. 1 Указу Президента України „Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва” №727 від 03.07.98р. (зі змінами і доповненнями), пп. 4.2.8, п.

4.2 ст. 4, п. 9.12 ст. 9, п. 19. 1 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів

фізичних осіб” №889-ІУ від 22.05.2003р. (зі змінами і доповненнями), ст. 13.

Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” №13-92

від 26.12.1992р. ( зі змінами і доповненнями), 

в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб за 2005 рік

на суму 28 898, 64 грн. При цьому податкова служба виходила з того, що ( див.

стор. 8-9 акту):

Позивач  з моменту

реєстрації -09.02.2005р. по 31. 12.2005р. здійснював підприємницьку діяльність

на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності з отриманням свідоцтва

про сплату єдиного податку на 2005 рік №202594 серії В від 22.02.2005р.,  терміном дії якого є період з 09.02.2005р. по

31.12.2005 р.

В ІУ кварталі 2005 року підприємець ОСОБА_1. перевищив законодавчо

встановлений граничний розмір (500тис. грн..) виручки від реалізації, про що

повідомив ДПІ-відповідача. За поданими звітами обсяг виручки за 9 місяців 2005

року склав 386 697, 55 грн., а за 2005 рік в цілому -1 405 779, 65 грн.

І як резюме зазначеним обставинам, з посиланням на пп. 4.2.8, п.

4.2 ст. 4, п. 9.12 ст. 9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”,

правовим наслідком цього  є, на думку

представників ДПС, обов'язок включити суму такого перевищення до

складу річного оподаткованого доходу з подальшим її оподаткуванням податком з

доходів фізичних осіб за ставкою в 13%, що діяла в 2005 році.

Такий

чистий дохід за 2005 рік в 222 297, 23 грн., виведений ДПІ в акті перевірки і

на її думку підлягає оподаткуванню 13 відсотками, став підставою для

донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 28 898, 64 грн.

за податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2008р. №0004531703/0, що є предметом

спору у цій справі.

Однак, такий висновок ДПІ-відповідача не ґрунтується на нормах

чинного законодавства, з огляду на наступне:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_1 у період 2005 року ( з дати

постановки на облік за відповідним звернення) перебував на спрощеній системі

оподаткування на підставі свідоцтва платника єдиного податку, виданого

відповідачем (залучено до матеріалів справи). Видом діяльності позивача є

оптова торгівля будматеріалами ( див. стор. 2 акту).

Відповідно

до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену сис тему оподаткування обліку

та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.1998р. №727/98 спрощена

система оподаткування,  обліку та

звітності   запроваджується    для   

суб'єктів    малого підприємництва

- фізичних осіб,  які  здійснюють підприємницьку діяльність без

створення  юридичної  особи 

і  у  трудових 

відносинах  з  якими, включаючи членів  їх 

сімей,  протягом  року 

перебуває  не більше 10 осіб та

обсяг виручки яких від реалізації 

продукції  (товарів, робіт, послуг)

за рік не перевищує 500 тис. гривень.

За

суттю цієї ж норми, суб'єкти малого підприємництва, які обрали спроще ну

систему оподаткування та, на яких розповсюджується дія цього Указу здійснюють підприємницьку діяльність, облік та звітність за

касовим методом,  оскільки

можливість застосування такої системи оподаткування безпосере дньо залежить від

визначеного розміру виручки, отриманої платником єди ного податку на

розрахунковий рахунок або в касу.

За визначенням зазначеного Указу (абз. 4 ст. 1) „виручкою від

реалізації продукції (това рів, робіт, послуг) вважається сума,

фактично отримана суб'єктом підпри ємницької діяльності на розрахунковий

рахунок або (та) в касу за здійснен ня операцій з продажу продукції

(товарів, робіт, послуг)”.

Статтею

5 Указу визначено, що „у разі 

порушення  вимог,  установлених 

статтею  1  цього Указу, платник єдиного податку повинен

перейти на загальну систему оподаткування, 

обліку  та  звітності, 

починаючи   з   наступного звітного періоду

(кварталу).

Будь-яких

інших наслідків порушення вимог ст. 1 Указу чинним законодавством не

передбачено.

(1)

Маючи статус платника єдиного податку в 2005 році, (2) дотримуючись зазначених

норм Указу №727, (3) досягнувши в ІУ кварталі 2005 року обсягів виручки від

реалізації ТМЦ більших ніж 500 тис. грн., позивач правомірно з 1 січня 2006

року перейшов на загальну систему оподаткування. Остання обставина податковою

службою не спростовується.

Доводи

відповідача з посилання на ст. 9 Закону України „Про оподаткування доходів

фізичних осіб”  судом розцінюються як

неправомірні, оскільки:

Підпунктом

9.12.1 ст. 9 ЗУ №889 безпосередньо встановлений пріоритет спеціального

законодавства, а саме: „оподаткування доходів, отриманих фізичною особою ... у

межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється

за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з

урахуванням норм цього пункту”.

А

пп. 9.12.2. ст. 9 ЗУ №889 має застереження, а саме: „якщо  фізична  

особа   -   суб'єкт  

підприємницької діяльності … отримує інші доходи,  ніж визначені у підпункті 9.12.1  цього 

пункту,  то такі доходи

оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для

платників  податку,  що 

не  є  такими 

суб'єктами підприємницької діяльності».

Таким

чином, з огляду на приписи зазначених норм, застосування пп. 9.12.1 та 9.12.2

ст. 9 ЗУ №889 можливе лише стосовно доходів, отриманих не у межах

підприємницької діяльності фізичної особи.

Однак,

як видно з матеріалів перевірки ДПІ, що ліг в основу оспорюваного податкового

повідомлення-рішення, такі доходи ДПС не визначались. Фактично працівниками

податкової  служби суму перевищень

500-тисячний гривневий рубіж було ототожнено з іншими доходами, ніж

визначені у пп. 9.12.1.

Отже,

у податкової-відповідача не було жодних законних підстав для визначення

підприємцю ОСОБА_1. зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за наслідками

господарської діяльності в ІУ кварталі 2005 року.

Виходячи

з викладеного, вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та такими, що

підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158, 162,

163, п.6 розд. УІІ  “Прикінцеві та

перехідні положення” КАС України ,  суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.   Позов задовольнити.

2.   Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ

у м. Полтаві від 08.02.2008р. №0004531703/0, за яким Фізичній особі -підприємцю

ОСОБА_1, м. Полтава, код ДРФО НОМЕР_1визначено податкові зобов'язання з податку

з доходів фізичних осіб в вигляді основного платежу в 28 898, 64 грн.

3. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами,

зазначеними в її вступній частині.

        СУДДЯ                                                                                        

Г.І. БУНЯКІНА

Примітка:

1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254

Кодексу адміністративного судочинства України.

2.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені

ст. 186 КАС України.