Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а-1105/12/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03.07.12Справа №2а-1105/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді -Дудкіної Т.М.,

за участю секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю:

позивача -ОСОБА_1,

представника відповідача -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 3009 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації у розмірі 16 038,00 грн.,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Військової частини 3009 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення компенсації за речове майно у розмірі 15 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період проходження військової служби позивач не забезпечувався речовим майном й орієнтовна сума заборгованості Військової частини 3009, у якій позивач знаходився на речовому забезпеченні, склала 15 000,00 грн. Точна сума заборгованості позивачу невідома, оскільки відповідач відмов йому у видачі відповідної довідки.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, у яких з заявленими вимогами не погодився, зазначив: перед звільненням позивачеві було запропоновано отримати речове майно в натурі, але він відмовився; на період 2000 -2012 роки у бюджеті не було передбачено асигнувань для внутрішніх військ МВС України на виплату грошової компенсації за не отримане речове майно /а.с.22-24/.

Клопотанням від 13.06.2012 позивач збільшив позовні вимоги, та просив стягнути з відповідача заборгованість з компенсації замість належних предметів форменого обмундирування в сумі 16 038,00 грн.

Позивач у судовому засіданні 03.07.2012 збільшені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.07.2012 проти позову заперечував, просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України, остання посада -старший помічник начальника відділення комплектування та проходження служби особовим складом Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України /а.с.7/.

Наказом начальника Управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України від 28.04.2012 №93 ОСОБА_1, звільненого з військової служби у запас наказом командувача внутрішніх військ МВС України від 30.03.2012 №31, з 30.04.2011 знято зі всіх видів забезпечення /а.с.7/.

Частиною п'ятою статті 17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Статтею 2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частини перша та друга статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Згідно з частиною першою статті 9 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 10 Положення «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1444 (далі - Положення №1444), визначено, що військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.

Речове майно видається військовослужбовцям згідно з нормами забезпечення з урахуванням переліку місцевостей України (з жарким та помірним кліматом), а також кліматичних умов місцевостей перебування миротворчих і стабілізаційних контингентів та військовослужбовців, відряджених за межі держави (пункт 13 Положення №1444).

Речове майно особистого користування офіцерам, прапорщикам, мічманам та військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, видається у власність (пункт 13 Положення №1444).

За правилом частини другої статті 9 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів.

Пунктом 27 Положення №1444 передбачено, що військовослужбовці, звільнені у запас або відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення. Зазначеним особам, звільненим у запас або відставку після закінчення строку контракту, за належне їм, але не отримане протягом дії контракту речове майно виплачується грошова компенсація пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати закінчення контракту, або видається речове майно на суму грошової компенсації.

Згідно довідки від 12.06.2012, виданої позивачу Військовою частиною 3009, заборгованість по грошовій компенсації за невикористане речове майно складає 16 038,00 грн. /а.с.25/.

Відповідно до абзацу 1 пункту 242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України", затвердженому Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини (абзац третій пункту 242 вказаного Положення).

Отже, відповідач мав провести розрахунок з позивачем, у тому числі щодо забезпечення речовим майном чи виплати компенсації його вартості (в залежності від бажання позивача), на день виключення зі списків особового складу військової частини.

Оскільки до теперішнього часу розрахунок відповідачем з позивачем не проведений, всупереч вимогам наведених нормативних актів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Відсутність бюджетних асигнувань на відповідні витрати не є підставою для звільнення відповідача від зобов'язань перед особами, які проходять чи проходили військову службу у Збройних Силах України.

Постанова складена у повному обсязі 06.07.2012.

Керуючись статями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини 3009 (95005, місто Сімферополь, вулиця Субхі, будинок 1, ідентифікаційний код 23313842) на користь ОСОБА_1 (99040, АДРЕСА_1) грошову компенсацію за не отримане речове майно у розмірі 16 038,00 грн. (шістнадцять тисяч тридцять вісім грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна