Постанова

від 21.06.2012 по справі 2615/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

21 червня 2012 р. №2а - 2615/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №0000020700.

Ухвалою суду від 17.05.2012 року, яка занесена до журналу судового засідання на підставі ст.55 КАС України проведено заміну відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що фактичною підставою для винесення спірного рішення є відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо встановлення іншими органами державної податкової служби неможливості здійснення господарських операцій контрагентом позивача -ТОВ "Укрінвест". Посилаючись на Податковий кодекс України, позивач зазначив, що станом на дату складання відповідачем у спірних правовідносинах акту перевірки податкові органи не були наділені законодавцем повноваженням на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають закону. Висновки відповідача спростовуються наявністю первинної документації, яка відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача ОСОБА_2 надані письмові заперечення, в яких вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача ТОВ "Укрінвест" від 01.12.2011 року №952/23-5/32029188 з питань підтвердження отриманих від платника податків ДП "ХЕМЗ" відомостей за вересень 2011 р.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Державне підприємство "Харківський електромеханічний завод" (далі - ДП "ХЕМЗ") зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради від 06.12.1991 року (а.с.7), перебуває на обліку у Державній податковій інспекції Московського району м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

ДПІ у Московському районі м.Харкова проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (код ЄДРПОУ 5405575) з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Укрінвест" (код ЄДРПОУ 32029188) за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р.

За висновками перевірки складений акт від 30.12.2011 р. №4034/07-013/05405575">05405575 (а.с.8), яким встановлені порушення п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України -заниження податкових зобов'язань з ПДВ що підлягає сплаті до бюджету у вересні 2011 року на суму 168686,00 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №0000020700 (а.с.5) щодо збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем -168686,00 грн. та нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 84343,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 30.12.2011 р. №4034/07-013/05405575">05405575 ДП "ХЕМЗ" за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. задекларувало ПДВ в сумі 811228,00 грн. Зазначено, що згідно отриманої інформації від ДПІ у Київському районі м.Харкова -акту від 01.12.2011 р. №952/23-5/32029188 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Укрінвест" з питань підтвердження отриманих від платника податків ДП "ХЕМЗ" відомостей за вересень 2011 р., встановлено, що ВПМ ДПІ у Київському районі м.Харкова було надано висновок від 25.11.2011 р. щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Укрінвест". Таким чином, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.09.2011 р. по 30.09.2011 р. встановлено його завищення у сумі ПДВ -168685,48 грн. на підставі податкових накладних, виписаних контрагентом позивача ТОВ "Укрінвест".

Проте суд не погоджується з висновками, зазначеними в акті перевірки від 30.12.2011 р. №4034/07-013/05405575">05405575, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у вересні 2011 року ДП "ХЕМЗ" було придбано ТМЦ у ТОВ "Укрінвест" згідно договору поставки від 28.02.2008 р. №432 (а.с.42) та специфікації від 01.09.2011 р. №46 (а.с.43) товари, зокрема, ДВП, плівка, стійка підшипника, латунь ливарна, провід ПВ, тощо. Згідно п.1.2 вказаного договору найменування, асортимент, строки поставки продукції, ціна встановлюються специфікацією, як є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 3 договору -поставка продукції виконується транспортом покупця.

На виконання умов вказаного договору постачальником -ТОВ "Укрінвест" виписані податкові накладні (а.с.44-51), які включені до реєстру отриманих податкових накладних (а.с.36-41).

На підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій з ТОВ "Укрінвест" позивачем надано видаткові накладні (а.с.52-67), прибуткові ордери, витяг із журналу реєстрації довіреностей за вересень 2011 р.

Факт транспортування придбаних у ТОВ "Укрінвест" товарів підтверджується подорожніми листами та інвентаризаційним описом основних засобів позивача станом на листопад 2011 р. щодо наявності у позивача власних транспортних засобів.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Укрінвест", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

На час укладання та виконання договору ТОВ "Укрінвест" було зареєстровано як юридична особа та платником податку на додану вартість, що зазначено в акті перевірки, встановлено в ході розгляду справи та не заперечується сторонами.

Таким чином, ТОВ "Укрінвест" виконав свої зобов'язання за договором від 28.02.2008 р. №432, а ДП "ХЕМЗ" прийняв товар за цим договором, які відображені у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товару у ТОВ "Укрінвест" в розмірі 168686,00 грн. за вересень 2011 року.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.

Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Укрінвест".

Посилання відповідача на висновки акту ДПІ у Київському районі м.Харкова від 01.12.2011 р. №952/23-5/32029188 суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між ТОВ "Укрінвест"та ДП "ХЕМЗ" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.01.2012 року №0000020700 прийняте Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України фактично понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова від 16.01.2012 року №0000020700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод" (код 05405575">05405575, м.Харків, пр.Московський, 199) судовий збір у розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02.07.2012 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.