Постанова

від 03.07.2012 по справі 2а/2570/1929/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/1929/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Житняк Л.О.

при секретарі Журбі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/1929/2012

за позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

11.06.2012 Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - ДПІ у м. Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз» (далі - ТОВ «ВКФ «Агросоюз») про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 36 585,77 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою суду (а. с. 28), надав через канцелярію суду заяву (від 03.07.2012 вх. № 12494) про розгляд справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою реєстрації: вул. Папанінців, 18-а/110, м. Чернігів, 14000, вказаною у Спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14027333 станом на 12.06.2012 та матеріалах справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вручено - 21.06.2012).

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.1996 ТОВ «ВКФ «Агросоюз» (ід. код 24556191) як юридичну особу зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 12349648, а. с. 5-6) і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 25.12.2007 за № 13196 (довідка про взяття на облік платника податків від 02.10.2008 № 457/10/29-017, а. с. 7).

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14027333 (а. с. 22-24) основним видом діяльності ТОВ «ВКФ «Агросоюз» (за КВЕД) є:

51.7 Інші види оптової торгівлі.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно встановлюючи обставини спору, суд враховує норму пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими визначено термін «податкове зобов'язання» - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, та зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача (витяг з картки обліку платника податків, а. с. 4) станом на момент звернення до суду відповідач має податковий борг по ПДВ у сумі 36 585,77 грн. (у т. ч. недоїмка - 36 029,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату - 556,77 грн.), що підтверджується:

податковою декларацією з ПДВ за 11 місяць 2010 року від 20.12.2010 № 185409 (сума грошового зобов'язання - 25 250,00 грн., а. с. 9-10);

податковою декларацією з ПДВ за 12 місяць 2010 року від 20.01.2011 № 212307 (сума грошового зобов'язання - 1 692,00 грн., а. с. 11-12);

податковою декларацією з ПДВ за 1 місяць 2011 року від 17.02.2011 № 9075 (сума грошового зобов'язання - 3 391,00 грн., а. с. 13-14);

податковою декларацією з ПДВ за 6 місяць 2011 року від 13.07.2011 № 9004667510 (сума грошового зобов'язання - 5 696,00 грн., а. с. 15-16).

Так, податкові декларації являють собою самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягають оскарженню, а тому сума податкових зобов'язань є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Кодексу у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Кодексу), а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу). Крім того, нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (п. 131.1 ст. 131 Кодексу).

Як встановлено вище, сума податкових зобов'язань ТОВ «ВКФ «Агросоюз» сплачена не була. Таким чином, відповідно до вимоги ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що кореспондується із порядком надіслання податкової вимоги, визначеним п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога від 01.10.2009 № 1/1550 (а. с. 18) у розмірі 32,68 грн. та друга податкова вимога від 08.02.2010 № 2/194 (а. с. 17) у розмірі 99,32 грн. (у т. ч. за штрафними (фінансовими) санкціями - 95,87 грн., за пенею - 3,45 грн.). Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем 30.10.2009 та 16.03.2010 відповідно, а отже податкові зобов'язання є узгодженими.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до облікової картки платника (зворотній бік, скорочена форма) по ПДВ (в матеріалах справи) існуючий податковий борг відповідача до моменту надіслання йому другої податкової вимоги та на момент звернення до суду, не погашався в повному обсязі, а отже відповідно до ст. 60 Податкового кодексу України вищевказані податкові вимоги не є відкликаними та не потребують винесення нової податкової вимоги на підставі кореспондування вищезазначених законодавчих норм порядку надіслання податкової вимоги.

Крім того, оскільки відповідач не вчинив жодних заходів для погашення існуючого податкового боргу, ДПІ у м. Чернігові прийняла рішення від 20.05.2010 № 159 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків ТОВ «ВКФ «Агросоюз» в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 19).

Так, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу, сума узгодженого податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із пп. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, враховуючи п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 36 585,77 грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Агросоюз» (вул. Папанінців, 18-а/110, м. Чернігів, 14000, ід. код 24556191) з рахунків у банках податковий борг по податку на додану вартість у сумі 36 585,77 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять гривень 77 коп.) та перерахувати на р/р 31110029700002, код платежу 14010100, одержувач: Державний бюджет, код 38054398, банк ГУДК України у Чернігівській області, МФО 853592.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк