Рішення

від 05.09.2008 по справі 14/516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський

суд

Житомирської

області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" вересня 2008 р.

Справа № 14/516

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов. від 01.04.2005р.

від відповідача не з'явився 

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(с. РоздольнеЖитомирського району)    

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сільськогосподарське підприємство "Спіка" (с. Глинівці

Андрушівського району)

про стягнення 647,35 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з

відповідача 647,35грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав

в повному обсязі, крім того просить стягнути на свою користь з відповідача

900,00 грн. витрат по оплаті адвокатських послуг .

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в

засідання суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений

своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними

в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи,

господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1(позивач у справі) надала

Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство

"Спіка" (відповідач у справі) послуги по ремонту паливної апаратури

на загальну суму 3034,40 грн., що підтверджується актами здачі-прийомки

виконаних робіт: № 120 від 08.08.2007р., № 121 від 08.08.2007р., довіреністю

серія НОМЕР_1від 06.08.2007р. та податковими накладними: № 121 від

08.08.2007р., № 120 від 08.08.2007р. (а.с. 6,7,17-19).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк

(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом

пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору

або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що

прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання

кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде

вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду

за захистом порушених прав.

Аналогічна позиція міститься в постановах Вищого господарського

суду України по справах: № 47/36 від 12.02.2008р., № 5/2050 від 04.03.2008р., №

20/267 від 17.01.2008р., № 20/33-07 від 11.09.2007р.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу

України, позивач направив відповідачу вимогу (лист-вимогу) від 29.10.2007р. за

№ 29/10 про оплату виконаних робіт (поштове повідомлення № 3256986 (а.с. 20),

яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача настав

з 07.11.2007р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана ним

30.10.2007р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок

чого утворилась заборгованість перед позивачем за виконані роботи в сумі

3034,40 грн.

В зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідачем за виконані роботи,

позивач змушений був звернутися з позовною заявою до господарського суду

Житомирської області про стягнення на свою користь з відповідача 3034,40 грн.

заборгованості за виконані роботи та судові витрати.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 28.01.2008р.

по справі №9/2656 з відповідача на користь позивача було стягнуто 3034,40 грн.

боргу, 600,00 грн. витрат за надання юридичної допомоги, 102,00 грн. державного

мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням

господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при

вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

На виконання вищезазначеного судового акту, господарським судом

Житомирської області було видано наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідача у примусовому

порядку було стягнуто 3854,40 грн., з яких: 3034,40 грн. боргу, 600,00 грн.

витрат за надання юридичної допомоги, 102,00 грн. державного мита та 118,00

грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що

свідчить копія постанови ВДВС Андрушівського РУЮ про закінчення виконавчого

провадження від 01.04.2008р. (а.с. 16) та банківська виписка від 31.03.2008р.

(а.с. 25).

Разом з тим, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України,

зобов'язанням є  правовідношення,  в 

якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої

сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,

сплатити  гроші тощо) або утриматися від

певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його

обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, 

встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами

виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини,

інші юридичні факти. Підставою виникнення прав та обов'язків є дії осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені

цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням

зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених

змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення

зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання із

наявністю судового рішення чи відкриття провадження по його примусовому

виконанню.

Згідно із статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання

припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України належним є

виконання, що відповідає умовам договору, вимогам закону та інших актів

цивільного законодавства.

У разі якщо зобов'язання виконано не належним чином, то воно не

припиняється, а на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються

додаткові юридичні обов'язки.

Глава 50 Цивільного кодексу України регулює підстави припинення

зобов'язання. Такими підставами, в тому числі є його виконання, проведене

належним чином.

Прийняття судом рішення про стягнення боргу не припиняє

зобов'язання, а неможливість виконання боржником грошового зобов'язання не

звільняє останнього від відповідальності (частина 1 статті 625 Цивільного

кодексу України).

Скориставшись своїм правом та відповідними приписами чинного

цивільного законодавства, позивач у даній справі заявив вимоги про стягнення

інфляційних втрат за період з серпня 2007р. по квітень 2008р.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений

договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань складає

647,35 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно

здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що

строк для виконання зобов'язання у відповідача настав з 07.11.2007р., про що

зазначалось вище.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись з листопада

2007р. по березень 2008р. (включно).

Враховуючи викладене, суд самостійно здійснює розрахунок

інфляційних нарахувань за період з листопада 2007р. по березень 2008р.:

- (3034,40 (сума боргу) х 102,2% (індекс інфляції за листопад

2007р.) / 100% - 3034,40 (сума боргу) = 66,76 грн.;

- 3034,40 х 102,1% / 100% - 3034,40 = 63,72 грн.;

- 3034,40 х 102,9% / 100% - 3034,40 = 88,00 грн.;

- 3034,40 х 102,7% / 100% - 3034,40 = 81,93 грн.;

- 3034,40 х 103,8% / 100% - 3034,40= 115,31 грн.;

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становитиме 415,72 грн.

Згідно ч.2 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших

вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача

витрати по оплаті адвокатських послуг в сумі 900,00 грн., що підтверджується

актом № 05/09-08 здачі прийомки виконаних робіт (послуг) (а.с. 21), складеним

між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1. (позивач у справі) та адвокатом

ОСОБА_2. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за № 2011/10

від 28.03.2002р. (а.с.24), видатковим касовим ордером № 2 від 05.09.2008р. про

оплату адвокатських послуг (а.с. 22). Суд частково задовольняє вимогу позивача

щодо стягнення витрат на оплату адвокатських послуг, зменшуючи їх розмір до 10%

від задоволених позовних вимог - 41,57 грн., оскільки розмір витрат на оплату

адвокатських послуг є неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Відповідач позов не оспорив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги

такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 415,72 грн. інфляційних

нарахувань. В решті позову необхідно відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно - технічне

забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 599, 625 ЦК України, керуючись ст.

ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю

"Сільськогосподарське підприємство "Спіка", с. Глинівці

Андрушівського району, ідентифікаційний код 33168020 на користь Фізичної особи

- підприємця ОСОБА_1, с. Роздольне Житомирського району, ідентифікаційний номер

НОМЕР_2- 415,72 грн. інфляційних нарахувань, 65,50 грн. витрат по сплаті державного

мита, 75,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,

41,57 грн. витрат по оплаті адвокатських послуг.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя

Костриця О.О.